1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 14
|
Псалом 14
|
|
0
|
|
|
Псалом Давида.
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 14.
|
|
1
|
1
|
|
Господи, хто може жити в оселі Твоїй? Хто оселиться на святій горі Твоїй?
|
Го́споди, кто обита́єть в жили́щі Твоє́м? Іли́ кто всели́ться во святу́ю го́ру Твою́?
|
|
2
|
2
|
|
Той, хто ходить непорочно, і чинить правду, і говорить істину у серці своєму.
|
Ходя́й непоро́чен і ді́лаяй пра́вду, глаго́ляй і́стину в се́рдці своє́м;
|
|
3
|
3
|
|
Той, хто не улещує язиком своїм, не чинить ближньому своєму зла і не слухає наклепів на ближніх своїх.
|
і́же не ульсти́ язи́ком свої́м і не сотвори́ і́скреннему своєму́ зла, і поноше́нія не прия́т на бли́жнія своя́;
|
|
4
|
4
|
|
Той, в очах якого лукава людина є нікчемною, а в пошані ті, що бояться Господа, той, хто дає клятву ближньому і не відмовляється від неї.
|
унічиже́н єсть пред ним лука́внуяй, боя́щияжеся Го́спода сла́вить; клени́йся і́скреннему своєму́ і не отмета́яся;
|
|
5
|
5
|
|
Хто не дає срібла свого на нечесний прибуток і не приймає підкупу на невинного. Хто так чинить, той не захитається повіки.
|
сребра́ своєго́ не даде́ в ли́хву і мзди на непови́нних не прия́т. Творя́й сія́ не подви́житься во вік.
|
