1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 104
|
Псалом 104
|
|
0
|
0
|
|
(Алилуя.)
|
Аллилу́я, 104.
|
|
1
|
1
|
|
Прославляйте Господа і призивайте ім’я Його. Сповіщайте між народами про діла Його.
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві і призива́йте і́м'я Єго́, возвісті́те во язи́ціх діла́ Єго́;
|
|
2
|
2
|
|
Співайте Йому і славте Його, розповідайте про всі чудеса Його.
|
воспо́йте Єму́ і по́йте Єму́, пові́діте вся чудеса́ Єго́.
|
|
3
|
3
|
|
Хваліться іменем святим Його. Нехай радіє серце тих, що шукають Господа.
|
Хвалі́теся о і́мені святі́м Єго́; да возвесели́ться се́рдце і́щущих Го́спода;
|
|
4
|
4
|
|
Шукайте Господа й сили Його, шукайте лиця Його завжди.
|
взищі́те Го́спода і утверді́теся, взищі́те лиця́ Єго́ ви́ну.
|
|
5
|
5
|
|
Згадуйте чуда Його, що він створив, знамення Його й суди уст Його.
|
Пом'яні́те чудеса́ Єго́, я́же сотвори́, чудеса́ Єго́ і судьби́ уст Єго́,
|
|
6
|
|
|
Ви, насіння Авраамове, раби Його, сини Якова — обрані Його.
|
сі́м'я Авраа́мле, раби́ Єго́, си́нове Іа́ковлі — ізбра́ннії Єго́.
|
|
7
|
7
|
|
Він є Господь Бог наш: по всій землі суди Його.
|
Той — Госпо́дь Бог наш: по всей землі́ судьби́ Єго́.
|
|
8
|
8
|
|
Він навіки пам’ятає завіт Свій, слово, [яке] заповідав у тисячі родів,
|
Пом'яну́ в вік заві́т Свой, сло́во, є́же запові́да в ти́сящі родо́в,
|
|
9
|
9
|
|
яке заповідав Авраамові, і клятву Свою Ісаакові.
|
є́же завіща́ Авраа́му, і кля́тву Свою́ Ісаа́ку;
|
|
10
|
10
|
|
І поставив його законом для Якова та Ізраїля в завіт вічний,
|
і поста́ви ю Іа́кову в повелі́ніє і Ізра́їлю в заві́т ві́чен,
|
|
11
|
11
|
|
кажучи: «Дам тобі землю Ханаанську в поділ насліддя вашого».
|
глаго́ля: тебі́ дам зе́млю Ханаа́ню, у́же достоя́нія ва́шего.
|
|
12
|
12
|
|
Коли їх було ще мало за кількістю, дуже мало, і були вони чужинцями в ній,
|
Внегда́ би́ти їм ма́лим число́м, малі́йшим і прише́льцем в ней,
|
|
13
|
13
|
|
і переходили вони від народу до народу, з царства до племені іншого,
|
і прейдо́ша от язи́ка в язи́к і от ца́рствія в лю́ди і́ни;
|
|
14
|
14
|
|
Він не дозволив нікому кривдити їх і забороняв про них царям:
|
не оста́ви челові́ка оби́діти їх і обличи́ о них царі́;
|
|
15
|
15
|
|
«Не доторкайтеся до помазаних Моїх і не чиніть зла пророкам Моїм».
|
не прикаса́йтеся пома́занним Мої́м, і во проро́ціх Мої́х не лука́внуйте.
|
|
16
|
16
|
|
І прикликав голод на землю, і знищив усяке хлібне стебло.
|
І призва́ глад на зе́млю, вся́ко утвержде́ніє хлі́бноє сотри́.
|
|
17
|
17
|
|
Послав перед ними чоловіка; в рабство був проданий Йосиф.
|
Посла́ пред ни́ми челові́ка; в раба́ про́дан бисть Іо́сиф.
|
|
18
|
18
|
|
Скували кайданами ноги йому, в залізних путах була душа його,
|
Смири́ша во око́вах но́зі єго́, желі́зо про́йде душа́ єго́,
|
|
19
|
19
|
|
аж поки сповнилося слово Його, слово Господнє випробувало його.
|
до́ндеже при́йде сло́во Єго́; сло́во Госпо́днє разжже́ єго́.
|
|
20
|
20
|
|
Послав цар і звільнив його, володар народу випустив його.
|
Посла́ цар і разріши́ єго́, князь люді́й, і оста́ви [отпусти́] єго́.
|
|
21
|
21
|
|
І поставив його господарем над усім домом своїм і правителем над усім володінням своїм.
|
Поста́ви єго́ господи́на до́му своєму́ і кня́зя всему́ стяжа́нію своєму́,
|
|
22
|
22
|
|
Щоб він настановляв вельмож його за душею своєю і старійшин його навчав мудрости.
|
наказа́ти кня́зі єго́, я́ко себе́, і ста́рці єго́ умудри́ти.
|
|
23
|
23
|
|
Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, і переселився Яків у землю Хамову.
