1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 125
|
Псалом 125
|
|
0
|
0
|
| Пісня ступенів. | Піснь степе́ней, 125. |
|
1
|
1
|
| Коли повертав Господь з полону Сион, нам здавалося, що то був сон. | Внегда́ возврати́ти Го́споду плін Сіо́нь, би́хом я́ко уті́шені. |
|
2
|
2
|
| Тоді були душі наші повні радости, і з уст наших лилася пісня. Тоді між народами говорили: «Велике сотворив Господь над ними». | Тогда́ іспо́лнишася ра́дости уста́ на́ша, і язи́к наш весе́лія; тогда́ реку́ть во язи́ціх: возвели́чил єсть Госпо́дь сотвори́ти с ни́ми. |
|
3
|
3
|
| Так, Господь явив над нами велике; ми раділи серцем. | Возвели́чил єсть Госпо́дь сотвори́ти с на́ми; би́хом веселя́щеся. |
|
4
|
4
|
| Поверни ж, Господи, невільників наших, як потоки на південь. | Возврати́, Го́споди, пліне́ніє на́ше, я́ко пото́ки ю́гом. |
|
5
|
5
|
| Ті, що сіють зі сльозами, пожнуть з радістю. | Сі́ющії слеза́ми ра́достію по́жнуть. |
|
6
|
6
|
| Хто з плачем ніс сіяти зерно своє, той повернеться веселий, несучи снопи свої. | Ходя́щії хожда́ху і пла́кахуся, мета́юще сі́мена своя́; гряду́ще же при́йдуть ра́достію, взе́млюще рукоя́ті своя́. |
