1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 62
|
Псалом 62
|
|
1
|
1
|
|
Псалом Давида, коли він був у пустелі Юдейській.
|
Псало́м Дави́ду, внегда́ би́ти єму́ в пусти́ні Іуде́йстій, 62.
|
|
2
|
2
|
|
Боже, Боже мій, до Тебе з ранку лину я, жадає Тебе душа моя, за Тобою знемагає плоть моя в землі пустельній, непрохідній і безводній.
|
Бо́же, Бо́же мой, к Тебі́ у́тренюю; возжада́ Тебе́ душа́ моя́, коль мно́жицею Тебі́ плоть моя́, в землі́ пу́сті і непрохо́дні і безво́дні.
|
|
3
|
3
|
|
Як у святиню явився я до Тебе, щоб бачити силу Твою і славу Твою.
|
Та́ко во святі́м яви́хся Тебі́ ви́діти си́лу Твою́ і сла́ву Твою́.
|
|
4
|
4
|
|
Бо милість Твоя краща за життя, уста мої прославлятимуть Тебе.
|
Я́ко лу́чші ми́лость Твоя́ па́че живо́т; устні́ мої́ похвали́ті Тя.
|
|
5
|
5
|
|
Так благословлятиму Тебе в житті моїм, і в ім’я Твоє піднесу руки свої.
|
Та́ко благословлю́ Тя в животі́ моє́м і о і́мені Твоє́м воздіжу́ ру́ці мої́.
|
|
6
|
6
|
|
Як ситтю та єлеєм, наповнюється душа моя, і голосом радости вихваляють Тебе уста мої,
|
Я́ко от ту́ка і ма́сти да іспо́лниться душа́ моя́, і устна́ма ра́дости восхва́лять Тя уста́ моя́.
|
|
7
|
7
|
|
коли згадую Тебе на постелі моїй і в усі години ночі розмірковую про Тебе,
|
А́ще помина́х Тя на посте́лі моє́й, на у́тренніх поуча́хся в Тя;
|
|
8
|
8
|
|
бо Ти єси Помічник мій, і під покровом крил Твоїх возрадуюся.
|
я́ко бил єси́ Помо́щник мой, і в кро́ві крилу́ Твоє́ю возра́дуюся.
|
|
9
|
9
|
|
Припала душа моя до Тебе, і правиця Твоя підтримує мене.
|
Прильпе́ душа́ моя́ по Тебі́; мене́ же прия́т десни́ця Твоя́.
|
|
10
|
10
|
|
Ті ж, що даремно шукають душу мою, впадуть у безодню підземну,
|
Ті́ї же всу́є іска́ша ду́шу мою́; вни́дуть в преіспо́дняя землі́;
|
|
11
|
11
|
|
уразить їх сила меча, стануть здобиччю лисів.
|
предадя́ться в ру́ки ору́жія, ча́сті ли́совом бу́дуть.
|
|
12
|
12
|
|
Цар же звеселиться в Бозі: прославиться кожний, хто клянеться Ним, і замовкнуть уста тих, що говорять неправедно.
|
Цар же возвесели́ться о Бо́зі; похва́литься всяк клени́йся Ім, я́ко загради́шася уста́ глаго́лющих непра́ведная.
|