|
І вни́де Ізра́їль во Єги́пет, і Іа́ков прише́льствова в зе́млю Ха́мову.
|
|
24
|
24
|
|
І дуже розмножив Бог людей Своїх, і зробив їх сильнішими від ворогів їхніх.
|
І возрасти́ лю́ди Своя́ зіло́ і укріпи́ я па́че враго́в їх.
|
|
25
|
25
|
|
Попустив серце єгиптян зненавидіти народ Його, чинити напасті рабам Його.
|
Преврати́ се́рдце їх возненави́діти лю́ди Єго́, лесть сотвори́ти в рабі́х Єго́.
|
|
26
|
26
|
|
Тоді послав Мойсея, раба Свого, і Аарона, якого вибрав.
|
Посла́ Моїсе́я, раба́ Своєго́, Ааро́на, єго́же ізбра́ Себі́;
|
|
27
|
27
|
|
Вони показали між ними слова знамень Його і чудеса [Його] в землі Хамовій.
|
положи́ в них словеса́ зна́меній Свої́х і чуде́с Свої́х в землі́ Ха́мові.
|
|
28
|
28
|
|
Наслав темряву і зробив морок, і не могли суперечити слову Його.
|
Посла́ тьму і помрачи́, я́ко преогорчи́ша словеса́ Єго́.
|
|
29
|
29
|
|
Перемінив воду їх на кров і поморив усю рибу їх.
|
Преложи́ во́ди їх в кров і ізмори́ ри́би їх.
|
|
30
|
30
|
|
Закишіла земля їх жабами, навіть у покоях царів їхніх.
|
Воскипі́ земля́ їх жа́бами в сокро́вищницях царе́й їх.
|
|
31
|
31
|
|
Сказав Він, і роями з’явились оводи й комарі у всій країні їх.
|
Рече́, і прийдо́ша пе́сія му́хи і скни́пи во вся преді́ли їх.
|
|
32
|
32
|
|
Послав на них град замість дощу, і вогонь палючий на землю їх.
|
Положи́ дожди́ їх гра́ди, огнь попаля́ющ в землі́ їх;
|
|
33
|
33
|
|
Побив виноград і смоковниці їх, і дерева поламав у країні їх.
|
і порази́ виногра́ди їх і смо́кви їх, і сотри́ вся́коє дре́во преді́л їх.
|
|
34
|
34
|
|
Сказав, і прийшли сарана та гусінь — без ліку.
|
Рече́, і прийдо́ша пру́зі і гу́сениці, ї́мже не бі числа́,
|
|
35
|
35
|
|
І пожерли всю траву на землі їх, поїли увесь урожай на полях їх.
|
і снідо́ша вся́ку траву́ в землі́ їх, і поядо́ша всяк плод землі́ їх.
|
|
36
|
36
|
|
І умертвив всякого первістка в землі їх, початки всієї сили їх.
|
І порази́ вся́каго пе́рвенця в землі́ їх, нача́ток вся́каго труда́ їх;
|
|
37
|
37
|
|
І вивів ізраїльтян із сріблом і золотом, і не було хворого в колінах (поколіннях) їх.
|
і ізведе́ я с сребро́м і зла́том; і не бі в колі́ніх їх боля́й.
|
|
38
|
38
|
|
Зрадів Єгипет, коли вийшли вони, бо обійняв його страх перед ними.
|
Возвесели́ся Єги́пет во ісхожде́нії їх; я́ко нападе́ страх їх на ня.
|
|
39
|
39
|
|
Господь розпростер над ними хмару, як покров [їм], і вогняний стовп, — щоб світив [їм] уночі.
|
Распростре́ о́блак в покро́в їм, і огнь, є́же просвіти́ти їм но́щію.
|
|
40
|
40
|
|
Просили вони, і Він послав їм перепелиць і хлібом небесним насичував їх.
|
Проси́ша, і прийдо́ша кра́стелі*, і хлі́ба небе́снаго наси́ти я;
|
|
41
|
41
|
|
Розколов скелю, і потекла вода, зашуміла рікою по землі сухій.
|
разве́рзе ка́мень, і потеко́ша во́ди, потеко́ша в безво́дних рі́ки;
|
|
42
|
42
|
|
Бо згадав Він слово Своє до Авраама, раба Свого,
|
я́ко пом'яну́ сло́во свято́є Своє́, є́же ко Авраа́му, рабу́ Своєму́.
|
|
43
|
43
|
|
і вивів народ Свій з радощами, обраних Своїх — з веселощами.
|
І ізведе́ лю́ди Своя́ в ра́дості і ізбра́нния Своя́ в весе́лії.
|
|
44
|
44
|
|
І дав їм землю народів, і успадкували вони працю чужих народів.
|
І даде́ їм страни́ язи́к, і труди́ люді́й наслі́доваша;
|
|
45
|
45
|
|
Щоб заповіді Його виконували й дотримувалися закону Його. Алилуя!
|
я́ко да сохраня́ть оправда́нія Єго́ і зако́на Єго́ взи́щуть.
|
|
1001
|
1001
|
|
Слава…
|
Сла́ва:
|
