|
Псалом 16
|
Псалом 16
|
|
0
|
0
|
|
Моли́тва Дави́ду, 16.
|
Молитва Давида.
|
|
1
|
1
|
|
Услы́ши, Го́споди, пра́вду мою́, вонми́ моле́нію моєму́, внуши́ моли́тву мою́ не во устна́хъ льсти́выхъ.
|
Почуй, Господи, правду [мою], зваж на благання моє, вислухай молитву мою з уст неулесливих.
|
|
2
|
2
|
|
От лица́ Твоєго́ судьба́ моя́ изы́детъ: о́чи мои́ да ви́дита правоты́.
|
Від Тебе Самого нехай вийде суд мій, очі Твої нехай побачать правоту.
|
|
3
|
3
|
|
Искуси́лъ єси́ се́рдце моє́, посѣти́лъ єси́ но́щію: искуси́лъ мя́ єси́, и не обрѣ́теся во мнѣ́ непра́вда.
|
Ти випробував серце моє, відвідав мене вночі. Ти випробував мене і не знайшов у мені неправди; думки мої не розходяться з устами моїми.
|
|
4
|
4
|
|
Я́ко да не возглаго́лютъ уста́ моя́ дѣ́лъ человѣ́ческихъ, за словеса́ усте́нъ Твои́хъ а́зъ сохрани́хъ пути́ же́стоки.
|
В ділах людських, за словами уст Твоїх, я охороняв себе від дороги гнобителя.
|
|
5
|
5
|
|
Соверши́ стопы́ моя́ во стезя́хъ Твои́хъ, да не подви́жутся стопы́ моя́.
|
Утверди стопи мої на путях Твоїх, щоб не хиталися ноги мої.
|
|
6
|
6
|
|
А́зъ воззва́хъ, я́ко услы́шалъ мя́ єси́, Бо́же: приклони́ у́хо Твоє́ мнѣ́ и услы́ши глаго́лы моя́.
|
Тебе благаю, бо Ти вислухаєш мене, Боже. Нахили вухо Твоє до мене і вислухай слова мої.
|
|
7
|
7
|
|
Удиви́ ми́лости Твоя́, спаса́яй упова́ющыя на Тя́ от проти́вящихся десни́цѣ Твоє́й:
|
Покажи дивну милість Твою, бо Ти спасаєш тих, що уповають [на Тебе], від противників правиці Твоєї.
|
|
8
|
8
|
|
сохрани́ мя, Го́споди, я́ко зѣ́ницу о́ка: въ кро́вѣ крилу́ Твоє́ю покры́єши мя́
|
Охорони мене, Господи, як зіницю ока, під покровом крил Твоїх,
|
|
9
|
9
|
|
от лица́ нечести́выхъ остра́стшихъ {оби́дящихъ} мя́: врази́ мои́ ду́шу мою́ одержа́ша
|
укрий мене від лиця нечестивих, що нападають на мене, від ворогів душі моєї, що оточили мене.
|
|
10
|
10
|
|
ту́къ сво́й затвори́ша, уста́ и́хъ глаго́лаша горды́ню.
|
Ожиріло серце їхнє, устами їхніми промовляє гординя.
|
|
11
|
11
|
|
Изгоня́щіи мя́ ны́нѣ обыдо́ша мя́, о́чи свои́ возложи́ша уклони́ти на зе́млю.
|
Ті, що переслідують мене, нині оточили мене; очі свої спрямували на мене, щоб розтоптати мене на землі.
|
|
12
|
12
|
|
Объя́ша мя́ я́ко ле́въ гото́въ на ло́въ и я́ко ски́менъ обита́яй въ та́йныхъ.
|
Вони, як той лев, що здобичі шукає, як звір, що причаївся.
|
|
13
|
13
|
|
Воскре́сни́, Го́споди, предвари́ я́ и запни́ и́мъ: изба́ви ду́шу мою́ от нечести́ваго, ору́жіє Твоє́
|
Воскресни, Господи, випереди їх, подолай їх; визволи душу мою від нечестивого мечем Твоїм;
|
|
14
|
14
|
|
от вра́гъ руки́ Твоєя́, Го́споди, от ма́лыхъ от земли́: раздѣли́ я́ въ животѣ́ и́хъ, и сокрове́нныхъ Твои́хъ испо́лнися чре́во и́хъ: насы́тишася сыно́въ, и оста́виша оста́нки младе́нцемъ свои́мъ.
|
від ворогів — рукою Твоєю, Господи, від людей світу цього, доля яких — у цьому житті; черево своє вони наповнюють від скарбів Твоїх; сини їхні ситі і залишають спадщину дітям своїм.
|
|
15
|
15
|
|
А́зъ же пра́вдою явлю́ся лицу́ Твоєму́, насы́щуся, внегда́ яви́тимися сла́вѣ Твоє́й.
|
А я в правді дивитимусь на лице Твоє. Щоранку буду насичуватися славою Твоєю.
|
