Псалом 82
|
Псалом 82
|
1
|
1
|
Пісня. Псалом Асафа. | Піснь псалма́ Аса́фу, 82. |
2
|
2
|
Боже, хто подібний до Тебе? Не мовчи і не будь спокійним, Боже. | Бо́же, кто уподо́биться Тебі́? Не премолчи́, ніже́ укроти́ [ніже́ укроти́ся], Бо́же; |
3
|
3
|
Бо ось вороги Твої зашуміли і ті, що ненавидять Тебе, підняли голови. | я́ко се, вразі́ Твої́ возшумі́ша, і ненави́дящії Тя воздвиго́ша главу́. |
4
|
4
|
Вони підступно змовляються проти народу Твого і радяться проти святих Твоїх. | На лю́ди Твоя́ лука́вноваша во́лею, і совіща́ша на святи́я Твоя́. |
5
|
5
|
Сказали: «Підемо й винищимо їх з-поміж народів, щоб ніхто не згадував більше імені Ізраїля». | Рі́ша: прийді́те і потреби́м я от язи́к, і не пом'яне́ться і́м'я Ізра́їлево ктому́. |
6
|
6
|
Змовилися і однодушно уклали союз проти Тебе. | Я́ко совіща́ша єдиномишле́нієм вку́пі, на Тя заві́т завіща́ша; |
7
|
7
|
Сини Едома, ізмаїліти, Моав і агаряни, | селе́нія Ідуме́йська і Ісма́їліте, Моа́в і ага́ряне, |
8
|
8
|
Гевал і Аммон, Амалик і филистимляни з людьми тирськими. | Гева́л і Аммо́н і Амали́к, іноплеме́нници с живу́щими в Ти́рі; |
9
|
9
|
І Ассур пішов з ними; вони стали на поміч синам Лотовим. | і́бо і Ассу́р при́йде с ни́ми, би́ша в заступле́ніє синово́м Ло́товим; |
10
|
10
|
Зроби з ними так, як з Мадіамом, Сисарою та Іавимом біля потоку Кисана, | сотвори́ їм, я́ко Мадіа́му і Сиса́рі, я́ко Іави́му в пото́ці Ки́ссові; |
11
|
11
|
які були знищені в Аендорі і стали гноєм для землі. | потреби́шася во Аендо́рі, би́ша, я́ко гной земни́й. |
12
|
12
|
Зроби з ними та князями їхніми, як з Оривом, Зивом, Зевеєм і Салманом — вельможами їхніми, | Положи́ кня́зі їх, я́ко Ори́ва і Зи́ва, і Зеве́я і Салма́на, вся кня́зі їх, |
13
|
13
|
які говорили: «Візьмемо собі у володіння святиню Божу». | і́же рі́ша: да наслі́дим себі́ святи́лище Бо́жиє. |
14
|
14
|
Боже мій! Нехай стануть вони як порох у вихорі, як солома перед вітром, | Бо́же мой, положи́ я я́ко ко́ло, я́ко трость пред лице́м ві́тра. |
15
|
15
|
як вогонь спалює ліси, як полум’я, що обпалює гори, | Я́ко огнь попаля́яй дубра́ви, я́ко пла́мень пожига́яй го́ри; |
16
|
16
|
так пожени їх бурею Твоєю і гнівом Твоїм приведи їх у замішання. | та́ко пожене́ши я бу́рею Твоє́ю і гні́вом Твої́м см'яте́ши я. |
17
|
17
|
Покрий їх безчестям, щоб вони шукали імені Твого, Господи. | Іспо́лни ли́ця їх безче́стія, і взи́щуть і́мене Твоєго́, Го́споди. |
18
|
18
|
Нехай будуть осоромлені й застрашені навіки, і з соромом своїм загинуть. | Да постидя́ться і см'яту́ться в вік ві́ка, і посра́м'яться і поги́бнуть. |
19
|
19
|
І нехай узнають, що ім’я Тобі — Господь і що Ти єдиний Всевишній на всій землі. | І да позна́ють, я́ко і́м'я Тебі́ — Госпо́дь, Ти єди́н Ви́шній по всей землі́. |