|
Псалом 104
|
Псалом 104
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́іа.
|
(Алилуя.)
|
|
1
|
1
|
|
Исповѣ́дайтеся Го́сподеви и призыва́йте и́мя Єго́, возвѣсти́те во язы́цѣхъ дѣла́ Єго́:
|
Прославляйте Господа і призивайте ім’я Його. Сповіщайте між народами про діла Його.
|
|
2
|
2
|
|
воспо́йте Єму́ и по́йте Єму́, повѣ́дите вся́ чудеса́ Єго́.
|
Співайте Йому і славте Його, розповідайте про всі чудеса Його.
|
|
3
|
3
|
|
Хвали́теся о и́мени святѣ́мъ Єго́: да возвесели́тся се́рдце и́щущихъ Го́спода:
|
Хваліться іменем святим Його. Нехай радіє серце тих, що шукають Господа.
|
|
4
|
4
|
|
взыщи́те Го́спода и утверди́теся, взыщи́те лица́ Єго́ вы́ну.
|
Шукайте Господа й сили Його, шукайте лиця Його завжди.
|
|
5
|
5
|
|
Помяни́те чудеса́ Єго́, я́же сотвори́, чудеса́ Єго́ и судьбы́ у́стъ Єго́,
|
Згадуйте чуда Його, що він створив, знамення Його й суди уст Його.
|
|
6
|
6
|
|
сѣ́мя Авраа́мле раби́ Єго́, сы́нове Іа́ковли избра́нніи Єго́.
|
Ви, насіння Авраамове, раби Його, сини Якова — обрані Його.
|
|
7
|
7
|
|
То́й Госпо́дь Бо́гъ на́шъ: по все́й земли́ судьбы́ Єго́.
|
Він є Господь Бог наш: по всій землі суди Його.
|
|
8
|
8
|
|
Помяну́ въ вѣ́къ завѣ́тъ Сво́й, сло́во, є́же заповѣ́да въ ты́сящы родо́въ,
|
Він навіки пам’ятає завіт Свій, слово, [яке] заповідав у тисячі родів,
|
|
9
|
9
|
|
є́же завѣща́ Авраа́му, и кля́тву Свою́ Ісаа́ку:
|
яке заповідав Авраамові, і клятву Свою Ісаакові.
|
|
10
|
10
|
|
и поста́ви ю́ Іа́кову въ повелѣ́ніє и Ізра́илю въ завѣ́тъ вѣ́ченъ,
|
І поставив його законом для Якова та Ізраїля в завіт вічний,
|
|
11
|
11
|
|
глаго́ля: тебѣ́ да́мъ зе́млю Ханаа́ню, у́же достоя́нія ва́шего.
|
кажучи: «Дам тобі землю Ханаанську в поділ насліддя вашого».
|
|
12
|
12
|
|
Внегда́ бы́ти и́мъ ма́лымъ число́мъ, малѣ́йшымъ и прише́лцемъ въ не́й,
|
Коли їх було ще мало за кількістю, дуже мало, і були вони чужинцями в ній,
|
|
13
|
13
|
|
и преидо́ша от язы́ка въ язы́къ и от ца́рствія въ лю́ди и́ны:
|
і переходили вони від народу до народу, з царства до племені іншого,
|
|
14
|
14
|
|
не оста́ви человѣ́ка оби́дѣти и́хъ и обличи́ о ни́хъ цари́:
|
Він не дозволив нікому кривдити їх і забороняв про них царям:
|
|
15
|
15
|
|
не прикаса́йтеся пома́заннымъ Мои́мъ, и во проро́цѣхъ Мои́хъ не лука́внуйте.
|
«Не доторкайтеся до помазаних Моїх і не чиніть зла пророкам Моїм».
|
|
16
|
16
|
|
И призва́ гла́дъ на зе́млю: вся́ко утвержде́ніє хлѣ́бноє сотры́.
|
І прикликав голод на землю, і знищив усяке хлібне стебло.
|
|
17
|
17
|
|
Посла́ предъ ни́ми человѣ́ка: въ раба́ про́данъ бы́сть Іо́сифъ.
|
Послав перед ними чоловіка; в рабство був проданий Йосиф.
|
|
18
|
18
|
|
Смири́ша во око́вахъ но́зѣ єго́, желѣ́зо про́йде душа́ єго́,
|
Скували кайданами ноги йому, в залізних путах була душа його,
|
|
19
|
19
|
|
до́ндеже пріи́де сло́во Єго́: сло́во Госпо́дне разжже́ єго́.
|
аж поки сповнилося слово Його, слово Господнє випробувало його.
|
|
20
|
20
|
|
Посла́ ца́рь и разрѣши́ єго́: кня́зь люді́й, и оста́ви {отпусти́} єго́.
|
Послав цар і звільнив його, володар народу випустив його.
|
|
21
|
21
|
|
Поста́ви єго́ господи́на до́му своєму́ и кня́зя всему́ стяжа́нію своєму́,
|
І поставив його господарем над усім домом своїм і правителем над усім володінням своїм.
|
|
22
|
22
|
|
наказа́ти кня́зи єго́ я́ко себе́ и ста́рцы єго́ умудри́ти.
|
Щоб він настановляв вельмож його за душею своєю і старійшин його навчав мудрости.
|
|
23
|
23
|
|
И вни́де Ізра́иль во Єги́петъ, и Іа́ковъ прише́лствова въ зе́млю Ха́мову.
