1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 131
|
Pал0мъ рlа
|
|
0
|
0
|
|
Пісня ступенів.
|
Пёснь степeней, Rl№.
|
|
1
|
1
|
|
Пом’яни, Господи, Давида і всю лагідність його.
|
Помzни2, гDи, дв7да и3 всю2 кр0тость є3гw2:
|
|
2
|
2
|
|
Як він присягався Господу, давав обітниці Богу Якова:
|
ћкw клsтсz гDеви, њбэщaсz бGу їaкwвлю:
|
|
3
|
3
|
|
«Не ввійду в світлицю дому мого, не ляжу на постіль мою,
|
ѓще вни1ду въ селeніе д0му моегw2, и3ли2 взhду на џдръ постeли моеS:
|
|
4
|
4
|
|
не дам заснути очам моїм і задрімати повікам моїм;
|
ѓще дaмъ с0нъ nчи1ма мои1ма, и3 вёждома мои1ма дремaніе, и3 пок0й скраніaма мои1ма:
|
|
5
|
5
|
|
не заспокоюся, поки не знайду оселі для Господа, дому для Бога Якова».
|
д0ндеже њбрsщу мёсто гDеви, селeніе бGу їaкwвлю.
|
|
6
|
6
|
|
Ось ми чули про Нього в Єфрафі, знайшли Його на полях Іарима.
|
СE, слhшахомъ | во є3vфрafэ, њбрэт0хомъ | въ полsхъ дубрaвы:
|
|
7
|
7
|
|
Ходімо в оселі Його, поклонімося підніжжю ніг Його.
|
вни1демъ въ селє1ніz є3гw2, поклони1мсz на мёсто, и3дёже стоsстэ н0зэ є3гw2.
|
|
8
|
8
|
|
Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї.
|
Воскrни2, гDи, въ пок0й тв0й, ты2 и3 ківHтъ с™hни твоеS.
|
|
9
|
9
|
|
Священики Твої зодягнуться в правду, і преподобні Твої зрадіють.
|
Сщ7eнницы твои2 њблекyтсz прaвдою, и3 прпdбніи твои2 возрaдуютсz.
|
|
10
|
10
|
|
Ради Давида, раба Твого, не відверни лиця від помазаника Твого.
|
Дв7да рaди рабA твоегw2, не tврати2 лицE помaзаннагw твоегw2.
|
|
11
|
11
|
|
Клявся Господь Давиду істиною і не зречеться її: «Із синів роду твого посаджу на престолі твоїм.
|
Клsтсz гDь дв7ду и4стиною, и3 не tвeржетсz є3S: t плодA чрeва твоегw2 посаждY на прест0лэ твоeмъ.
|
|
12
|
12
|
|
А коли сини твої зберігатимуть завіт Мій і повеління Мої, яких Я навчу їх, то й сини їхні навіки сидітимуть на престолі твоїм».
|
Ѓще сохранsтъ сhнове твои2 завётъ м0й и3 свидBніz мо‰ сі‰, и5мже научY |, и3 сhнове и4хъ до вёка сsдутъ на прест0лэ твоeмъ.
|
|
13
|
13
|
|
Вибрав Господь Сион, забажав [його] на оселю для Себе.
|
Ћкw и3збрA гDь сіHна, и3зв0ли и5 въ жили1ще себЁ.
|
|
14
|
14
|
|
«Це місце спокою Мого повік віку, сказав Господь, тут оселюся, бо Я полюбив його.
|
Сeй пок0й м0й во вёкъ вёка, здЁ вселю1сz, ћкw и3зв0лихъ и5.
|
|
15
|
15
|
|
Поживу його Я, благословляючи, благословлю, і вбогих його Я нагодую хлібом.
|
Лови1тву є3гw2 блгcвлszй блгcвлю2, ни1щыz є3гw2 насhщу хлBбы:
|
|
16
|
16
|
|
Священиків його Я зодягну в спасіння, і праведні його будуть радіти радістю.
|
сщ7eнники є3гw2 њблекY во спcніе, и3 прпdбніи є3гw2 рaдостію возрaдуютсz.
|
|
17
|
17
|
|
Там Я вирощу спасіння Давидові, поставлю світильник помазанику Моєму.
|
Тaмw возращY р0гъ дв7дови, ўгот0вахъ свэти1лникъ помaзанному моемY.
|
|
18
|
18
|
|
Ворогів його осоромлю Я, на ньому ж розцвіте святиня Моя».
|
Враги2 є3гw2 њблекY студ0мъ, на нeмъ же процвэтeтъ с™hнz моS.
|
