1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 67
|
Псалом 67
|
|
1
|
1
|
| Начальнику хору. Псалом Давида. Пісня. (Пророчий). | В коне́ць, псало́м пі́сні Дави́ду, 67. |
|
2
|
2
|
| Нехай воскресне Бог і розвіються вороги Його; нехай побіжать від лиця Його всі ненависники Його. | Да воскре́снеть Бог, і расточа́ться вразі́ Єго́, і да біжа́ть от лиця́ Єго́ ненави́дящії Єго́. |
|
3
|
3
|
| Як щезає дим, нехай щезнуть, як тане віск від лиця вогню, так нехай згинуть грішники від лиця Божого. | Я́ко ізчеза́єть дим, да ізче́знуть; я́ко та́єть воск от лиця́ огня́, та́ко да поги́бнуть грі́шници от лиця́ Бо́жия; |
|
4
|
4
|
| А праведники нехай звеселяться, нехай радіють перед Богом, нехай святкують у радості. | а пра́ведници да возвеселя́ться, да возра́дуються пред Бо́гом, да насладя́ться в весе́лії. |
|
5
|
5
|
| Співайте Богові, співайте імені Його, рівняйте дорогу перед Тим, Хто йде, як Переможець. Господь — ім’я Йому, радійте перед лицем Його. | Воспо́йте Бо́гу, по́йте і́мені Єго́; путесотворі́те возше́дшему на за́пади, Госпо́дь — і́м'я Єму́; і ра́дуйтеся пред Ним. |
|
6
|
6
|
| Отець сиріт і Суддя вдовиць — Бог, Він у святих оселях Своїх. | Да см'яту́ться от лиця́ Єго́, Отця́ си́рих і Судії́ вдови́ць; Бог в мі́сті святі́м Своє́м. |
|
7
|
7
|
| Бог одиноких вводить у дім; визволяє в’язнів із кайданів, а непокірні живуть у гробах. | Бог вселя́єть єдиноми́сленния в дом, ізводя́ окова́нния му́жеством, тако́жде преогорчева́ющия живу́щия во гробі́х. |
|
8
|
8
|
| Боже, коли йшов Ти поперед народу Твого, коли проходив Ти через пустелю, | Бо́же, внегда́ ісходи́ти Тебі́ пред людьми́ Твої́ми, внегда́ мимоходи́ти Тебі́ в пусти́ні, |
|
9
|
9
|
| земля тряслася, навіть небеса танули від лиця Божого, і Синай — від лиця Бога, Бога Ізраїлевого. | земля́ потрясе́ся, і́бо небеса́ ка́нуша от лиця́ Бо́га Сина́їна, от лиця́ Бо́га Ізра́їлева. |
|
10
|
10
|
| Рясний дощ проливав Ти, Боже, на насліддя Твоє, і коли знесилювалося воно, Ти підкріпляв його. | Дождь во́лен отлучи́ши, Бо́же, достоя́нію Твоєму́, і ізнемо́же, Ти же соверши́л єси́ є. |
|
11
|
11
|
| Народ Твій Ти оселив на землі Твоїй, і з благости Твоєї Ти все приготував для бідного. | Живо́тная Твоя́ живу́ть на ней; угото́вал єси́ бла́гостію Твоє́ю ни́щему, Бо́же. |
|
12
|
12
|
| Господь дасть слово тим, що благовістять з великою силою. | Госпо́дь дасть глаго́л благовіству́ющим си́лою мно́гою; |
|
13
|
13
|
| Царі з військом утікають, утікають, а ті, що сидять вдома, ділять здобич. | Цар Сил возлю́бленнаго, красото́ю [ра́ди красоти́] до́му разділи́ти кори́сти. |
|
14
|
14
|
| Коли ж ви оселялися на землях [своїх], то стали мов голубка, у якої крила — як срібло, а пір’я сяє золотом. | А́ще поспите́ посреді́ преді́л, крилі́ голуби́ні посре́брені, і междора́мія єя́ в блеща́нії зла́та; |
|
15
|
15
|
| Коли ж Всевишній розсіяв царів на цій землі, вона забіліла, як сніг на горі Селмоні. | внегда́ ра́знствить Небе́сний царі́ на ней, осніжа́ться в Селмо́ні. |
|
16
|
16
|
| Гора Божа — гора велика, гора кріпка, гора висока. | Гора́ Бо́жия, гора́ ту́чная, гора́ усире́нная, гора́ ту́чная. |
|
17
|
17
|
| Чого ви заздрите, гори високі, на гору, що на ній Бог благоволив жити і буде перебувати на ній вічно? | Вску́ю непщу́єте, го́ри усире́нния? Гора́, ю́же благоволи́ Бог жи́ти в ней; і́бо Госпо́дь всели́ться до конця́. |
|
18
|
18
|
| Колісниць Божих тьма і тисячі тисяч. Серед них Господь на Синаї, у святині. | Колесни́ця Бо́жия тьма́ми тем, ти́сяща гобзу́ющих; Госпо́дь в них в Сина́ї во святі́м. |