|
Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, і переселився Яків у землю Хамову.
|
|
24
|
24
|
|
И возрасти́ лю́ди Своя́ зѣло́ и укрѣпи́ я́ па́че враго́въ и́хъ.
|
І дуже розмножив Бог людей Своїх, і зробив їх сильнішими від ворогів їхніх.
|
|
25
|
25
|
|
Преврати́ се́рдце и́хъ возненави́дѣти лю́ди Єго́, ле́сть сотвори́ти въ рабѣ́хъ Єго́.
|
Попустив серце єгиптян зненавидіти народ Його, чинити напасті рабам Його.
|
|
26
|
26
|
|
Посла́ Моисе́а раба́ Своєго́, Ааро́на, єго́же избра́ Себѣ́:
|
Тоді послав Мойсея, раба Свого, і Аарона, якого вибрав.
|
|
27
|
27
|
|
положи́ въ ни́хъ словеса́ зна́меній Свои́хъ и чуде́съ Свои́хъ въ земли́ Ха́мовѣ.
|
Вони показали між ними слова знамень Його і чудеса [Його] в землі Хамовій.
|
|
28
|
28
|
|
Посла́ тму́ и помрачи́, я́ко преогорчи́ша словеса́ Єго́.
|
Наслав темряву і зробив морок, і не могли суперечити слову Його.
|
|
29
|
29
|
|
Преложи́ во́ды и́хъ въ кро́вь и измори́ ры́бы и́хъ.
|
Перемінив воду їх на кров і поморив усю рибу їх.
|
|
30
|
30
|
|
Воскипѣ́ земля́ и́хъ жа́бами въ сокро́вищницахъ царе́й и́хъ.
|
Закишіла земля їх жабами, навіть у покоях царів їхніх.
|
|
31
|
31
|
|
Рече́, и пріидо́ша пе́сія му́хи и скні́пы во вся́ предѣ́лы и́хъ.
|
Сказав Він, і роями з’явились оводи й комарі у всій країні їх.
|
|
32
|
32
|
|
Положи́ дожди́ и́хъ гра́ды, о́гнь попаля́ющь въ земли́ и́хъ:
|
Послав на них град замість дощу, і вогонь палючий на землю їх.
|
|
33
|
33
|
|
и порази́ віногра́ды и́хъ и смо́квы и́хъ, и сотры́ вся́коє дре́во предѣ́лъ и́хъ.
|
Побив виноград і смоковниці їх, і дерева поламав у країні їх.
|
|
34
|
34
|
|
Рече́, и пріидо́ша пру́зи и гу́сеницы, и́мже не бѣ́ числа́,
|
Сказав, і прийшли сарана та гусінь — без ліку.
|
|
35
|
35
|
|
и снѣдо́ша вся́ку траву́ въ земли́ и́хъ, и поядо́ша вся́къ пло́дъ земли́ и́хъ.
|
І пожерли всю траву на землі їх, поїли увесь урожай на полях їх.
|
|
36
|
36
|
|
И порази́ вся́каго пе́рвенца въ земли́ и́хъ, нача́токъ вся́каго труда́ и́хъ:
|
І умертвив всякого первістка в землі їх, початки всієї сили їх.
|
|
37
|
37
|
|
и изведе́ я́ съ сребро́мъ и зла́томъ: и не бѣ́ въ колѣ́нѣхъ и́хъ боля́й.
|
І вивів ізраїльтян із сріблом і золотом, і не було хворого в колінах (поколіннях) їх.
|
|
38
|
38
|
|
Возвесели́ся Єги́петъ во исхожде́ніи и́хъ: я́ко нападе́ стра́хъ и́хъ на ня́.
|
Зрадів Єгипет, коли вийшли вони, бо обійняв його страх перед ними.
|
|
39
|
39
|
|
Распростре́ о́блакъ въ покро́въ и́мъ, и о́гнь, є́же просвѣти́ти и́мъ но́щію.
|
Господь розпростер над ними хмару, як покров [їм], і вогняний стовп, — щоб світив [їм] уночі.
|
|
40
|
40
|
|
Проси́ша, и пріидо́ша кра́стели, и хлѣ́ба небе́снаго насы́ти я́:
|
Просили вони, і Він послав їм перепелиць і хлібом небесним насичував їх.
|
|
41
|
41
|
|
разве́рзе ка́мень, и потеко́ша во́ды, потеко́ша въ безво́дныхъ рѣ́ки:
|
Розколов скелю, і потекла вода, зашуміла рікою по землі сухій.
|
|
42
|
42
|
|
я́ко помяну́ сло́во свято́є Своє́, є́же ко Авраа́му рабу́ Своєму́.
|
Бо згадав Він слово Своє до Авраама, раба Свого,
|
|
43
|
43
|
|
И изведе́ лю́ди Своя́ въ ра́дости и избра́нныя Своя́ въ весе́ліи.
|
і вивів народ Свій з радощами, обраних Своїх — з веселощами.
|
|
44
|
44
|
|
И даде́ и́мъ страны́ язы́къ, и труды́ люді́й наслѣ́доваша:
|
І дав їм землю народів, і успадкували вони працю чужих народів.
|
|
45
|
45
|
|
я́ко да сохраня́тъ оправда́нія Єго́ и зако́на Єго́ взы́щутъ.
|
Щоб заповіді Його виконували й дотримувалися закону Його. Алилуя!
|
