1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 17
|
Псалом 17
|
|
0
|
|
| (Пісня Давида.) | |
|
1
|
1
|
| Начальнику хору. Раба Господнього Давида, який виголосив слова пісні цієї до Господа, коли Господь визволив його від рук усіх ворогів його і від руки Саула. І він сказав: | В коне́ць, о́троку Госпо́дню Дави́ду, я́же глаго́ла Го́сподеві словеса́ пі́сні сея́, в день, в о́ньже ізба́ви єго́ Госпо́дь от руки́ всіх враг єго́ і із руки́ Сау́ли; і рече́: 17. |
|
2
|
2
|
| ВозлюблюТебе, Господи, кріпосте моя. | Возлюблю́ Тя, Го́споди, крі́посте моя́; |
|
3
|
3
|
| Господь — твердиня моя і пристановище моє, визволитель мій, Бог мій, поміч моя; на Нього моя надія, оборонець мій, ріг спасіння мого, заступник мій. | Госпо́дь — утвержде́ніє моє́, і прибі́жище моє́, і ізба́витель мой, Бог мой, помо́щник мой, і упова́ю на Него́; защи́титель мой, і рог спаcе́нія моєго́, і засту́пник мой. |
|
4
|
4
|
| З хвалою прикличу Господа і від ворогів моїх спасуся. | Хваля́ призову́ Го́спода і от враг мої́х спасу́ся. |
|
5
|
5
|
| Огорнули мене муки смертельні, і ріки беззаконня засмутили мене. | Одержа́ша м'я болі́зні сме́ртния, і пото́ци беззако́нія см'ято́ша м'я; |
|
6
|
6
|
| Кайдани пекельні скували мене, і сіті смертні обплутали мене. | болі́зні а́дови обидо́ша м'я, предвари́ша м'я сі́ті сме́ртния. |
|
7
|
7
|
| У тісноті моїй я призивав Господа і до Бога мого взивав, і Він почув голос мій із храму [святого] Свого, і благання моє дійшло до слуху Його. | І внегда́ скорбі́ти мі, призва́х Го́спода і к Бо́гу моєму́ воззва́х; усли́ша от хра́ма свята́го Своєго́ глас мой, і вопль мой пред Ним вни́деть во у́ші Єго́. |
|
8
|
8
|
| І затряслася, захиталася земля, тремтіли й тряслися підвалини гір, бо запалав гнівом [Господь]. | І подви́жеся і тре́петна бисть земля́, і основа́нія гор см'ято́шася і подвиго́шася, я́ко прогні́вася на ня Бог. |
|
9
|
9
|
| Піднявся дим від гніву Його і з вуст Його — вогонь палючий, палаюче вугілля сипалося від Нього. | Взи́де дим гні́вом Єго́, і огнь от лиця́ Єго́ воспла́мениться; у́гліє возгорі́ся от Него́. |
|
10
|
10
|
| Він прихилив небеса й зійшов, і морок — під ногами Його. | І приклони́ небеса́ і сни́де, і мрак под нога́ма Єго́. |
|
11
|
11
|
| І возсів на херувимів, і полетів, понісся на крилах вітру. | І взи́де на херуви́ми і леті́, леті́ на крилу́ ві́треню. |
|
12
|
12
|
| Хмарами, як покровом, Він покрив Себе, темними хмарами води Він огорнув Себе. | І положи́ тьму закро́в Свой; о́крест Єго́ селе́ніє Єго́; темна́ вода́ во о́блаціх возду́шних. |
|
13
|
13
|
| Від блиску Його перед Ним летіли хмари, град і вогненне вугілля. | От облиста́нія пред Ним о́блаці пройдо́ша, град і у́гліє о́гненноє. |
|
14
|
14
|
| І загримів у небесах Господь, і Всевишній подав голос Свій. | І возгремі́ с небесе́ Госпо́дь, і Ви́шній даде́ глас Свой. |
|
15
|
15
|
| Пустив стріли Свої і розігнав їх. Метнув безліч блискавок і розсіяв їх. | Низпосла́ стрі́ли і разгна́ я, і мо́лнії умно́жи і см'яте́ я. |
|
16
|
16
|
