1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 104
|
Псалом 104
|
|
0
|
0
|
| (Алилуя.) | Аллилу́я, 104. |
|
1
|
1
|
| Прославляйте Господа і призивайте ім’я Його. Сповіщайте між народами про діла Його. | Іспові́дайтеся Го́сподеві і призива́йте і́м'я Єго́, возвісті́те во язи́ціх діла́ Єго́; |
|
2
|
2
|
| Співайте Йому і славте Його, розповідайте про всі чудеса Його. | воспо́йте Єму́ і по́йте Єму́, пові́діте вся чудеса́ Єго́. |
|
3
|
3
|
| Хваліться іменем святим Його. Нехай радіє серце тих, що шукають Господа. | Хвалі́теся о і́мені святі́м Єго́; да возвесели́ться се́рдце і́щущих Го́спода; |
|
4
|
4
|
| Шукайте Господа й сили Його, шукайте лиця Його завжди. | взищі́те Го́спода і утверді́теся, взищі́те лиця́ Єго́ ви́ну. |
|
5
|
5
|
| Згадуйте чуда Його, що він створив, знамення Його й суди уст Його. | Пом'яні́те чудеса́ Єго́, я́же сотвори́, чудеса́ Єго́ і судьби́ уст Єго́, |
|
6
|
|
| Ви, насіння Авраамове, раби Його, сини Якова — обрані Його. | сі́м'я Авраа́мле, раби́ Єго́, си́нове Іа́ковлі — ізбра́ннії Єго́. |
|
7
|
7
|
| Він є Господь Бог наш: по всій землі суди Його. | Той — Госпо́дь Бог наш: по всей землі́ судьби́ Єго́. |
|
8
|
8
|
| Він навіки пам’ятає завіт Свій, слово, [яке] заповідав у тисячі родів, | Пом'яну́ в вік заві́т Свой, сло́во, є́же запові́да в ти́сящі родо́в, |
|
9
|
9
|
| яке заповідав Авраамові, і клятву Свою Ісаакові. | є́же завіща́ Авраа́му, і кля́тву Свою́ Ісаа́ку; |
|
10
|
10
|
| І поставив його законом для Якова та Ізраїля в завіт вічний, | і поста́ви ю Іа́кову в повелі́ніє і Ізра́їлю в заві́т ві́чен, |
|
11
|
11
|
| кажучи: «Дам тобі землю Ханаанську в поділ насліддя вашого». | глаго́ля: тебі́ дам зе́млю Ханаа́ню, у́же достоя́нія ва́шего. |
|
12
|
12
|
| Коли їх було ще мало за кількістю, дуже мало, і були вони чужинцями в ній, | Внегда́ би́ти їм ма́лим число́м, малі́йшим і прише́льцем в ней, |
|
13
|
13
|
| і переходили вони від народу до народу, з царства до племені іншого, | і прейдо́ша от язи́ка в язи́к і от ца́рствія в лю́ди і́ни; |
|
14
|
14
|
| Він не дозволив нікому кривдити їх і забороняв про них царям: | не оста́ви челові́ка оби́діти їх і обличи́ о них царі́; |
|
15
|
15
|
| «Не доторкайтеся до помазаних Моїх і не чиніть зла пророкам Моїм». | не прикаса́йтеся пома́занним Мої́м, і во проро́ціх Мої́х не лука́внуйте. |
|
16
|
16
|
| І прикликав голод на землю, і знищив усяке хлібне стебло. | І призва́ глад на зе́млю, вся́ко утвержде́ніє хлі́бноє сотри́. |
|
17
|
17
|
| Послав перед ними чоловіка; в рабство був проданий Йосиф. | Посла́ пред ни́ми челові́ка; в раба́ про́дан бисть Іо́сиф. |
|
18
|
18
|
| Скували кайданами ноги йому, в залізних путах була душа його, | Смири́ша во око́вах но́зі єго́, желі́зо про́йде душа́ єго́, |
|
19
|
19
|
| аж поки сповнилося слово Його, слово Господнє випробувало його. | до́ндеже при́йде сло́во Єго́; сло́во Госпо́днє разжже́ єго́. |
|
20
|
20
|
| Послав цар і звільнив його, володар народу випустив його. | Посла́ цар і разріши́ єго́, князь люді́й, і оста́ви [отпусти́] єго́. |
|
21
|
21
|
| І поставив його господарем над усім домом своїм і правителем над усім володінням своїм. | Поста́ви єго́ господи́на до́му своєму́ і кня́зя всему́ стяжа́нію своєму́, |
|
22
|
22
|
| Щоб він настановляв вельмож його за душею своєю і старійшин його навчав мудрости. | наказа́ти кня́зі єго́, я́ко себе́, і ста́рці єго́ умудри́ти. |
|
23
|
23
|
| Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, і переселився Яків у землю Хамову. | І вни́де Ізра́їль во Єги́пет, і Іа́ков прише́льствова в зе́млю Ха́мову. |
|
24
|
24
|
| І дуже розмножив Бог людей Своїх, і зробив їх сильнішими від ворогів їхніх. | І возрасти́ лю́ди Своя́ зіло́ і укріпи́ я па́че враго́в їх. |
|
25
|
25
|
| Попустив серце єгиптян зненавидіти народ Його, чинити напасті рабам Його. | Преврати́ се́рдце їх возненави́діти лю́ди Єго́, лесть сотвори́ти в рабі́х Єго́. |
|
26
|
26
|
| Тоді послав Мойсея, раба Свого, і Аарона, якого вибрав. | Посла́ Моїсе́я, раба́ Своєго́, Ааро́на, єго́же ізбра́ Себі́; |
|
27
|
27
|
| Вони показали між ними слова знамень Його і чудеса [Його] в землі Хамовій. | положи́ в них словеса́ зна́меній Свої́х і чуде́с Свої́х в землі́ Ха́мові. |
|
28
|
28
|
| Наслав темряву і зробив морок, і не могли суперечити слову Його. | Посла́ тьму і помрачи́, я́ко преогорчи́ша словеса́ Єго́. |
|
29
|
29
|
| Перемінив воду їх на кров і поморив усю рибу їх. | Преложи́ во́ди їх в кров і ізмори́ ри́би їх. |
|
30
|
30
|
| Закишіла земля їх жабами, навіть у покоях царів їхніх. | Воскипі́ земля́ їх жа́бами в сокро́вищницях царе́й їх. |
|
31
|
31
|
| Сказав Він, і роями з’явились оводи й комарі у всій країні їх. | Рече́, і прийдо́ша пе́сія му́хи і скни́пи во вся преді́ли їх. |
|
32
|
32
|
| Послав на них град замість дощу, і вогонь палючий на землю їх. | Положи́ дожди́ їх гра́ди, огнь попаля́ющ в землі́ їх; |
|
33
|
33
|
| Побив виноград і смоковниці їх, і дерева поламав у країні їх. | і порази́ виногра́ди їх і смо́кви їх, і сотри́ вся́коє дре́во преді́л їх. |
|
34
|
34
|
| Сказав, і прийшли сарана та гусінь — без ліку. | Рече́, і прийдо́ша пру́зі і гу́сениці, ї́мже не бі числа́, |
|
35
|
35
|
| І пожерли всю траву на землі їх, поїли увесь урожай на полях їх. | і снідо́ша вся́ку траву́ в землі́ їх, і поядо́ша всяк плод землі́ їх. |
|
36
|
36
|
| І умертвив всякого первістка в землі їх, початки всієї сили їх. | І порази́ вся́каго пе́рвенця в землі́ їх, нача́ток вся́каго труда́ їх; |
|
37
|
37
|
| І вивів ізраїльтян із сріблом і золотом, і не було хворого в колінах (поколіннях) їх. | і ізведе́ я с сребро́м і зла́том; і не бі в колі́ніх їх боля́й. |
|
38
|
38
|
| Зрадів Єгипет, коли вийшли вони, бо обійняв його страх перед ними. | Возвесели́ся Єги́пет во ісхожде́нії їх; я́ко нападе́ страх їх на ня. |
|
39
|
39
|
| Господь розпростер над ними хмару, як покров [їм], і вогняний стовп, — щоб світив [їм] уночі. | Распростре́ о́блак в покро́в їм, і огнь, є́же просвіти́ти їм но́щію. |
|
40
|
40
|
| Просили вони, і Він послав їм перепелиць і хлібом небесним насичував їх. | Проси́ша, і прийдо́ша кра́стелі*, і хлі́ба небе́снаго наси́ти я; |
|
41
|
41
|
| Розколов скелю, і потекла вода, зашуміла рікою по землі сухій. | разве́рзе ка́мень, і потеко́ша во́ди, потеко́ша в безво́дних рі́ки; |
|
42
|
42
|
| Бо згадав Він слово Своє до Авраама, раба Свого, | я́ко пом'яну́ сло́во свято́є Своє́, є́же ко Авраа́му, рабу́ Своєму́. |
|
43
|
43
|
| і вивів народ Свій з радощами, обраних Своїх — з веселощами. | І ізведе́ лю́ди Своя́ в ра́дості і ізбра́нния Своя́ в весе́лії. |
|
44
|
44
|
| І дав їм землю народів, і успадкували вони працю чужих народів. | І даде́ їм страни́ язи́к, і труди́ люді́й наслі́доваша; |
|
45
|
45
|
| Щоб заповіді Його виконували й дотримувалися закону Його. Алилуя! | я́ко да сохраня́ть оправда́нія Єго́ і зако́на Єго́ взи́щуть. |
|
1001
|
1001
|
| Слава… | Сла́ва: |
