|
Псалом 65
|
Псалом 65
|
|
1
|
0
|
|
Въ коне́цъ, пѣ́снь псалма́ воскресе́нія. 2Воскли́кните Го́сподеви вся́ земля́,–
|
Начальнику хору. Пісня.
|
|
2
|
2
|
|
–по́йте же и́мени Єго́, дади́те сла́ву хвалѣ́ Єго́.
|
Співайте ж імені Його, віддайте славу й хвалу Йому.
|
|
3
|
3
|
|
Рцы́те Бо́гу: ко́ль стра́шна дѣла́ Твоя́? Во мно́жествѣ си́лы Твоєя́ со́лжутъ Тебѣ́ врази́ Твои́.
|
Промовляйте Богові: «Як величні діла Твої, перед множеством сили Твоєї скоряться Тобі вороги Твої».
|
|
4
|
4
|
|
Вся́ земля́ да покло́нится Тебѣ́ и поє́тъ Тебѣ́, да поє́тъ же и́мени Твоєму́, Вы́шній.
|
Вся земля нехай поклониться Тобі й співає Тобі. Нехай співає імені Твоєму, Всевишній!»
|
|
5
|
5
|
|
Пріиди́те и ви́дите дѣла́ Бо́жія, ко́ль стра́шенъ въ совѣ́тѣхъ па́че сыно́въ человѣ́ческихъ.
|
Прийдіть, погляньте на діла Божі, Який страшний Він у Своїх ділах над синами людськими!
|
|
6
|
6
|
|
Обраща́яй мо́ре въ су́шу, въ рѣцѣ́ про́йдутъ нога́ми: та́мо возвесели́мся о Не́мъ,
|
Він море обернув на сушу, ріку перейшли ногами. Там ми веселилися в Ньому.
|
|
7
|
7
|
|
влады́чествующемъ си́лою Своє́ю вѣ́комъ: о́чи Єго́ на язы́ки призира́єтѣ: преогорчева́ющіи да не возно́сятся въ себѣ́.
|
Він могутністю Своєю світом володіє вічно. Очі Його дивляться на всі народи, щоб не підносились у собі гнобителі.
|
|
8
|
8
|
|
Благослови́те, язы́цы, Бо́га на́шего, и услы́шанъ сотвори́те гла́съ хвалы́ Єго́,
|
Благословляйте, народи, Бога нашого і проголошуйте хвалу Йому.
|
|
9
|
9
|
|
поло́жшаго ду́шу мою́ въ живо́тъ, и не да́вшаго во смяте́ніє но́гъ мои́хъ.
|
Він дав життя душі нашій і не попустив, щоб ноги наші захиталися.
|
|
10
|
10
|
|
Я́ко искуси́лъ ны́ єси́, Бо́же, разже́глъ ны́ єси́, я́коже разжиза́єтся сребро́.
|
Ти випробував нас, Боже, Ти переплавив нас, як переплавляється срібло.
|
|
11
|
11
|
|
Вве́лъ ны́ єси́ въ сѣ́ть, положи́лъ єси́ ско́рби на хребтѣ́ на́шемъ.
|
Ти попустив нам потрапити в сітку, поклав тягарі на плечі наші.
|
|
12
|
12
|
|
Возве́лъ єси́ человѣ́ки на главы́ на́шя: проидо́хомъ сквозѣ́ о́гнь и во́ду, и изве́лъ єси́ ны́ въ поко́й.
|
Ти допустив, щоб чужі люди сіли на шию нам. Ми йшли через вогонь і воду, але Ти вивів нас на волю.
|
|
13
|
13
|
|
Вни́ду въ до́мъ Тво́й со всесожже́ніємъ, возда́мъ Тебѣ́ моли́твы моя́,
|
Увійду в дім Твій з жертвами всепалення, виконаю перед Тобою обітниці мої,
|
|
14
|
14
|
|
я́же изреко́стѣ устнѣ́ мои́, и глаго́лаша уста́ моя́ въ ско́рби моє́й.
|
що їх проголосили уста мої і висловив язик мій у скорботі моїй.
|
|
15
|
15
|
|
Всесожже́нія ту́чна вознесу́ Тебѣ́ съ кади́ломъ, и овны́, вознесу́ Тебѣ́ волы́ съ козлы́.
|
Великі жертви принесу Тобі з пахощами, принесу Тобі овець, волів і козлів.
|
|
16
|
16
|
|
Пріиди́те, услы́шите, и повѣ́мъ ва́мъ, вси́ боя́щіися Бо́га, єли́ка сотвори́ души́ моє́й.
|
Прийдіть усі, хто боїться Бога, послухайте мене, і я скажу вам, що вчинив Він для душі моєї.
|
|
17
|
17
|
|
Къ Нему́ усты́ мои́ми воззва́хъ, и вознесо́хъ подъ язы́комъ мои́мъ.
|
Я взивав до Нього устами моїми і величав Його язиком моїм.
|
|
18
|
18
|
|
Непра́вду а́ще узрѣ́хъ въ се́рдцы моє́мъ, да не услы́шитъ мене́ Госпо́дь.
|
І якби була неправда в серці моїм, то не почув би мене Господь.
|
|
19
|
19
|
|
Сего́ ра́ди услы́ша мя́ Бо́гъ, вня́тъ гла́су моле́нія моєго́.
|
А Господь почув мене і прихилився до голосу благання мого.
|
|
20
|
20
|
|
Благослове́нъ Бо́гъ, И́же не отста́ви моли́тву мою́ и ми́лость Свою́ от мене́.
|
Благословенний Господь, що не відкинув моління мого і милости Своєї не відвернув від мене.
|
