1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 17
|
Псалом 17
|
|
0
|
|
|
(Пісня Давида.)
|
|
|
1
|
1
|
|
Начальнику хору. Раба Господнього Давида, який виголосив слова пісні цієї до Господа, коли Господь визволив його від рук усіх ворогів його і від руки Саула. І він сказав:
|
В коне́ць, о́троку Госпо́дню Дави́ду, я́же глаго́ла Го́сподеві словеса́ пі́сні сея́, в день, в о́ньже ізба́ви єго́ Госпо́дь от руки́ всіх враг єго́ і із руки́ Сау́ли; і рече́: 17.
|
|
2
|
2
|
|
ВозлюблюТебе, Господи, кріпосте моя.
|
Возлюблю́ Тя, Го́споди, крі́посте моя́;
|
|
3
|
3
|
|
Господь — твердиня моя і пристановище моє, визволитель мій, Бог мій, поміч моя; на Нього моя надія, оборонець мій, ріг спасіння мого, заступник мій.
|
Госпо́дь — утвержде́ніє моє́, і прибі́жище моє́, і ізба́витель мой, Бог мой, помо́щник мой, і упова́ю на Него́; защи́титель мой, і рог спаcе́нія моєго́, і засту́пник мой.
|
|
4
|
4
|
|
З хвалою прикличу Господа і від ворогів моїх спасуся.
|
Хваля́ призову́ Го́спода і от враг мої́х спасу́ся.
|
|
5
|
5
|
|
Огорнули мене муки смертельні, і ріки беззаконня засмутили мене.
|
Одержа́ша м'я болі́зні сме́ртния, і пото́ци беззако́нія см'ято́ша м'я;
|
|
6
|
6
|
|
Кайдани пекельні скували мене, і сіті смертні обплутали мене.
|
болі́зні а́дови обидо́ша м'я, предвари́ша м'я сі́ті сме́ртния.
|
|
7
|
7
|
|
У тісноті моїй я призивав Господа і до Бога мого взивав, і Він почув голос мій із храму [святого] Свого, і благання моє дійшло до слуху Його.
|
І внегда́ скорбі́ти мі, призва́х Го́спода і к Бо́гу моєму́ воззва́х; усли́ша от хра́ма свята́го Своєго́ глас мой, і вопль мой пред Ним вни́деть во у́ші Єго́.
|
|
8
|
8
|
|
І затряслася, захиталася земля, тремтіли й тряслися підвалини гір, бо запалав гнівом [Господь].
|
І подви́жеся і тре́петна бисть земля́, і основа́нія гор см'ято́шася і подвиго́шася, я́ко прогні́вася на ня Бог.
|
|
9
|
9
|
|
Піднявся дим від гніву Його і з вуст Його — вогонь палючий, палаюче вугілля сипалося від Нього.
|
Взи́де дим гні́вом Єго́, і огнь от лиця́ Єго́ воспла́мениться; у́гліє возгорі́ся от Него́.
|
|
10
|
10
|
|
Він прихилив небеса й зійшов, і морок — під ногами Його.
|
І приклони́ небеса́ і сни́де, і мрак под нога́ма Єго́.
|
|
11
|
11
|
|
І возсів на херувимів, і полетів, понісся на крилах вітру.
|
І взи́де на херуви́ми і леті́, леті́ на крилу́ ві́треню.
|
|
12
|
12
|
|
Хмарами, як покровом, Він покрив Себе, темними хмарами води Він огорнув Себе.
|
І положи́ тьму закро́в Свой; о́крест Єго́ селе́ніє Єго́; темна́ вода́ во о́блаціх возду́шних.
|
|
13
|
13
|
|
Від блиску Його перед Ним летіли хмари, град і вогненне вугілля.
|
От облиста́нія пред Ним о́блаци пройдо́ша, град і у́гліє о́гненноє.
|
|
14
|
14
|
|
І загримів у небесах Господь, і Всевишній подав голос Свій.
|
І возгремі́ с небесе́ Госпо́дь, і Ви́шній даде́ глас Свой.
|
|
15
|
15
|
|
Пустив стріли Свої і розігнав їх. Метнув безліч блискавок і розсіяв їх.
|
Низпосла́ стрі́ли і разгна́ я, і мо́лнії умно́жи і см'яте́ я.
|
|
16
|
16
|
|
І відкрилися джерела вод, відкрилися основи всесвіту від заборони Твоєї, Господи, від подиху гніву Твого.
