1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 136
|
Псалом 136
|
|
0
|
0
|
|
Давида.] (Пісня перед Богом про неволю прор. Єремії).
|
Дави́ду Ієремі́єм, 136.
|
|
1
|
1
|
|
На ріках вавилонських, там ми сиділи і плакали, коли згадували Сион наш.
|
На ріка́х Вавило́нських, та́мо сідо́хом і пла́кахом, внегда́ пом'яну́ти нам Сіо́на;
|
|
2
|
2
|
|
На вербах посеред нього повісили ми арфи наші.
|
на ве́рбіїх посреді́ єго́ обі́сихом орга́ни на́ша.
|
|
3
|
3
|
|
Там бо питали нас про слова пісень полонителі наші, що знали про наш спів: «Заспівайте нам пісень сионських».
|
Я́ко та́мо вопроси́ша ни плі́ншії нас о словесі́х пі́сней, і ве́дшії нас о пі́нії; воспо́йте нам от пі́сней сіо́нських.
|
|
4
|
4
|
|
Як же нам співати пісню Господню на землі чужій?
|
Ка́ко воспоє́м піснь Госпо́дню на землі́ чужде́й?
|
|
5
|
5
|
|
Якщо забуду тебе, Єрусалиме, нехай буде забута правиця моя.
|
А́ще забу́ду тебе́, Ієрусали́ме, забве́нна бу́ди десни́ця моя́.
|
|
6
|
6
|
|
Нехай прилипне язик мій до гортані моєї, якщо не пом’яну тебе і коли не поставлю Єрусалим початком радости моєї.
|
Прильпни́ язи́к мой горта́ні моєму́, а́ще не пом'яну́ тебе́, а́ще не предложу́ Ієрусали́ма, я́ко в нача́лі весе́лія моєго́.
|
|
7
|
7
|
|
Пом’яни, Господи, синів Едомських, що в день єрусалимський кричали: «Руйнуйте його до останку».
|
Пом'яни́, Го́споди, си́ни Едо́мськія в день Ієрусали́мль глаго́лющия: істоща́йте, істоща́йте до основа́ній єго́.
|
|
8
|
8
|
|
Дочко Вавилона, окаянна, блаженний той, хто відплатить тобі за все, що ти заподіяла нам.
|
Дщи Вавило́ня окая́нная, блаже́н, і́же возда́сть тебі́ воздая́ніє твоє́, є́же воздала́ єси́ нам;
|
|
9
|
9
|
|
Блаженний, хто візьме і розіб’є дітей твоїх об камінь. Слава…
|
блаже́н, і́же і́меть і разбіє́ть младе́нці твоя́ о ка́мень.
|