| І відкрилися джерела вод, відкрилися основи всесвіту від заборони Твоєї, Господи, від подиху гніву Твого. | І яви́шася істо́чници водні́ї, і откри́шася основа́нія вселе́нния от запреще́нія Твоєго́, Го́споди, от дохнове́нія ду́ха гні́ва Твоєго́. |
|
17
|
17
|
| Він простяг руку з висоти і взяв мене, і з глибокої води визволив мене. | Низпосла́ с висоти́ і прия́т м'я, восприя́т м'я от вод мно́гих. |
|
18
|
18
|
| Він визволив мене від ворогів моїх сильних і від ненависників моїх, що були сильнішими від мене. | Ізба́вить м'я от враго́в мої́х си́льних і от ненави́дящих м'я; я́ко утверди́шася па́че мене́. |
|
19
|
19
|
| Вони повстали на мене в час біди моєї, та Господь укріпив мене. | Предвари́ша м'я в день озлобле́нія моєго́; і бисть Госпо́дь утвержде́ніє моє́. |
|
20
|
20
|
| Він вивів мене на простір і визволив мене, бо Він возлюбив мене. | І ізведе́ м'я на широту́; ізба́вить м'я, я́ко восхоті́ м'я. |
|
21
|
21
|
| Господь воздав мені за правдою моєю і за чистотою рук моїх відплатив мені. | І возда́сть мі Госпо́дь по пра́вді моє́й, і по чистоті́ руку́ моє́ю возда́сть мі, |
|
22
|
22
|
| Бо я зберіг путі Господні і не був нечестивим перед Богом моїм. | я́ко сохрани́х путі́ Госпо́дні і не нече́ствовах от Бо́га моєго́. |
|
23
|
23
|
| Бо всі заповіді Його були переді мною, і від повелінь Його я не відхилявся. | Я́ко вся судьби́ Єго́ пре́до мно́ю, і оправда́нія Єго́ не отступи́ша от мене́. |
|
24
|
24
|
| Я був непорочний перед Ним і берігся, щоб не згрішити мені. | І бу́ду непоро́чен с Ним і сохраню́ся от беззако́нія моєго́. |
|
25
|
25
|
| І воздав мені Господь за правдою моєю і за чистотою рук моїх перед очима Його. | І возда́сть мі Госпо́дь по пра́вді моє́й і по чистоті́ руку́ моє́ю пред очи́ма Єго́. |
|
26
|
26
|
| Господи, Ти чиниш з милостивим милостиво, і з справедливим за справедливістю його, | С преподо́бним преподо́бен бу́деши, і с му́жем непови́нним непови́нен бу́деши, |
|
27
|
27
|
| з чистим — за чистотою його, а з лукавим — за лукавством його. | і со ізбра́нним ізбра́н бу́деши, і со стропти́вим разврати́шися. |
|
28
|
28
|
| Бо Ти народ поневолений спасаєш і пиху гордих приборкуєш. | Я́ко Ти лю́ди смире́нния спасе́ши і о́чі го́рдих смири́ши. |
|
29
|
29
|
| Ти засвічуєш світильник мій. Господь Бог мій просвічує темряву мою. | Я́ко Ти просвіти́ши світи́льник мой, Го́споди; Бо́же мой, просвіти́ши тьму мою́. |
|
30
|
30
|
| З Тобою я перемагаю військо, з Богом моїм я через мур перейду. | Я́ко Тобо́ю ізба́влюся от іскуше́нія, і Бо́гом мої́м прейду́ сті́ну. |
|
31
|
31
|
| Бог мій! Непорочні путі Його, чисте слово Його, Він оборонець усіх, що надіються на Нього. | Бог мой, непоро́чен путь Єго́: словеса́ Госпо́дня разжже́на. Защи́титель єсть всіх упова́ющих на Него́. |
|
32
|
32
|
| Бо хто Бог, крім Господа? Хто захисник, крім Бога нашого? | Я́ко кто Бог, ра́зві Го́спода? Іли́ кто Бог, ра́зві Бо́га на́шего? |
|
33
|
33
|
| Бог підперізує мене силою, рівняє переді мною дорогу мою. | Бог препоясу́яй м'я си́лою, і положи́ непоро́чен путь мой; |
|
34
|
34
|
| Робить ноги мої швидкими, як у оленя, і на висотах моїх ставить мене. | соверша́яй но́зі мої́ я́ко єле́ні, і на висо́ких поставля́яй м'я; |