|
І яви́шася істо́чници водні́ї, і откри́шася основа́нія вселе́нния от запреще́нія Твоєго́, Го́споди, от дохнове́нія ду́ха гні́ва Твоєго́.
|
|
17
|
17
|
|
Він простяг руку з висоти і взяв мене, і з глибокої води визволив мене.
|
Низпосла́ с висоти́ і прия́т м'я, восприя́т м'я от вод мно́гих.
|
|
18
|
18
|
|
Він визволив мене від ворогів моїх сильних і від ненависників моїх, що були сильнішими від мене.
|
Ізба́вить м'я от враго́в мої́х си́льних і от ненави́дящих м'я; я́ко утверди́шася па́че мене́.
|
|
19
|
19
|
|
Вони повстали на мене в час біди моєї, та Господь укріпив мене.
|
Предвари́ша м'я в день озлобле́нія моєго́; і бисть Госпо́дь утвержде́ніє моє́.
|
|
20
|
20
|
|
Він вивів мене на простір і визволив мене, бо Він возлюбив мене.
|
І ізведе́ м'я на широту́; ізба́вить м'я, я́ко восхоті́ м'я.
|
|
21
|
21
|
|
Господь воздав мені за правдою моєю і за чистотою рук моїх відплатив мені.
|
І возда́сть мі Госпо́дь по пра́вді моє́й, і по чистоті́ руку́ моє́ю возда́сть мі,
|
|
22
|
22
|
|
Бо я зберіг путі Господні і не був нечестивим перед Богом моїм.
|
я́ко сохрани́х путі́ Госпо́дні і не нече́ствовах от Бо́га моєго́.
|
|
23
|
23
|
|
Бо всі заповіді Його були переді мною, і від повелінь Його я не відхилявся.
|
Я́ко вся судьби́ Єго́ пре́до мно́ю, і оправда́нія Єго́ не отступи́ша от мене́.
|
|
24
|
24
|
|
Я був непорочний перед Ним і берігся, щоб не згрішити мені.
|
І бу́ду непоро́чен с Ним і сохраню́ся от беззако́нія моєго́.
|
|
25
|
25
|
|
І воздав мені Господь за правдою моєю і за чистотою рук моїх перед очима Його.
|
І возда́сть мі Госпо́дь по пра́вді моє́й і по чистоті́ руку́ моє́ю пред очи́ма Єго́.
|
|
26
|
26
|
|
Господи, Ти чиниш з милостивим милостиво, і з справедливим за справедливістю його,
|
С преподо́бним преподо́бен бу́деши, і с му́жем непови́нним непови́нен бу́деши,
|
|
27
|
27
|
|
з чистим — за чистотою його, а з лукавим — за лукавством його.
|
і со ізбра́нним ізбра́н бу́деши, і со стропти́вим разврати́шися.
|
|
28
|
28
|
|
Бо Ти народ поневолений спасаєш і пиху гордих приборкуєш.
|
Я́ко Ти лю́ди смире́нния спасе́ши і о́чі го́рдих смири́ши.
|
|
29
|
29
|
|
Ти засвічуєш світильник мій. Господь Бог мій просвічує темряву мою.
|
Я́ко Ти просвіти́ши світи́льник мой, Го́споди; Бо́же мой, просвіти́ши тьму мою́.
|
|
30
|
30
|
|
З Тобою я перемагаю військо, з Богом моїм я через мур перейду.
|
Я́ко Тобо́ю ізба́влюся от іскуше́нія, і Бо́гом мої́м прейду́ сті́ну.
|
|
31
|
31
|
|
Бог мій! Непорочні путі Його, чисте слово Його, Він оборонець усіх, що надіються на Нього.
|
Бог мой, непоро́чен путь Єго́: словеса́ Госпо́дня разжже́на. Защи́титель єсть всіх упова́ющих на Него́.
|
|
32
|
32
|
|
Бо хто Бог, крім Господа? Хто захисник, крім Бога нашого?
|
Я́ко кто Бог, ра́зві Го́спода? Іли́ кто Бог, ра́зві Бо́га на́шего?
|
|
33
|
33
|
|
Бог підперізує мене силою, рівняє переді мною дорогу мою.
|
Бог препоясу́яй м'я си́лою, і положи́ непоро́чен путь мой;
|
|
34
|
34
|
|
Робить ноги мої швидкими, як у оленя, і на висотах моїх ставить мене.
|
соверша́яй но́зі мої́ я́ко єле́ні, і на висо́ких поставля́яй м'я;
|
|
35
|
35
|
|
Привчає руки мої до боротьби і м’язи мої робить, як лук мідний.
