1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 62
|
Псалом 62
|
|
1
|
1
|
| Псалом Давида, коли він був у пустелі Юдейській. | Псало́м Дави́ду, внегда́ би́ти єму́ в пусти́ні Іуде́йстій, 62. |
|
2
|
2
|
| Боже, Боже мій, до Тебе з ранку лину я, жадає Тебе душа моя, за Тобою знемагає плоть моя в землі пустельній, непрохідній і безводній. | Бо́же, Бо́же мой, к Тебі́ у́тренюю; возжада́ Тебе́ душа́ моя́, коль мно́жицею Тебі́ плоть моя́, в землі́ пу́сті і непрохо́дні і безво́дні. |
|
3
|
3
|
| Як у святиню явився я до Тебе, щоб бачити силу Твою і славу Твою. | Та́ко во святі́м яви́хся Тебі́ ви́діти си́лу Твою́ і сла́ву Твою́. |
|
4
|
4
|
| Бо милість Твоя краща за життя, уста мої прославлятимуть Тебе. | Я́ко лу́чші ми́лость Твоя́ па́че живо́т; устні́ мої́ похвали́ті Тя. |
|
5
|
5
|
| Так благословлятиму Тебе в житті моїм, і в ім’я Твоє піднесу руки свої. | Та́ко благословлю́ Тя в животі́ моє́м і о і́мені Твоє́м воздіжу́ ру́ці мої́. |
|
6
|
6
|
| Як ситтю та єлеєм, наповнюється душа моя, і голосом радости вихваляють Тебе уста мої, | Я́ко от ту́ка і ма́сти да іспо́лниться душа́ моя́, і устна́ма ра́дости восхва́лять Тя уста́ моя́. |
|
7
|
7
|
| коли згадую Тебе на постелі моїй і в усі години ночі розмірковую про Тебе, | А́ще помина́х Тя на посте́лі моє́й, на у́тренніх поуча́хся в Тя; |
|
8
|
8
|
| бо Ти єси Помічник мій, і під покровом крил Твоїх возрадуюся. | я́ко бил єси́ Помо́щник мой, і в кро́ві крилу́ Твоє́ю возра́дуюся. |
|
9
|
9
|
| Припала душа моя до Тебе, і правиця Твоя підтримує мене. | Прильпе́ душа́ моя́ по Тебі́; мене́ же прия́т десни́ця Твоя́. |
|
10
|
10
|
| Ті ж, що даремно шукають душу мою, впадуть у безодню підземну, | Ті́ї же всу́є іска́ша ду́шу мою́; вни́дуть в преіспо́дняя землі́; |
|
11
|
11
|
| уразить їх сила меча, стануть здобиччю лисів. | предадя́ться в ру́ки ору́жія, ча́сті ли́совом бу́дуть. |
|
12
|
12
|
| Цар же звеселиться в Бозі: прославиться кожний, хто клянеться Ним, і замовкнуть уста тих, що говорять неправедно. | Цар же возвесели́ться о Бо́зі; похва́литься всяк клени́йся Ім, я́ко загради́шася уста́ глаго́лющих непра́ведная. |