|
35
|
35
|
| Привчає руки мої до боротьби і м’язи мої робить, як лук мідний. | науча́яй ру́ці мої́ на брань, і положи́л єси́ лук мі́дян ми́шця моя́; |
|
36
|
36
|
| Ти, Господи, даєш мені щит спасіння Твого, правиця Твоя підтримує мене і ласка Твоя звеличує мене. | і дал мі єси́ защище́ніє спаcе́нія, і десни́ця Твоя́ восприя́т м'я; і наказа́ніє Твоє́ іспра́вить м'я в коне́ць, і наказа́ніє Твоє́ то м'я научи́ть. |
|
37
|
37
|
| Ти розширюєш кроки мої піді мною, і не хитаються ноги мої. | Ушири́л єси́ стопи́ моя́ подо мно́ю, і не ізнемого́сті плесні́ мої́. |
|
38
|
38
|
| Я жену ворогів моїх і настигаю їх, і не повертаюся, аж доки не знищу їх. | Пожену́ враги́ моя́, і пости́гну я, і не возвращу́ся, до́ндеже сконча́ються; |
|
39
|
39
|
| Уражаю їх, і вони не можуть встати, падають під ногами моїми. | оскорблю́ їх, і не возмо́гуть ста́ти, паду́ть под нога́ма мої́ма. |
|
40
|
40
|
| Бо Ти підперезав мене силою на битву, кинув під ноги мої тих, що повстали на мене. | І препоя́сал м'я єси́ си́лою на брань, сп'ял єси́ вся востаю́щия на м'я под м'я. |
|
41
|
41
|
| Ти повернув до мене спиною ворогів моїх, і я нищив тих, що ненавиділи мене. | І враго́в мої́х дал мі єси́ хребе́т і ненави́дящия м'я потреби́л єси́. |
|
42
|
42
|
| Вони кричали, та нікому було рятувати; до Господа — але Він не послухав їх. | Воззва́ша, і не бі спаса́яй; ко Го́споду, і не усли́ша їх. |
|
43
|
43
|
| Я розсіваю їх, як порох перед вітром, як багно на вулиці, топчу їх. | І істню́ я я́ко прах пред лице́м ві́тра, я́ко бре́ніє путі́й погла́жду я. |
|
44
|
44
|
| Ти врятував мене від людського заколоту, поставив мене на чолі народів. Народ, якого не знав я, служить мені. | Ізба́виши м'я от преріка́нія люді́й; поста́виши м'я во главу́ язи́ков; лю́діє, ї́хже не ві́діх, рабо́таша мі, |
|
45
|
45
|
| Лише почувши про мене, народи підкоряються мені, чужинці запобігають переді мною, | в слух у́ха послу́шаша м'я. Си́нове чужді́ї солга́ша мі, |
|
46
|
46
|
| навіть в укріпленнях своїх іноплемінники бліднуть і тремтять. | си́нове чужді́ї обетша́ша і охромо́ша от стезь свої́х. |
|
47
|
47
|
| Живий Господь і благословенний Бог. І нехай прославлений буде Бог спасіння мого! | Жив Госпо́дь, і благослове́н Бог, і да вознесе́ться Бог спаcе́нія моєго́, |
|
48
|
48
|
| Бог, що відплачує за мене і підкорює мені народи, | Бог дая́й отмще́ніє мні і покори́вий лю́ди под м'я. |
|
49
|
49
|
| Він визволив мене від ворогів моїх, підніс мене над тими, що воювали проти мене, і від чоловіка неправедного визволив мене. | Ізба́витель мой от враг мої́х гнівли́вих; от возстаю́щих на м'я вознесе́ши м'я, от му́жа непра́ведна ізба́виши м'я. |
|
50
|
50
|
| За те буду славити Тебе, Господи, між народами й співатиму імені Твоєму. | Сего́ ра́ди іспові́мся Тебі́ во язи́ціх, Го́споди, і і́мені Твоєму́ пою́; |
|
51
|
51
|
| Ти велично спасаєш царя і виявляєш милість до помазаника Свого Давида і роду його навіки. | велича́яй спасе́нія царе́ва і творя́й ми́лость христу́ Своєму́ Дави́ду і сі́мені єго́ до ві́ка. |
|
1001
|
1001
|
| Слава… | Сла́ва: |
