1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 67
|
Псалом 67
|
|
1
|
1
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида. Пісня. (Пророчий).
|
В коне́ць, псало́м пі́сні Дави́ду, 67.
|
|
2
|
2
|
|
Нехай воскресне Бог і розвіються вороги Його; нехай побіжать від лиця Його всі ненависники Його.
|
Да воскре́снеть Бог, і расточа́ться вразі́ Єго́, і да біжа́ть от лиця́ Єго́ ненави́дящії Єго́.
|
|
3
|
3
|
|
Як щезає дим, нехай щезнуть, як тане віск від лиця вогню, так нехай згинуть грішники від лиця Божого.
|
Я́ко ізчеза́єть дим, да ізче́знуть; я́ко та́єть воск от лиця́ огня́, та́ко да поги́бнуть грі́шници от лиця́ Бо́жия;
|
|
4
|
4
|
|
А праведники нехай звеселяться, нехай радіють перед Богом, нехай святкують у радості.
|
а пра́ведници да возвеселя́ться, да возра́дуються пред Бо́гом, да насладя́ться в весе́лії.
|
|
5
|
5
|
|
Співайте Богові, співайте імені Його, рівняйте дорогу перед Тим, Хто йде, як Переможець. Господь — ім’я Йому, радійте перед лицем Його.
|
Воспо́йте Бо́гу, по́йте і́мені Єго́; путесотворі́те возше́дшему на за́пади, Госпо́дь — і́м'я Єму́; і ра́дуйтеся пред Ним.
|
|
6
|
6
|
|
Отець сиріт і Суддя вдовиць — Бог, Він у святих оселях Своїх.
|
Да см'яту́ться от лиця́ Єго́, Отця́ си́рих і Судії́ вдови́ць; Бог в мі́сті святі́м Своє́м.
|
|
7
|
7
|
|
Бог одиноких вводить у дім; визволяє в’язнів із кайданів, а непокірні живуть у гробах.
|
Бог вселя́єть єдиноми́сленния в дом, ізводя́ окова́нния му́жеством, та́кожде преогорчева́ющия живу́щия во гробі́х.
|
|
8
|
8
|
|
Боже, коли йшов Ти поперед народу Твого, коли проходив Ти через пустелю,
|
Бо́же, внегда́ ісходи́ти Тебі́ пред людьми́ Твої́ми, внегда́ мимоходи́ти Тебі́ в пусти́ні,
|
|
9
|
9
|
|
земля тряслася, навіть небеса танули від лиця Божого, і Синай — від лиця Бога, Бога Ізраїлевого.
|
земля́ потрясе́ся, і́бо небеса́ ка́нуша от лиця́ Бо́га Сина́їна, от лиця́ Бо́га Ізра́їлева.
|
|
10
|
10
|
|
Рясний дощ проливав Ти, Боже, на насліддя Твоє, і коли знесилювалося воно, Ти підкріпляв його.
|
Дождь во́лен отлучи́ши, Бо́же, достоя́нію Твоєму́, і ізнемо́же, Ти же соверши́л єси́ є.
|
|
11
|
11
|
|
Народ Твій Ти оселив на землі Твоїй, і з благости Твоєї Ти все приготував для бідного.
|
Живо́тная Твоя́ живу́ть на ней; угото́вал єси́ бла́гостію Твоє́ю ни́щему, Бо́же.
|
|
12
|
12
|
|
Господь дасть слово тим, що благовістять з великою силою.
|
Госпо́дь дасть глаго́л благовіству́ющим си́лою мно́гою;
|
|
13
|
13
|
|
Царі з військом утікають, утікають, а ті, що сидять вдома, ділять здобич.
|
Цар Сил возлю́бленнаго, красото́ю [ра́ди красоти́] до́му разділи́ти кори́сти.
|
|
14
|
14
|
|
Коли ж ви оселялися на землях [своїх], то стали мов голубка, у якої крила — як срібло, а пір’я сяє золотом.
|
А́ще поспите́ посреді́ преді́л, крилі́ голуби́ні посре́брені, і междора́мія єя́ в блеща́нії зла́та;
|
|
15
|
15
|
|
Коли ж Всевишній розсіяв царів на цій землі, вона забіліла, як сніг на горі Селмоні.
|
внегда́ ра́знствить Небе́сний царі́ на ней, осніжа́ться в Селмо́ні.
|
|
16
|
16
|
|
Гора Божа — гора велика, гора кріпка, гора висока.
|
Гора́ Бо́жия, гора́ ту́чная, гора́ усире́нная, гора́ ту́чная.
|
|
17
|
17
|
|
Чого ви заздрите, гори високі, на гору, що на ній Бог благоволив жити і буде перебувати на ній вічно?
|
Вску́ю непщу́єте, го́ри усире́нния? Гора́, ю́же благоволи́ Бог жи́ти в ней; і́бо Госпо́дь всели́ться до конця́.
|
|
18
|
18
|
|
Колісниць Божих тьма і тисячі тисяч. Серед них Господь на Синаї, у святині.
