Псалом 55
|
Псалом 55
|
1
|
1
|
Начальнику хору. Про голубку, що мовчить на самоті. Пісня Давида, коли филистимляни захопили його в Гефі. | В коне́ць, о лю́дех от святи́х удале́нних, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ удержа́ша ї іноплеме́нници в Ге́фі, псало́м, 55. |
2
|
2
|
Помилуй мене Боже, бо нападає на мене чоловік і день у день гнобить мене. | Поми́луй м'я, Бо́же, я́ко попра́ м'я челові́к; весь день боря́ стужи́ мі. |
3
|
3
|
Щодня нападають на мене вороги мої, бо багато тих, що поборюють мене. | Попра́ша м'я вразі́ мої́ весь день; я́ко мно́зі борю́щії м'я с висоти́. |
4
|
4
|
Вдень я не буду боятися, бо уповаю на Тебе. | В день не [сей рі́чи [не] в ні́кіїх не імі́ється] убою́ся, аз же упова́ю на Тя. |
5
|
5
|
Богом я хвалюсь у словах моїх, на Бога покладаю надію і не боюся; що зробить мені плоть? | О Бо́зі похвалю́ словеса́ моя́; на Бо́га упова́х, не убою́ся; что сотвори́ть мні плоть? |
6
|
6
|
Щодня зневажають слова мої, всі думки їхні про мене — на зло. | Весь день слове́с мої́х гнуша́хуся; на м'я вся помишле́нія їх на зло. |
7
|
7
|
Збираються й ховаються, стежать за кожним кроком моїм, щоб уловити душу мою. | Вселя́ться і скри́ють, ті́ї п'я́ту мою́ сохраня́ть, я́коже потерпі́ша ду́шу мою́ [ті́ї п'я́ту мою́ наблюда́ти бу́дуть, я́коже жда́ху душі́ моєя́]. |
8
|
8
|
Вони гадають, що не покараєш Ти їх за неправду їхню. | Ні о чесо́мже отри́неши я, гні́вом лю́ди низведе́ши. |
9
|
9
|
Боже, Тобі відомі всі страждання мої; збери сльози мої та поклади їх перед Собою. Запиши їх у книгу Твою. | Бо́же, живо́т мой возвісти́х Тебі́; положи́л єси́ сле́зи моя́ пред Тобо́ю, я́ко і во обітова́нії Твоє́м. |
10
|
10
|
Вороги мої втікають від мене, коли я кличу Тебе. З того знаю, що Ти, Боже, зі мною. | Да возвратя́ться вразі́ мої́ всп'ять, в о́ньже а́ще день призову́ Тя; се позна́х, я́ко Бог мой єси́ Ти. |
11
|
11
|
Богом я хвалюся в словах, в Господі хвалю слово Його. | О Бо́зі похвалю́ глаго́л, о Го́споді похвалю́ сло́во. |
12
|
12
|
На Бога я уповаю і не боюся: що заподіє мені людина? | На Бо́га упова́х, не убою́ся; что сотвори́ть мні челові́к? |
13
|
13
|
В мені, Боже, молитва до Тебе, щоб возносити Тобі хвалу, | Во мні, Бо́же, моли́тви, я́же возда́м хвали́ Твоєя́; |
14
|
14
|
бо Ти визволив душу мою від смерти, [очі мої від сліз], ноги мої від спотикання. Буду ходити перед лицем Господа у світлі живих. | я́ко ізба́вил єси́ ду́шу мою́ от сме́рти, о́чі мої́ от слез і но́зі мої́ от поползнове́нія; благоугожду́ пред Го́сподем во сві́ті живи́х. |