1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 51
|
Псалом 51
|
|
1
|
1
|
|
Начальнику хору. Повчання Давида,
|
В коне́ць, ра́зума Дави́ду,
|
|
2
|
2
|
|
після того, як приходив Доїк ідумеянин і доніс Саулу, сказавши йому, що Давид прийшов у дім Авимелеха.
|
внегда́ прийти́ Дої́ку Ідуме́йську, і возвісти́ти Сау́лу, і рещи́ єму́: при́йде Дави́д в дом Авімеле́хов, 51.
|
|
3
|
3
|
|
Чого хвалишся злодійством, сильний? Зловживаєш милосердям Божим кожен день?
|
Что хва́лишися во зло́бі, си́льне? Беззако́ніє весь день,
|
|
4
|
4
|
|
Неправду висловлює язик твій, як бритва вигострена — таке твоє лукавство.
|
непра́вду уми́сли язи́к твой; я́ко бри́тву ізощре́ну сотвори́л єси́ лесть.
|
|
5
|
5
|
|
Ти полюбив зло більше, ніж добро, більше неправду, ніж говорити правду.
|
Возлюби́л єси́ зло́бу па́че благости́ні, непра́вду, не́же глаго́лати пра́вду;
|
|
6
|
6
|
|
Ти полюбив слова погибелі, розмову улесливу.
|
возлюби́л єси́ вся глаго́ли пото́пния, язи́к льстив.
|
|
7
|
7
|
|
За те знищить тебе Бог до кінця. Викине тебе й виселить тебе з дому [твого], викоренить тебе із землі живих.
|
Сего́ ра́ди Бог разруши́ть тя до конця́; восто́ргнеть тя, і пресели́ть тя от селе́нія твоєго́ і ко́рень твой от землі́ живи́х.
|
|
8
|
8
|
|
Побачать це праведні і убояться, посміються над тобою [і скажуть]:
|
У́зрять пра́веднії і убоя́ться, і о нем возсмію́ться і реку́ть:
|
|
9
|
9
|
|
«Ось чоловік, що не у Бога шукав собі сили, а сподівався на силу багатства свого та зміцнювався злочинством своїм».
|
се, челові́к, і́же не положи́ Бо́га помо́щника себі́, но упова́ на мно́жество бога́тства своєго́, і возмо́же суєто́ю своє́ю.
|
|
10
|
10
|
|
А я, мов оливкове зелене дерево в домі Божім, я уповаю на милість Божу повік.
|
Аз же, я́ко ма́слина плодови́та в дому́ Бо́жиї; упова́х на ми́лость Бо́жию во вік і в вік ві́ка.
|
|
11
|
11
|
|
Буду вічно славити Тебе, Боже, за все, що Ти вчинив для мене. Буду надіятися на ім’я Твоє, бо Ти милостивий до праведних Твоїх.
|
Іспові́мся Тебі́ в вік, я́ко сотвори́л єси́; і терплю́ і́м'я Твоє́, я́ко бла́го пред преподо́бними Твої́ми.
|
