1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 64
|
Псалом 64
|
|
1
|
1
|
| Начальнику хору. Псалом Давида для співу. | В коне́ць, псало́м пі́сні Дави́ду, піснь Ієремі́єва і Ієзекі́їлева, люді́й преселе́нія, єгда́ хотя́ху ісходи́ти, 64. |
|
2
|
2
|
| Тобі подобає пісня, Боже, в Сионі, і Тобі піднесеться молитва [в Єрусалимі]. | Тебі́ подоба́єть піснь, Бо́же, в Сіо́ні, і Тебі́ возда́сться моли́тва во Ієрусали́мі. |
|
3
|
3
|
| Почуй молитву мою. До Тебе приходить всяка плоть. | Усли́ши моли́тву мою́; к Тебі́ вся́ка плоть при́йдеть. |
|
4
|
4
|
| Безліч гріхів перемагає нас, але Ти очистиш беззаконня наші. | Словеса́ беззако́нник премого́ша нас; і нече́стія на́ша Ти очи́стиши. |
|
5
|
5
|
| Блаженні, кого Ти обрав і прийняв, щоб він оселився у дворах твоїх. Наситимось добром дому Твого, святого храму Твого. | Блаже́н, єго́же ізбра́л єси́ і прия́л, всели́ться во дво́ріх Твої́х. Іспо́лнимся во благи́х до́му Твоєго́; свят храм Твой. |
|
6
|
6
|
| Дивний у правосудді, вислухай нас, Боже Спасителю наш, надія всіх кінців землі і тих, що в морі далеко. | Ди́вен в пра́вді, усли́ши ни, Бо́же, Спаси́телю наш, упова́ніє всіх конце́й землі́ і су́щих в мо́рі дале́че; |
|
7
|
7
|
| Ти Той, що поставив гори силою Твоєю і підперезаний могутністю. | уготовля́яй го́ри крі́постію Своє́ю, препоя́сан си́лою; |
|
8
|
8
|
| Ти втихомирюєш бурхливість моря, шуми хвиль його і повстання народів. | смуща́яй глубину́ морську́ю, шу́му волн Єго́ кто постої́ть? См'яту́ться язи́ци, |
|
9
|
9
|
| Устрашаться від знамень Твоїх усі, що живуть на землі. Ранок і вечір красою прославлять Тебе. | і убоя́ться живу́щії в конця́х от зна́меній Твої́х; ісхо́ди у́тра і ве́чера украси́ши. |
|
10
|
10
|
| Ти дбаєш про землю і напуваєш її, примножуєш багатства її. Ріка Божа повна води. Ти вирощуєш хліб від землі, бо так впорядкував її. | Посіти́л єси́ зе́млю і упої́л єси́ ю, умно́жил єси́ обогати́ти ю; ріка́ Бо́жия напо́лнися вод; угото́вал єси́ пи́щу їм, я́ко та́ко (єсть) угото́ваніє. |
|
11
|
11
|
| Ти напоюєш борозни її, рівняєш груди її, дощами пом’якшуєш її та прикрашаєш її рослинами. | Бразди́ єя́ упо́й, умно́жи жи́та єя́; в ка́плях єя́ возвесели́ться возсія́ющи [прозяба́ющи]. |
|
12
|
12
|
| Ти благословиш вінець року благости Твоєї, і поля Твої сповняться врожаєм. | Благослови́ши віне́ць лі́та бла́гости Твоєя́, і поля́ Твоя́ іспо́лняться ту́ка; |
|
13
|
13
|
| Вкриється травою пустеля, і радістю узгір’я наповняться. | разботі́ють кра́сная пусти́ні, і ра́достію хо́лми препоя́шуться. |
|
14
|
14
|
| Долини наповнюються отарами, і лани покриваються пшеницею. Все радіє, все співає. | Оді́яшася о́вні о́вчії, і удо́лія умно́жать пшени́цю; воззову́ть, і́бо воспою́ть. |
