|
Псалом 106
|
Псалом 106
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́іа.
|
[Алилуя.]
|
|
1
|
1
|
|
Исповѣ́дайтеся Го́сподеви, я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость Єго́.
|
Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.
|
|
2
|
2
|
|
Да реку́тъ изба́вленніи Го́сподемъ, и́хже изба́ви изъ руки́ врага́,
|
Так нехай скажуть визволені Господом, яких Він визволив із руки ворога,
|
|
3
|
3
|
|
и от стра́нъ собра́ и́хъ, от восто́къ и за́падъ, и сѣ́вера и мо́ря:
|
і зібрав їх із усіх країв — зі сходу й заходу, з півночі і півдня.
|
|
4
|
4
|
|
заблуди́ша въ пусты́ни безво́днѣй, пути́ гра́да оби́телнаго не обрѣто́ша:
|
Блукали вони по пустелі безлюдними шляхами і не знаходили міста заселеного.
|
|
5
|
5
|
|
а́лчуще и жа́ждуще, душа́ и́хъ въ ни́хъ изчезе́.
|
Голод і спрагу терпіли вони, знемагала в них душа їхня.
|
|
6
|
6
|
|
И воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбѣ́ти и́мъ, и от ну́ждъ и́хъ изба́ви я́:
|
Тоді взивали до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх із біди їхньої.
|
|
7
|
7
|
|
и наста́ви я́ на пу́ть пра́въ, вни́ти во гра́дъ оби́телный.
|
І привів їх прямою дорогою до міста заселеного.
|
|
8
|
8
|
|
Да исповѣ́дятся {да исповѣ́дятъ} Го́сподеви ми́лости Єго́ и чудеса́ Єго́ сыново́мъ человѣ́ческимъ:
|
Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських,
|
|
9
|
9
|
|
я́ко насы́тилъ є́сть ду́шу тщу́, и ду́шу а́лчущу испо́лни бла́гъ:
|
бо Він наситив душу спраглу і душу голодну сповнив добром.
|
|
10
|
10
|
|
сѣдя́щыя во тмѣ́ и сѣ́ни сме́ртнѣй, окова́нныя нището́ю и желѣ́зомъ,
|
Вони сиділи в темряві і тіні смертній, сковані скорботою та залізом,
|
|
11
|
11
|
|
я́ко преогорчи́ша словеса́ Бо́жія, и совѣ́тъ Вы́шняго раздражи́ша.
|
бо не скорилися словам Божим і зневажали вони Всевишнього.
|
|
12
|
12
|
|
И смири́ся въ трудѣ́хъ се́рдце и́хъ, и изнемого́ша, и не бѣ́ помага́яй.
|
Він же смирив серця їхні стражданнями, вони падали, і не було кому допомогти їм.
|
|
13
|
13
|
|
И воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбѣ́ти и́мъ, и от ну́ждъ и́хъ спасе́ я́:
|
Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх,
|
|
14
|
14
|
|
и изведе́ я́ изъ тмы́ и сѣ́ни сме́ртныя, и у́зы и́хъ растерза́.
|
вивів їх із темряви і тіні смертної і кайдани їх розірвав.
|
|
15
|
15
|
|
Да исповѣ́дятся {да исповѣ́дятъ} Го́сподеви ми́лости Єго́ и чудеса́ Єго́ сыново́мъ человѣ́ческимъ:
|
Нехай же прославляють Господа за милість Його і дивні діла Його для синів людських:
|
|
16
|
16
|
|
я́ко сокруши́ врата́ мѣ́дная, и вереи́ желѣ́зныя сломи́.
|
бо розбив Він брами мідні і замки залізні зламав.
|
|
17
|
17
|
|
Воспрія́тъ я́ от пути́ беззако́нія и́хъ: беззако́ній бо ра́ди свои́хъ смири́шася.
|
Непокірні страждали через беззаконне життя своє і за неправди свої терпіли.
|
|
18
|
18
|
|
Вся́каго бра́шна возгнуша́ся душа́ и́хъ, и прибли́жишася до вра́тъ сме́ртныхъ.
|
Душа їхня відверталася від усякої поживи, і наблизилися вони до воріт смерти.
|
|
19
|
19
|
|
И воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбѣ́ти и́мъ, и от ну́ждъ и́хъ спасе́ я́:
|
Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх,
|
|
20
|
20
|
|
посла́ сло́во Своє́, и изцѣли́ я́, и изба́ви я́ от растлѣ́ній и́хъ.