|
науча́яй ру́ці мої́ на брань, і положи́л єси́ лук мі́дян ми́шця моя́;
|
|
36
|
36
|
|
Ти, Господи, даєш мені щит спасіння Твого, правиця Твоя підтримує мене і ласка Твоя звеличує мене.
|
і дал мі єси́ защище́ніє спаcе́нія, і десни́ця Твоя́ восприя́т м'я; і наказа́ніє Твоє́ іспра́вить м'я в коне́ць, і наказа́ніє Твоє́ то м'я научи́ть.
|
|
37
|
37
|
|
Ти розширюєш кроки мої піді мною, і не хитаються ноги мої.
|
Ушири́л єси́ стопи́ моя́ подо мно́ю, і не ізнемого́сті плесні́ мої́.
|
|
38
|
38
|
|
Я жену ворогів моїх і настигаю їх, і не повертаюся, аж доки не знищу їх.
|
Пожену́ враги́ моя́, і пости́гну я, і не возвращу́ся, до́ндеже сконча́ються;
|
|
39
|
39
|
|
Уражаю їх, і вони не можуть встати, падають під ногами моїми.
|
оскорблю́ їх, і не возмо́гуть ста́ти, паду́ть под нога́ма мої́ма.
|
|
40
|
40
|
|
Бо Ти підперезав мене силою на битву, кинув під ноги мої тих, що повстали на мене.
|
І препоя́сал м'я єси́ си́лою на брань, сп'ял єси́ вся востаю́щия на м'я под м'я.
|
|
41
|
41
|
|
Ти повернув до мене спиною ворогів моїх, і я нищив тих, що ненавиділи мене.
|
І враго́в мої́х дал мі єси́ хребе́т і ненави́дящия м'я потреби́л єси́.
|
|
42
|
42
|
|
Вони кричали, та нікому було рятувати; до Господа — але Він не послухав їх.
|
Воззва́ша, і не бі спаса́яй; ко Го́споду, і не усли́ша їх.
|
|
43
|
43
|
|
Я розсіваю їх, як порох перед вітром, як багно на вулиці, топчу їх.
|
І істню́ я я́ко прах пред лице́м ві́тра, я́ко бре́ніє путі́й погла́жду я.
|
|
44
|
44
|
|
Ти врятував мене від людського заколоту, поставив мене на чолі народів. Народ, якого не знав я, служить мені.
|
Ізба́виши м'я от преріка́нія люді́й; поста́виши м'я во главу́ язи́ков; лю́діє, ї́хже не ві́діх, рабо́таша мі,
|
|
45
|
45
|
|
Лише почувши про мене, народи підкоряються мені, чужинці запобігають переді мною,
|
в слух у́ха послу́шаша м'я. Си́нове чужді́ї солга́ша мі,
|
|
46
|
46
|
|
навіть в укріпленнях своїх іноплемінники бліднуть і тремтять.
|
си́нове чужді́ї обетша́ша і охромо́ша от стезь свої́х.
|
|
47
|
47
|
|
Живий Господь і благословенний Бог. І нехай прославлений буде Бог спасіння мого!
|
Жив Госпо́дь, і благослове́н Бог, і да вознесе́ться Бог спаcе́нія моєго́,
|
|
48
|
48
|
|
Бог, що відплачує за мене і підкорює мені народи,
|
Бог дая́й отмще́ніє мні і покори́вий лю́ди под м'я.
|
|
49
|
49
|
|
Він визволив мене від ворогів моїх, підніс мене над тими, що воювали проти мене, і від чоловіка неправедного визволив мене.
|
Ізба́витель мой от враг мої́х гнівли́вих; от возстаю́щих на м'я вознесе́ши м'я, от му́жа непра́ведна ізба́виши м'я.
|
|
50
|
50
|
|
За те буду славити Тебе, Господи, між народами й співатиму імені Твоєму.
|
Сего́ ра́ди іспові́мся Тебі́ во язи́ціх, Го́споди, і і́мені Твоєму́ пою́;
|
|
51
|
51
|
|
Ти велично спасаєш царя і виявляєш милість до помазаника Свого Давида і роду його навіки.
|
велича́яй спасе́нія царе́ва і творя́й ми́лость христу́ Своєму́ Дави́ду і сі́мені єго́ до ві́ка.
|
|
1001
|
1001
|
|
Слава…
|
Сла́ва:
|
