Псалом 122
|
Pал0мъ рк7в
|
0
|
0
|
Пісня ступенів. | Пёснь степeней, Rк7в7. |
1
|
1
|
До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої. | Къ тебЁ возвед0хъ џчи мои2, живyщему на нб7си2. |
2
|
2
|
Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас. | СE, ћкw џчи р†бъ въ рукY госп0дій свои1хъ, ћкw џчи рабhни въ рукY госпожи2 своеS: тaкw џчи нaши ко гDу бGу нaшему, д0ндеже ўщeдритъ ны2. |
3
|
3
|
Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. | Поми1луй нaсъ, гDи, поми1луй нaсъ, ћкw помн0гу и3сп0лнихомсz ўничижeніz: |
4
|
4
|
Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих. | наипaче нап0лнисz душA нaша поношeніz гобзyющихъ и3 ўничижeніz г0рдыхъ. |