Псалом 58
|
Псалом 58
|
1
|
|
Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли Саул послав стерегти дім його, щоб умертвити його. | В коне́ць, да не растли́ши, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ посла́ Сау́л і стреже́ дом єго́, є́же умертви́ти єго́, 58. |
2
|
2
|
Визволи мене від ворогів моїх, Боже мій, від тих, що повстали на мене, захисти мене. | Ізми́ м'я от враг мої́х, Бо́же, і от возстаю́щих на м'я ізба́ви м'я; |
3
|
3
|
Спаси мене від тих, що чинять беззаконня, і від кровожерних врятуй мене. | ізба́ви м'я от ді́лающих беззако́ніє, і от муж крове́й спаси́ м'я. |
4
|
4
|
Бо ось вони підстерігають душу мою, збираються на мене сильні, не за беззаконня мої і не за гріх мій. | Я́ко се, улови́ша ду́шу мою́, нападо́ша на м'я крі́пції; ніже́ беззако́ніє моє́, ніже́ гріх мой, Го́споди; |
5
|
5
|
Господи! Без провини моєї вони йдуть на мене. Встань же на допомогу мені і поглянь. | без беззако́нія теко́х і іспра́вих; воста́ни в срі́теніє моє́ і виждь. |
6
|
6
|
Господи, Боже Сил, Боже Ізраїлів, встань, відвідай усі народи, не помилуй нікого з тих, що чинять беззаконня. | І Ти, Го́споди Бо́же Сил, Бо́же Ізра́їлев, воньми́ посіти́ти вся язи́ки; да не уще́дриши вся ді́лающия беззако́ніє. |
7
|
7
|
Щовечора сходяться вони, жадібні до крови, як пес, і обходять місто. | Возвратя́ться на ве́чер, і вза́лчуть, я́ко пес, і оби́дуть град. |
8
|
8
|
Ось вони лихословлять язиками своїми, в устах їхніх не слова, а мечі, бо думають: хто їх чує? | Се, ті́ї отвіща́ють усти́ свої́ми, і меч во устна́х їх: я́ко кто сли́ша? |
9
|
9
|
Але Ти, Господи, посмієшся з них, осоромиш усі народи. | І Ти, Го́споди, посміє́шися їм, уничижи́ши вся язи́ки. |
10
|
10
|
Сила моя в Тобі, Боже! Ти Заступник мій. | Держа́ву мою́ к Тебі́ сохраню́; я́ко Ти, Бо́же, Засту́пник мой єси́. |
11
|
11
|
Ти — Бог мій, і милість Твоя попередить мене. Бог дасть мені перемогу над ворогами моїми. | Бог мой, ми́лость Єго́ предвари́ть м'я; Бог мой, яви́ть мні на вразі́х мої́х. |
12
|
12
|
Не убивай їх, щоб люди не забули Закону Твого. Розвій їх силою Твоєю, Захиснику мій, Господи. | Не убі́й їх, да не когда́ забу́дут зако́н Твой; расточи́ я си́лою Твоє́ю і низведи́ я, Защи́тниче мой, Го́споди, |
13
|
13
|
Слова уст їхніх — то гріх душі їхньої; хай будуть спіймані у гордині їхній за прокльони їхні та за неправду, яку вони говорять. | гріх уст їх, сло́во усте́н їх; і я́ти да бу́дуть в горди́ни своє́й, і от кля́тви і лжі возвістя́ться в кончи́ні, |
14
|
14
|
Розвій їх гнівом Твоїм так, щоб не стало їх, та щоб пізнали люди, що Бог володіє народами в усіх кінцях землі. | во гні́ві кончи́ни, і не бу́дуть; і уві́дять, я́ко Бог влади́чествуєть Іа́ковом і конці́ землі́. |
15
|
15
|
Вони сходяться вечорами, спраглі крови, як пси, і обходять місто. | Возвратя́ться на ве́чер, і вза́лчуть, я́ко пес, і оби́дуть град; |
16
|
16
|
Вони шукають поживи, але неситі лягають спати. | ті́ї рази́дуться я́сти; а́ще ли же не наси́тяться, і поро́пщуть. |
17
|
17
|
А я буду оспівувати силу Твою, щоранку прославлятиму милість Твою, бо Ти був оборонцем моїм і захисником моїм у час біди моєї. | Аз же воспою́ си́лу Твою́ і возра́дуюся зау́тра о ми́лості Твоє́й; я́ко бил єси́ засту́пник мой і прибі́жище моє́ в день ско́рби моєя́. |
18
|
18
|
Сило моя! Тобі я буду співати, бо Ти Заступник мій і Бог мій, Який милує мене. | Помо́щник мой єси́, Тебі́ пою́; я́ко Бог Засту́пник мой єси́, Бо́же мой, ми́лость моя́. |