1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 131
|
Pал0мъ рlа
|
|
0
|
0
|
| Пісня ступенів. | Пёснь степeней, Rl№. |
|
1
|
1
|
| Пом’яни, Господи, Давида і всю лагідність його. | Помzни2, гDи, дв7да и3 всю2 кр0тость є3гw2: |
|
2
|
2
|
| Як він присягався Господу, давав обітниці Богу Якова: | ћкw клsтсz гDеви, њбэщaсz бGу їaкwвлю: |
|
3
|
3
|
| «Не ввійду в світлицю дому мого, не ляжу на постіль мою, | ѓще вни1ду въ селeніе д0му моегw2, и3ли2 взhду на џдръ постeли моеS: |
|
4
|
4
|
| не дам заснути очам моїм і задрімати повікам моїм; | ѓще дaмъ с0нъ nчи1ма мои1ма, и3 вёждома мои1ма дремaніе, и3 пок0й скраніaма мои1ма: |
|
5
|
5
|
| не заспокоюся, поки не знайду оселі для Господа, дому для Бога Якова». | д0ндеже њбрsщу мёсто гDеви, селeніе бGу їaкwвлю. |
|
6
|
6
|
| Ось ми чули про Нього в Єфрафі, знайшли Його на полях Іарима. | СE, слhшахомъ | во є3vфрafэ, њбрэт0хомъ | въ полsхъ дубрaвы: |
|
7
|
7
|
| Ходімо в оселі Його, поклонімося підніжжю ніг Його. | вни1демъ въ селє1ніz є3гw2, поклони1мсz на мёсто, и3дёже стоsстэ н0зэ є3гw2. |
|
8
|
8
|
| Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї. | Воскrни2, гDи, въ пок0й тв0й, ты2 и3 ківHтъ с™hни твоеS. |
|
9
|
9
|
| Священики Твої зодягнуться в правду, і преподобні Твої зрадіють. | Сщ7eнницы твои2 њблекyтсz прaвдою, и3 прпdбніи твои2 возрaдуютсz. |
|
10
|
10
|
| Ради Давида, раба Твого, не відверни лиця від помазаника Твого. | Дв7да рaди рабA твоегw2, не tврати2 лицE помaзаннагw твоегw2. |
|
11
|
11
|
| Клявся Господь Давиду істиною і не зречеться її: «Із синів роду твого посаджу на престолі твоїм. | Клsтсz гDь дв7ду и4стиною, и3 не tвeржетсz є3S: t плодA чрeва твоегw2 посаждY на прест0лэ твоeмъ. |
|
12
|
12
|
| А коли сини твої зберігатимуть завіт Мій і повеління Мої, яких Я навчу їх, то й сини їхні навіки сидітимуть на престолі твоїм». | Ѓще сохранsтъ сhнове твои2 завётъ м0й и3 свидBніz мо‰ сі‰, и5мже научY |, и3 сhнове и4хъ до вёка сsдутъ на прест0лэ твоeмъ. |
|
13
|
13
|
| Вибрав Господь Сион, забажав [його] на оселю для Себе. | Ћкw и3збрA гDь сіHна, и3зв0ли и5 въ жили1ще себЁ. |
|
14
|
14
|
| «Це місце спокою Мого повік віку, сказав Господь, тут оселюся, бо Я полюбив його. | Сeй пок0й м0й во вёкъ вёка, здЁ вселю1сz, ћкw и3зв0лихъ и5. |
|
15
|
15
|
| Поживу його Я, благословляючи, благословлю, і вбогих його Я нагодую хлібом. | Лови1тву є3гw2 блгcвлszй блгcвлю2, ни1щыz є3гw2 насhщу хлBбы: |
|
16
|
16
|
| Священиків його Я зодягну в спасіння, і праведні його будуть радіти радістю. | сщ7eнники є3гw2 њблекY во спcніе, и3 прпdбніи є3гw2 рaдостію возрaдуютсz. |
|
17
|
17
|
| Там Я вирощу спасіння Давидові, поставлю світильник помазанику Моєму. | Тaмw возращY р0гъ дв7дови, ўгот0вахъ свэти1лникъ помaзанному моемY. |
|
18
|
18
|
| Ворогів його осоромлю Я, на ньому ж розцвіте святиня Моя». | Враги2 є3гw2 њблекY студ0мъ, на нeмъ же процвэтeтъ с™hнz моS. |
