|
Псалом 2
|
Псалом 2
|
|
0
|
0
|
|
Псало́мъ Дави́ду.
|
Псалом Давида (Пророчий про Христа)
|
|
1
|
1
|
|
Вску́ю шата́шася язы́цы, и лю́діє поучи́шася тще́тнымъ?
|
Навіщо бунтуються народи і люди замишляють марне?
|
|
2
|
2
|
|
Предста́ша ца́ріє зе́мстіи, и кня́зи собра́шася вку́пѣ на Го́спода и на Христа́ Єго́.
|
Повстають царі землі, і князі змовляються разом проти Господа і проти Христа Його.
|
|
3
|
3
|
|
Расто́ргнемъ {расто́ргнимъ} у́зы и́хъ и отве́ржемъ {отве́ржимъ} от на́съ и́го и́хъ.
|
«Розірвемо, кажуть, пута їхні й скинемо з себе ярмо їхнє».
|
|
4
|
4
|
|
Живы́й на небесѣ́хъ посмѣє́тся и́мъ, и Госпо́дь поруга́єтся и́мъ.
|
Той, Хто живе на небесах, посміється з них, Господь осоромить їх.
|
|
5
|
5
|
|
Тогда́ возглаго́летъ къ ни́мъ гнѣ́вомъ Свои́мъ и я́ростію Своє́ю смяте́тъ я́:
|
Тоді Він заговорить до них у гніві Своїм і обуренням Своїм розжене їх.
|
|
6
|
6
|
|
А́зъ же поста́вленъ є́смь Ца́рь от Него́ надъ Сіо́номъ, горо́ю свято́ю Єго́,
|
Я ж поставлений від Нього Царем над Сионом — горою святою Його.
|
|
7
|
7
|
|
возвѣща́яй повелѣ́ніє Госпо́дне. Госпо́дь рече́ ко Мнѣ́: Сы́нъ Мо́й єси́ Ты́, А́зъ дне́сь роди́хъ Тя́:
|
Сповіщаю волю Господню: Господь сказав до Мене: «Ти Син Мій, Я нині породив Тебе».
|
|
8
|
8
|
|
проси́ от Мене́, и да́мъ ти́ язы́ки достоя́ніє Твоє́, и одержа́ніє Твоє́ концы́ земли́:
|
«Проси у Мене, і дам Тобі народи у спадщину Твою і краї землі у володіння Твоє.
|
|
9
|
9
|
|
упасе́ши я́ жезло́мъ желѣ́знымъ, я́ко сосу́ды скуде́льничи сокруши́ши я́.
|
Будеш пасти їх жезлом залізним і, як посуд глиняний, розіб’єш їх».
|
|
10
|
10
|
|
И ны́нѣ, ца́ріє, разумѣ́йте, накажи́теся вси́ судя́щіи земли́.
|
Отже, нині зрозумійте, царі, навчіться, всі судді землі.
|
|
11
|
11
|
|
Рабо́тайте Го́сподеви со стра́хомъ, и ра́дуйтеся Єму́ со тре́петомъ.
|
Служіть Господу зі страхом і радійте [Йому] з трепетом.
|
|
12
|
12
|
|
Пріими́те наказа́ніє, да не когда́ прогнѣ́ваєтся Госпо́дь, и поги́бнете от пути́ пра́веднаго, єгда́ возгори́тся вско́рѣ я́рость Єго́: блаже́ни вси́ надѣ́ющіися На́нь.
|
Вшануйте Сина, щоб не прогнівався Господь і щоб не загинули ви, зійшовши з путі праведної, бо скоро запалає гнів Його. Блаженні всі, хто надіється на Нього.
|
