|
Псалом 50
|
Псалом 50
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, псало́мъ Дави́ду, –
|
Начальнику хору. Псалом Давида,
|
|
2
|
2
|
|
– внегда́ вни́ти къ нему́ Наѳа́ну проро́ку, 2єгда́ вни́де къ Вирсаві́и женѣ́ Урі́євѣ.
|
коли приходив до нього пророк Нафан, після того, як Давид увійшов до Вирсавії. (Молитва покаяння).
|
|
3
|
3
|
|
Поми́луй мя́, Бо́же, по вели́цѣй ми́лости Твоє́й, и по мно́жеству щедро́тъ Твои́хъ очи́сти беззако́ніє моє́.
|
Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої.
|
|
4
|
4
|
|
Наипа́че омы́й мя́ от беззако́нія моєго́ и от грѣха́ моєго́ очи́сти мя́:
|
Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене.
|
|
5
|
5
|
|
я́ко беззако́ніє моє́ а́зъ зна́ю, и грѣ́хъ мо́й предо мно́ю є́сть вы́ну.
|
Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною.
|
|
6
|
6
|
|
Тебѣ́ єди́ному согрѣши́хъ и лука́воє предъ Тобо́ю сотвори́хъ: я́ко да оправди́шися во словесѣ́хъ Твои́хъ и побѣди́ши, внегда́ суди́ти Ти́.
|
Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже, праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм.
|
|
7
|
7
|
|
Се́ бо, въ беззако́ніихъ зача́тъ є́смь, и во грѣсѣ́хъ роди́ мя ма́ти моя́.
|
Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя.
|
|
8
|
8
|
|
Се́ бо, и́стину возлюби́лъ єси́, безвѣ́стная и та́йная прему́дрости Твоєя́ яви́лъ ми́ єси́.
|
Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости [Твоєї] явив Ти мені.
|
|
9
|
9
|
|
Окропи́ши мя́ иссо́помъ, и очи́щуся: омы́єши мя́, и па́че снѣ́га убѣлю́ся.
|
Окропи мене ісопом — і очищуся, омий мене — і стану біліший від снігу.
|
|
10
|
10
|
|
Слу́ху моєму́ да́си ра́дость и весе́ліє: возра́дуются ко́сти смире́нныя.
|
Дай мені почути радість і веселість — і зрадіють кості мої упокорені.
|
|
11
|
11
|
|
Отврати́ лице́ Твоє́ от грѣ́хъ мои́хъ и вся́ беззако́нія моя́ очи́сти.
|
Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої.
|
|
12
|
12
|
|
Се́рдце чи́сто сози́жди во мнѣ́, Бо́же, и ду́хъ пра́въ обнови́ во утро́бѣ моє́й.
|
Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму.
|
|
13
|
13
|
|
Не отве́ржи мене́ от лица́ Твоєго́ и Ду́ха Твоєго́ Свята́го не отими́ от мене́.
|
Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене.
|
|
14
|
14
|
|
Возда́ждь ми́ ра́дость спасе́нія Твоєго́ и Ду́хомъ Влады́чнимъ утверди́ мя.
|
Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене.
|
|
15
|
15
|
|
Научу́ беззако́нныя путе́мъ Твои́мъ, и нечести́віи къ Тебѣ́ обратя́тся.
|
Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе.
|
|
16
|
16
|
|
Изба́ви мя́ от крове́й, Бо́же, Бо́же спасе́нія моєго́: возра́дуєтся язы́къ мо́й пра́вдѣ Твоє́й.
|
Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою.
|
|
17
|
17
|
|
Го́споди, устнѣ́ мои́ отве́рзеши, и уста́ моя́ возвѣстя́тъ хвалу́ Твою́.
|
Господи, відкрий уста мої, і уста мої сповістять хвалу Твою.
|
|
18
|
18
|
|
Я́ко а́ще бы восхотѣ́лъ єси́ же́ртвы, да́лъ бы́хъ у́бо: всесожже́нія не благоволи́ши.
|
Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш.
|
|
19
|
19
|
|
Же́ртва Бо́гу ду́хъ сокруше́нъ: се́рдце сокруше́нно и смире́нно Бо́гъ не уничижи́тъ.
|
Жертва Богові — це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш.
|
|
20
|
20
|
|
Ублажи́, Го́споди, благоволе́ніємъ Твои́мъ Сіо́на, и да сози́ждутся стѣ́ны Ієрусали́мскія:
|
Ублажи, [Господи], благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські.
|
|
21
|
21
|
|
тогда́ благоволи́ши же́ртву пра́вды, возноше́ніє и всесожега́ємая: тогда́ возложа́тъ на олта́рь Тво́й телцы́.
|
Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покладуть на Жертовник Твій тельців.
|
