1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 64
|
Псалом 64
|
|
1
|
1
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида для співу.
|
В коне́ць, псало́м пі́сні Дави́ду, піснь Ієремі́єва і Ієзекі́їлева, люді́й преселе́нія, єгда́ хотя́ху ісходи́ти, 64.
|
|
2
|
2
|
|
Тобі подобає пісня, Боже, в Сионі, і Тобі піднесеться молитва [в Єрусалимі].
|
Тебі́ подоба́єть піснь, Бо́же, в Сіо́ні, і Тебі́ возда́сться моли́тва во Ієрусали́мі.
|
|
3
|
3
|
|
Почуй молитву мою. До Тебе приходить всяка плоть.
|
Усли́ши моли́тву мою́; к Тебі́ вся́ка плоть при́йдеть.
|
|
4
|
4
|
|
Безліч гріхів перемагає нас, але Ти очистиш беззаконня наші.
|
Словеса́ беззако́нник премого́ша нас; і нече́стія на́ша Ти очи́стиши.
|
|
5
|
5
|
|
Блаженні, кого Ти обрав і прийняв, щоб він оселився у дворах твоїх. Наситимось добром дому Твого, святого храму Твого.
|
Блаже́н, єго́же ізбра́л єси́ і прия́л, всели́ться во дво́ріх Твої́х. Іспо́лнимся во благи́х до́му Твоєго́; свят храм Твой.
|
|
6
|
6
|
|
Дивний у правосудді, вислухай нас, Боже Спасителю наш, надія всіх кінців землі і тих, що в морі далеко.
|
Ди́вен в пра́вді, усли́ши ни, Бо́же, Спаси́телю наш, упова́ніє всіх конце́й землі́ і су́щих в мо́рі дале́че;
|
|
7
|
7
|
|
Ти Той, що поставив гори силою Твоєю і підперезаний могутністю.
|
уготовля́яй го́ри крі́постію Своє́ю, препоя́сан си́лою;
|
|
8
|
8
|
|
Ти втихомирюєш бурхливість моря, шуми хвиль його і повстання народів.
|
смуща́яй глубину́ морську́ю, шу́му волн Єго́ кто постої́ть? См'яту́ться язи́ци,
|
|
9
|
9
|
|
Устрашаться від знамень Твоїх усі, що живуть на землі. Ранок і вечір красою прославлять Тебе.
|
і убоя́ться живу́щії в конця́х от зна́меній Твої́х; ісхо́ди у́тра і ве́чера украси́ши.
|
|
10
|
10
|
|
Ти дбаєш про землю і напуваєш її, примножуєш багатства її. Ріка Божа повна води. Ти вирощуєш хліб від землі, бо так впорядкував її.
|
Посіти́л єси́ зе́млю і упої́л єси́ ю, умно́жил єси́ обогати́ти ю; ріка́ Бо́жия напо́лнися вод; угото́вал єси́ пи́щу їм, я́ко та́ко (єсть) угото́ваніє.
|
|
11
|
11
|
|
Ти напоюєш борозни її, рівняєш груди її, дощами пом’якшуєш її та прикрашаєш її рослинами.
|
Бразди́ єя́ упо́й, умно́жи жи́та єя́; в ка́плях єя́ возвесели́ться возсія́ющи [прозяба́ющи].
|
|
12
|
12
|
|
Ти благословиш вінець року благости Твоєї, і поля Твої сповняться врожаєм.
|
Благослови́ши віне́ць лі́та бла́гости Твоєя́, і поля́ Твоя́ іспо́лняться ту́ка;
|
|
13
|
13
|
|
Вкриється травою пустеля, і радістю узгір’я наповняться.
|
разботі́ють кра́сная пусти́ні, і ра́достію хо́лми препоя́шуться.
|
|
14
|
14
|
|
Долини наповнюються отарами, і лани покриваються пшеницею. Все радіє, все співає.
|
Оді́яшася о́вні о́вчії, і удо́лія умно́жать пшени́цю; воззову́ть, і́бо воспою́ть.
|