|
Колесни́ця Бо́жия тьма́ми тем, ти́сяща гобзу́ющих; Госпо́дь в них в Сина́ї во святі́м.
|
|
19
|
19
|
|
Ти зійшов на висоту, полонив полон, прийняв дари для людей, щоб і непокірні могли жити у Господа.
|
Возше́л єси́ на висоту́, пліни́л єси́ плін; прия́л єси́ дая́нія в челові́ціх, і́бо не покаря́ющияся, є́же всели́тися.
|
|
20
|
20
|
|
Господь Бог благословенний; благословенний Господь допоможе нам кожного дня.
|
Госпо́дь Бог благослове́н, благослове́н Госпо́дь день дне; поспіши́ть нам Бог спаcе́ній на́ших.
|
|
21
|
21
|
|
Бог — Спаситель наш, Бог наш, Бог, щоб спасати. У владі Господа ворота смерти.
|
Бог наш — Бог, є́же спаса́ти; і Госпо́дня, Госпо́дня ісхо́дища сме́ртная.
|
|
22
|
22
|
|
Бог сокрушить голови ворогів Своїх, волохате тім’я того, хто закам’янів у беззаконні.
|
Оба́че Бог сокруши́ть глави́ враго́в Свої́х, верх влас преходя́щих в прегріше́ніїх свої́х.
|
|
23
|
23
|
|
Сказав Господь: «Від Васана поверну тебе, виведу з глибини моря,
|
Рече́ Госпо́дь: от Васа́на обращу́, обращу́ во глубина́х морськи́х;
|
|
24
|
24
|
|
щоб обмочив ти ногу твою, як пси язик свій, у крові ворога».
|
я́ко да омо́читься нога́ твоя́ в кро́ві, язи́к пес твої́х от враг от него́.
|
|
25
|
25
|
|
Ми бачили, як ішов Ти, Боже, як ішов Ти — Цар мій і Бог мій — у святиню.
|
Ви́діна би́ша ше́ствія Твоя́, Бо́же, ше́ствія Бо́га моєго́ Царя́, І́же во святі́м.
|
|
26
|
26
|
|
Попереду князі і ті, що співали, за ними — ті, що грали на струнах, а кругом — діви з тимпанами.
|
Предвари́ша кня́зі близ пою́щих, посреді́ дів тимпа́нниць.
|
|
27
|
27
|
|
В церквах благословляйте Бога — Господа від джерел Ізраїлевих.
|
В це́рквах благослові́те Бо́га — Го́спода от істо́чник Ізра́їлевих.
|
|
28
|
28
|
|
Там Веніамін молодший — князь їхній, князі Іуди — владики їхні, князі Завулонові, князі Неффалимові.
|
Та́мо Веніамі́н юні́йшій во у́жасі, кня́зі Іу́дови влади́ки їх, кня́зі Завуло́ні, кня́зі Неффали́млі.
|
|
29
|
29
|
|
Бог твій дав тобі таку силу. Утверди, Боже, те, що Ти створив для нас.
|
Запові́ждь, Бо́же, си́лою Твоє́ю; укріпи́, Бо́же, сіє́, є́же соді́лал єси́ в нас.
|
|
30
|
30
|
|
Ради храму твого в Єрусалимі царі принесуть Тобі дари.
|
От хра́ма Твоєго́ во Ієрусали́м Тебі́ принесу́ть ца́ріє да́ри.
|
|
31
|
31
|
|
Утихомир звіра, що в очереті, зібрання биків серед тихих телят — гордих народів, що хваляться сріблом своїм; розвій тих, що готують війни.
|
Запрети́ звіре́м тро́стним; сонм юне́ць в ю́ницях людськи́х, є́же затвори́ти іскуше́нния сребро́м; расточи́ язи́ки, хотя́щия бра́нем.
|
|
32
|
32
|
|
Прийдуть з Єгипту вельможі молитися; Ефіопія простягне руку свою до Бога.
|
При́йдуть моли́твенници от Єги́пта; Ефіо́пія предвари́ть ру́ку свою́ к Бо́гу.
|
|
33
|
33
|
|
Царства землі! Хваліть Бога, оспівуйте Господа,
|
Ца́рства земна́я, по́йте Бо́гу, воспо́йте Го́сподеві,
|
|
34
|
34
|
|
Який зійшов на небо небес превічно. Ось Він дає голосу Своєму голос сили.
|
возше́дшему на Не́бо небесе́ на восто́ки; се, дасть гла́су Своєму́ глас си́ли.
|
|
35
|
35
|
|
Віддайте славу Богу; на Ізраїлі велич Його і могутність Його на хмарах.
|
Даді́те сла́ву Бо́гові; на Ізра́їлі велелі́пота Єго́, і си́ла Єго́ на о́блаціх.
|
|
36
|
36
|
|
Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів; Він дає силу й твердість народу [Своєму]. Благословенний Бог!
|
Ди́вен Бог во святи́х свої́х; Бог Ізра́їлев, той дасть си́лу і держа́ву лю́дем Свої́м. Благослове́н Бог.
|
|
1001
|
1001
|
|
Слава…
|
Сла́ва:
|
