|
Псалом 141
|
Псалом 141
|
|
1
|
0
|
|
Ра́зума Дави́ду, внегда́ бы́ти єму́ въ верте́пѣ моля́щемуся.
|
Повчання Давида. Молитва його, коли він був у печері.
|
|
2
|
2
|
|
Гла́сомъ мои́мъ ко Го́споду воззва́хъ, гла́сомъ мои́мъ ко Го́споду помоли́хся.
|
Розповім Йому всі печалі мої, і скорботу мою Йому сповіщу.
|
|
3
|
3
|
|
Пролію́ предъ Ни́мъ моле́ніє моє́, печа́ль мою́ предъ Ни́мъ возвѣщу́.
|
Коли знемагав у мені дух мій, Ти знав стежки мої. На дорозі, де ходив я, поставили сіть на мене.
|
|
4
|
4
|
|
Внегда́ изчеза́ти от мене́ ду́ху моєму́, и Ты́ позна́лъ єси́ стези́ моя́: на пути́ се́мъ, по нему́же хожда́хъ, скры́ша сѣ́ть мнѣ́.
|
Дивився я навкруги — і ніхто не впізнавав мене. Не стало захисту, і ніхто не дбав про душу мою.
|
|
5
|
5
|
|
Сматря́хъ одесну́ю и возгля́дахъ, и не бѣ́ зна́яй мене́: поги́бе бѣ́гство от мене́, и нѣ́сть взыска́яй ду́шу мою́.
|
Я до Тебе взивав, Господи, й казав: Ти — надія моя і доля моя на землі живих.
|
|
6
|
6
|
|
Воззва́хъ къ Тебѣ́, Го́споди, рѣ́хъ: Ты́ єси́ упова́ніє моє́, ча́сть моя́ єси́ на земли́ живы́хъ.
|
Вислухай моління моє, бо я дуже знесилений; спаси мене від гонителів моїх, бо вони сильніші за мене.
|
|
7
|
7
|
|
Вонми́ моле́нію моєму́, я́ко смири́хся зѣло́: изба́ви мя́ от гоня́щихъ мя́, я́ко укрепи́шася па́че мене́.
|
Виведи з темниці душу мою, щоб славити ім’я Твоє. На мене чекають праведники, поки явиш мені милість Твою.
|
|
8
|
|
|
Изведи́ изъ темни́цы ду́шу мою́, исповѣ́датися и́мени Твоєму́: мене́ жду́тъ пра́ведницы, до́ндеже возда́си мнѣ́.
|
