1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 18
|
Псалом 18
|
|
1
|
1
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида.
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 18.
|
|
2
|
2
|
|
Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.
|
Небеса́ пові́дають сла́ву Бо́жию, творе́ніє же руку́ Єго́ возвіща́єть твердь.
|
|
3
|
3
|
|
День дневі сповіщає про них, і одна ніч ночі дає звістку.
|
День дні отрига́єть глаго́л, і нощ но́щі возвіща́єть ра́зум.
|
|
4
|
4
|
|
Нема ні мови, ні говору, де не чувся б голос їх.
|
Не суть рі́чі, ніже́ словеса́, ї́хже не сли́шаться гла́си їх.
|
|
5
|
5
|
|
По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх. Він поставив у них сонце,
|
Во всю зе́млю ізи́де віща́ніє їх, і в конці́ вселе́нния глаго́ли їх; в со́лнці положи́ селе́ніє Своє́;
|
|
6
|
6
|
|
і воно, мов жених, виходить із весільного чертога свого. Радіє, мов велетень, щоб обійти коло своє.
|
і той я́ко жени́х ісходя́й от черто́га своєго́, возра́дується я́ко ісполи́н тещи́ путь.
|
|
7
|
7
|
|
Від краю небес вихід його, і захід його на краю їх, і ніщо не сховається від тепла його.
|
От кра́я небесе́ ісхо́д єго́, і срі́теніє єго́ до кра́я небесе́; і ність, і́же укри́ється теплоти́ єго́.
|
|
8
|
8
|
|
Закон Господній непорочний, душу оживляє: свідчення Господні вірні, навчають простих.
|
Зако́н Госпо́день непоро́чен, обраща́яй ду́ші; свиді́тельство Госпо́днє ві́рно, умудря́ющеє младе́нці.
|
|
9
|
9
|
|
Повеління Господні праведні — звеселяють серце. Заповідь Господня світла — просвітлює очі.
|
Оправда́нія Госпо́дня пра́ва, веселя́щая се́рдце; за́повідь Госпо́дня світла́, просвіща́ющая о́чі.
|
|
10
|
10
|
|
Страх Господній чистий і перебуває вічно. Суди Господні — істина, всі справедливі,
|
Страх Госпо́день чист, пребива́яй в вік ві́ка; судьби́ Госпо́дні і́стинни, оправда́нни вку́пі,
|
|
11
|
11
|
|
дорожчі за золото й дорогоцінне каміння; солодші за мед із сотів.
|
вожделі́нни па́че зла́та і ка́мене че́стна мно́га, і сла́ждша па́че ме́да і со́та.
|
|
12
|
12
|
|
Бо раб Твій охороняється ними. І хто додержує їх, тому нагорода велика.
|
І́бо раб Твой храни́ть я; внегда́ сохрани́ти я, воздая́ніє мно́го.
|
|
13
|
13
|
|
Хто зрозуміє гріхи свої? І від тайних моїх очисти мене.
|
Гріхопаде́нія кто разумі́єть? От та́йних мої́х очи́сти м'я,
|
|
14
|
14
|
|
І від навмисних утримай мене, раба Твого, щоб не оволоділи вони мною. Тоді я буду непорочним і очищеним від гріха великого.
|
і от чужди́х пощади́ раба́ Твоєго́; а́ще не облада́ють мно́ю, тогда́ непоро́чен бу́ду, і очи́щуся от гріха́ вели́ка.
|
|
15
|
15
|
|
Нехай же слова уст моїх і думки серця мого будуть приємні Тобі, Господи, Твердине моя і Спасителю мій.
|
І бу́дуть во благоволе́ніє словеса́ уст мої́х, і поуче́ніє се́рдця моєго́ пред Тобо́ю ви́ну, Го́споди, Помо́щниче мой і Ізба́вителю мой.
|
