Псалом 84
|
Псалом 84
|
1
|
1
|
Начальнику хору. Псалом синів Кореєвих. | В коне́ць, сино́м Коре́йовим, псало́м, 84. |
2
|
2
|
Господи, Ти змилувався над землею Твоєю, повернув з неволі синів Якова. | Благоволи́л єси́, Го́споди, зе́млю Твою́, возврати́л єси́ плін Іа́ковль. |
3
|
3
|
Ти простив беззаконня народу Твого, покрив усі гріхи їх. | Оста́вил єси́ беззако́нія люді́й Твої́х, покри́л єси́ вся гріхи́ їх. |
4
|
4
|
Ти спинив увесь гнів Твій і відвернувся від гніву ярости Твоєї. | Укроти́л єси́ весь гнів Твой, возврати́лся єси́ от гні́ва я́рости Твоєя́. |
5
|
5
|
Поверни нас, Боже, Спасителю наш, і спини гнів Твій проти нас. | Возврати́ нас, Бо́же спасе́ній на́ших, і отврати́ я́рость Твою́ от нас. |
6
|
6
|
Чи ж довіку будеш гніватися на нас? Невже ж продовжиш гнів Твій від роду до роду? | Єда́ во ві́ки прогні́ваєшися на ни? Іли́ простре́ши гнів Твой от ро́да в род? |
7
|
7
|
Боже, повернися і оживи нас, щоб зрадувався Тобою народ Твій. | Бо́же, Ти обра́щся оживи́ши ни, і лю́діє Твої́ возвеселя́ться о Тебі́. |
8
|
8
|
Яви нам, Господи, милість Твою і Твоє спасіння дай нам! | Яви́ нам, Го́споди, ми́лость Твою́, і спасе́ніє Твоє́ даждь нам. |
9
|
9
|
Почую, що скаже про мене Господь Бог. Він скаже мир народові Своєму і преподобним Своїм, тим, що звертають серця свої до Нього. | Усли́шу, что рече́ть о мні Госпо́дь Бог; я́ко рече́ть мир на лю́ди Своя́, і на преподо́бния Своя́, і на обраща́ющия сердця́ к Нему́. |
10
|
10
|
Так близько спасіння Його до тих, що бояться Його, щоб слава Його перебувала на землі нашій. | Оба́че близ боя́щихся Єго́ спасе́ніє Єго́, всели́ти сла́ву в зе́млю на́шу. |
11
|
11
|
Милість і істина зустрілися, правда і мир поцілувалися. | Ми́лость і і́стина сріто́стіся, пра́вда і мир облобиза́стася; |
12
|
12
|
Істина від землі засяяла, а правда з неба прихилилася. | і́стина от землі́ возсія́, і пра́вда с небесе́ прини́че; |
13
|
13
|
Бо Господь пошле нам добро, і земля наша дасть плід свій. | і́бо Госпо́дь дасть бла́гость, і земля́ на́ша дасть плод свой. |
14
|
14
|
Правда піде перед Ним і направить на путь стопи наші. | Пра́вда пред Ним преди́деть, і положи́ть в путь стопи́ своя́. |
1001
|
1001
|
Слава… | Сла́ва: |