|
19
|
19
|
| Ти зійшов на висоту, полонив полон, прийняв дари для людей, щоб і непокірні могли жити у Господа. | Возше́л єси́ на висоту́, пліни́л єси́ плін; прия́л єси́ дая́нія в челові́ціх, і́бо не покаря́ющияся, є́же всели́тися. |
|
20
|
20
|
| Господь Бог благословенний; благословенний Господь допоможе нам кожного дня. | Госпо́дь Бог благослове́н, благослове́н Госпо́дь день дне; поспіши́ть нам Бог спаcе́ній на́ших. |
|
21
|
21
|
| Бог — Спаситель наш, Бог наш, Бог, щоб спасати. У владі Господа ворота смерти. | Бог наш — Бог, є́же спаса́ти; і Госпо́дня, Госпо́дня ісхо́дища сме́ртная. |
|
22
|
22
|
| Бог сокрушить голови ворогів Своїх, волохате тім’я того, хто закам’янів у беззаконні. | Оба́че Бог сокруши́ть глави́ враго́в Свої́х, верх влас преходя́щих в прегріше́ніїх свої́х. |
|
23
|
23
|
| Сказав Господь: «Від Васана поверну тебе, виведу з глибини моря, | Рече́ Госпо́дь: от Васа́на обращу́, обращу́ во глубина́х морськи́х; |
|
24
|
24
|
| щоб обмочив ти ногу твою, як пси язик свій, у крові ворога». | я́ко да омо́читься нога́ твоя́ в кро́ві, язи́к пес твої́х от враг от него́. |
|
25
|
25
|
| Ми бачили, як ішов Ти, Боже, як ішов Ти — Цар мій і Бог мій — у святиню. | Ви́діна би́ша ше́ствія Твоя́, Бо́же, ше́ствія Бо́га моєго́ Царя́, І́же во святі́м. |
|
26
|
26
|
| Попереду князі і ті, що співали, за ними — ті, що грали на струнах, а кругом — діви з тимпанами. | Предвари́ша кня́зі близ пою́щих, посреді́ дів тимпа́нниць. |
|
27
|
27
|
| В церквах благословляйте Бога — Господа від джерел Ізраїлевих. | В це́рквах благослові́те Бо́га — Го́спода от істо́чник Ізра́їлевих. |
|
28
|
28
|
| Там Веніамін молодший — князь їхній, князі Іуди — владики їхні, князі Завулонові, князі Неффалимові. | Та́мо Веніамі́н юні́йшій во у́жасі, кня́зі Іу́дови влади́ки їх, кня́зі Завуло́ні, кня́зі Неффали́млі. |
|
29
|
29
|
| Бог твій дав тобі таку силу. Утверди, Боже, те, що Ти створив для нас. | Запові́ждь, Бо́же, си́лою Твоє́ю; укріпи́, Бо́же, сіє́, є́же соді́лал єси́ в нас. |
|
30
|
30
|
| Ради храму твого в Єрусалимі царі принесуть Тобі дари. | От хра́ма Твоєго́ во Ієрусали́м Тебі́ принесу́ть ца́ріє да́ри. |
|
31
|
31
|
| Утихомир звіра, що в очереті, зібрання биків серед тихих телят — гордих народів, що хваляться сріблом своїм; розвій тих, що готують війни. | Запрети́ звіре́м тро́стним; сонм юне́ць в ю́ницях людськи́х, є́же затвори́ти іскуше́нния сребро́м; расточи́ язи́ки, хотя́щия бра́нем. |
|
32
|
32
|
| Прийдуть з Єгипту вельможі молитися; Ефіопія простягне руку свою до Бога. | При́йдут моли́твенници от Єги́пта; Ефіо́пія предвари́ть ру́ку свою́ к Бо́гу. |
|
33
|
33
|
| Царства землі! Хваліть Бога, оспівуйте Господа, | Ца́рства земна́я, по́йте Бо́гу, воспо́йте Го́сподеві, |
|
34
|
34
|
| Який зійшов на небо небес превічно. Ось Він дає голосу Своєму голос сили. | возше́дшему на Не́бо небесе́ на восто́ки; се, дасть гла́су Своєму́ глас си́ли. |
|
35
|
35
|
| Віддайте славу Богу; на Ізраїлі велич Його і могутність Його на хмарах. | Даді́те сла́ву Бо́гові; на Ізра́їлі велелі́пота Єго́, і си́ла Єго́ на о́блаціх. |
|
36
|
36
|
| Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів; Він дає силу й твердість народу [Своєму]. Благословенний Бог! | Ди́вен Бог во святи́х свої́х; Бог Ізра́їлев, той дасть си́лу і держа́ву лю́дем Свої́м. Благослове́н Бог. |
|
1001
|
1001
|
| Слава… | Сла́ва: |
