1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 29
|
Псалом 29
|
|
1
|
1
|
| Псалом Давида; пісня на оновлення дому. | Псало́м пі́сні обновле́нія до́му Дави́дова, 29. |
|
2
|
2
|
| Прославлю Тебе, Господи, бо Ти підняв мене і не допустив, щоб вороги мої тішилися наді мною. | Вознесу́ Тя, Го́споди, я́ко под'я́л м'я єси́, і не возвесели́л єси́ враго́в мої́х о мні. |
|
3
|
3
|
| Господи, Боже мій! Я взивав до Тебе, і Ти зцілив мене. | Го́споди Бо́же мой, воззва́х к Тебі́, і ізціли́л м'я єси́. |
|
4
|
4
|
| Господи, Ти вивів душу мою з пекла, Ти повернув мене до життя, визволив мене з-поміж тих, що сходять у могилу. | Го́споди, возве́л єси́ от а́да ду́шу мою́, спасл м'я єси́ от низходя́щих в ров. |
|
5
|
5
|
| Співайте Господу, всі святі Його, прославляйте святу пам’ять Його, | По́йте Го́сподеві, преподо́бнії Єго́, і іспові́дайте па́м'ять святи́ні Єго́; |
|
6
|
6
|
| бо на мить гнів Його і на все життя — милість Його; звечора плач, а на ранок — радість. | я́ко гнів в я́рості Єго́, і живо́т в во́лі Єго́; ве́чер водвори́ться плач, і зау́тра ра́дость. |
|
7
|
7
|
| І я говорив у дні благоденства мого: «Не похитнуся я повіки». | Аз же ріх во оби́лії моє́м: не подви́жуся во вік. |
|
8
|
8
|
| Господи, Ти з милости Своєї укріпив гору мою, але відвернув Ти лице Твоє, і я захитався. | Го́споди, во́лею Твоє́ю пода́ждь добро́ті моє́й си́лу; отврати́л же єси́ лице́ Твоє́, і бих смуще́н. |
|
9
|
9
|
| Тоді до Тебе, Господи, я взивав і до Бога [мого] молився, кажучи: | К Тебі́, Го́споди, воззову́, і к Бо́гу моєму́ помолю́ся. |
|
10
|
10
|
| «Яка користь у крові моїй, коли я зотлію? Чи ж буде порох славити Тебе та сповіщати про істину Твою? | Ка́я по́льза в кро́ві моє́й, внегда́ сходи́ти мі во істлі́ніє? Єда́ іспові́сться Тебі́ персть? Іли́ возвісти́ть і́стину Твою́? |
|
11
|
11
|
| Господи, почуй мене і помилуй мене; Господи, прийди на поміч мені». | Сли́ша Госпо́дь і поми́лова м'я; Госпо́дь бисть помо́щник мой. |
|
12
|
12
|
| І Ти змінив плач мій на радість, зняв з мене одежу смутку і одягнув мене веселістю. | Обрати́л єси́ плач мой в ра́дость мні, растерза́л єси́ вре́тище моє́ і препоя́сал м'я єси́ весе́лієм, |
|
13
|
13
|
| Нехай же славить Тебе душа моя і не вмовкає. Господи, Боже мій, буду славити Тебе повік. | я́ко да воспоє́ть Тебі́ сла́ва моя́, і не умилю́ся. Го́споди Бо́же мой, во вік іспові́мся Тебі́. |
|
1001
|
1001
|
| Слава… | Сла́ва: |
