1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 102
|
Псалом 102
|
|
0
|
0
|
| Псалом Давида. | Псало́м Дави́ду, 102. |
|
1
|
1
|
| Благослови, душе моя, Господа і, вся істото моя, ім’я святеє Його. | Благослови́, душе́ моя́, Го́спода, і, вся вну́тренняя моя́, і́м'я свято́є Єго́; |
|
2
|
2
|
| Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств Його. | благослови́, душе́ моя́, Го́спода, і не забива́й всіх воздая́ній Єго́; |
|
3
|
3
|
| Він очищає всі беззаконня твої, зціляє всі недуги твої. | очища́ющаго вся беззако́нія твоя́, ізціля́ющаго вся неду́ги твоя́, |
|
4
|
4
|
| Він звільняє від тління життя твоє, вінчає тебе милістю і щедротами. | ізбавля́ющаго от істлі́нія живо́т твой, вінча́ющаго тя ми́лостію і щедро́тами, |
|
5
|
5
|
| Він виконує благі бажання твої: оновиться, подібно орляті, юність твоя. | ісполня́ющаго во благи́х жела́ніє твоє́; обнови́ться, я́ко о́рля, ю́ность твоя́. |
|
6
|
6
|
| Господь творить справедливість і суд усім покривдженим. | Творя́й ми́лостині Госпо́дь і судьбу́ всім оби́димим. |
|
7
|
7
|
| Показав путі Свої Мойсеєві, синам Ізраїлевим — хотіння Свої. | Сказа́ путі́ Своя́ Моїсе́йові, синово́м Ізра́їлевим хоті́нія Своя́. |
|
8
|
8
|
| Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий. | Щедр і ми́лостив Госпо́дь, долготерпіли́в і многоми́лостив. |
|
9
|
9
|
| Не до кінця прогнівається і повік не ворогуватиме. | Не до конця́ прогні́вається, ніже́ во вік вражду́єть; |
|
10
|
10
|
| Не за беззаконнями нашими вчинив нам і не за гріхами нашими воздав нам. | не по беззако́нієм на́шим сотвори́л єсть нам, ніже́ по гріхо́м на́шим возда́л єсть нам. |
|
11
|
11
|
| Бо як високо небо над землею, так утвердив Господь милість Свою над тими, що бояться Його. | Я́ко по висоті́ небе́сній от землі́, утверди́л єсть Госпо́дь ми́лость Свою́ на боя́щихся Єго́; |
|
12
|
12
|
| Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас беззаконня наші. | єли́ко отстоя́ть восто́ци от за́пад, уда́лил єсть от нас беззако́нія на́ша. |
|
13
|
13
|
| Як отець милує дітей, так милує Господь тих, що бояться Його. | Я́коже ще́дрить оте́ць си́ни, уще́дри Госпо́дь боя́щихся Єго́. |
|
14
|
14
|
| Бо Він знає сутність нашу, пам’ятає, що ми — порох землі. | Я́ко Той позна́ созда́ніє на́ше, пом'яну́, я́ко персть єсьми́. |
|
15
|
15
|
| Людина — як трава, дні її — немов цвіт польовий, цвіте й відцвітає. | Челові́к — я́ко трава́, дні́є єго́ — я́ко цвіт се́льний, та́ко оцвіте́ть; |
|
16
|
16
|
| Повіє вітер над нею, і не стане її: не знайти вже й місця по ній. | я́ко дух про́йде в нем, і не бу́деть, і не позна́єть ктому́ мі́ста своєго́. |
|
17
|
17
|
| Милість же Господня від віку й до віку на тих, що бояться Його. | Ми́лость же Госпо́дня от ві́ка і до ві́ка на боя́щихся Єго́, |
|
18
|
18
|
| І правда Його на синах синів, що бережуть завіти Його і пам’ятають заповіді Його, щоб виконувати їх. | і пра́вда Єго́ на сині́х сино́в, храня́щих заві́т Єго́ і по́мнящих за́повіді Єго́ твори́ти я. |
|
19
|
19
|
| Господь на небесах уготував Престіл Свій, і Царство Його усім володіє. | Госпо́дь на небесі́ угото́ва Престо́л Свой, і Ца́рство Єго́ всі́ми облада́єть. |
|
20
|
20
|
| Благословіть Господа, [всі] ангели Його, сильні міцністю, що виконуєте слово Його, слухаючи голосу слів Його. | Благослові́те Го́спода, всі а́нгели Єго́, си́льнії крі́постію, творя́щії сло́во Єго́, усли́шати глас слове́с Єго́. |
|
21
|
21
|
| Благословіть Господа, всі Сили Його, слуги Його, що творите волю Його. | Благослові́те Го́спода, вся си́ли Єго́, слуги́ Єго́, творя́щії во́лю Єго́. |
|
22
|
22
|
| Благословіть Господа, всі діла Його. На всіх місцях володіння Його благослови, душе моя, Господа! | Благослові́те Го́спода, вся діла́ Єго́ на вся́ком мі́сті влади́чества Єго́; благослови́, душе́ моя́, Го́спода. |