|
послав їм слово Своє і зцілив їх, і з могил їхніх вивів їх.
|
|
21
|
21
|
|
Да исповѣ́дятся {да исповѣ́дятъ} Го́сподеви ми́лости Єго́ и чудеса́ Єго́ сыново́мъ человѣ́ческимъ:
|
Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських.
|
|
22
|
22
|
|
и да пожру́тъ Єму́ же́ртву хвалы́ и да возвѣстя́тъ дѣла́ Єго́ въ ра́дости.
|
Нехай приносять Йому жертви хвали, і піснями радости нехай сповіщають про діла Його.
|
|
23
|
23
|
|
Сходя́щіи въ мо́ре въ корабле́хъ, творя́щіи дѣ́ланія въ вода́хъ мно́гихъ,
|
Ті, що на кораблях плавають по морю і виконують роботу свою на водах великих,
|
|
24
|
24
|
|
ті́и ви́дѣша дѣла́ Госпо́дня и чудеса́ Єго́ во глубинѣ́.
|
вони бачать діла Господні і чудеса Його на глибині:
|
|
25
|
25
|
|
Рече́, и ста́ ду́хъ бу́ренъ, и вознесо́шася во́лны єго́:
|
скаже Він — і здійметься буйний вітер, який високо підносить хвилі, —
|
|
26
|
26
|
|
восхо́дятъ до небе́съ и низхо́дятъ до бе́зднъ: душа́ и́хъ въ злы́хъ та́яше:
|
піднімає їх до неба, і опускає в безодню, і від страху мліє душа людей.
|
|
27
|
27
|
|
смято́шася, подвиго́шася я́ко пія́ный, и вся́ му́дрость и́хъ поглощена́ бы́сть.
|
Кружляють вони і хитаються, наче п’яні, — зникає вся мудрість їхня.
|
|
28
|
28
|
|
И воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбѣ́ти и́мъ, и от ну́ждъ и́хъ изведе́ я́:
|
Тоді взивають вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволяє їх від біди.
|
|
29
|
29
|
|
и повелѣ́ бу́ри, и ста́ въ тишину́, и умолко́ша во́лны єго́.
|
Він повелів бурі, і настала тиша, і хвилі затихли.
|
|
30
|
30
|
|
И возвесели́шася, я́ко умолко́ша, и наста́ви я́ въ приста́нище хотѣ́нія Своєго́.
|
І радіють вони, що море втихло, а Він приводить їх до бажаної пристані.
|
|
31
|
31
|
|
Да исповѣ́дятся {да исповѣ́дятъ} Го́сподеви ми́лости Єго́ и чудеса́ Єго́ сыново́мъ человѣ́ческимъ:
|
Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських.
|
|
32
|
32
|
|
да вознесу́тъ Єго́ въ це́ркви людстѣ́й, и на сѣда́лищи ста́рецъ восхва́лятъ Єго́.
|
Нехай вихваляють Його в зібранні людей і прославляють Його на зборах старійшин.
|
|
33
|
33
|
|
Положи́лъ є́сть рѣ́ки въ пусты́ню и исхо́диша водна́я въ жа́жду,
|
Він перетворює ріки на пустелю і джерела води на безводну землю,
|
|
34
|
34
|
|
зе́млю плодоно́сную въ сла́ность, от зло́бы живу́щихъ на не́й.
|
землю родючу на солончаки за беззаконня тих, що живуть в ній.
|
|
35
|
35
|
|
Положи́лъ є́сть пусты́ню во єзе́ра водна́я и зе́млю безво́дную во исхо́дища водна́я.
|
Він перетворює пустелю на озера, і землю засохлу — на джерела води.
|
|
36
|
36
|
|
И насели́ та́мо а́лчущыя, и соста́виша гра́ды оби́телны:
|
І оселяє там голодних; вони будують міста — оселі собі,
|
|
37
|
37
|
|
и насѣ́яша се́ла, и насади́ша віногра́ды, и сотвори́ша пло́дъ жи́тенъ.
|
засівають поля, насаджують виноградники, що приносять їм великий урожай.
|
|
38
|
38
|
|
И благослови́ я́, и умно́жишася зѣло́: и скоты́ и́хъ не ума́ли.
|
Він благословляє їх, і вони швидко розмножуються, і тварин у них не зменшується.
|
|
39
|
39
|
|
И ума́лишася и озло́бишася от ско́рби зо́лъ и болѣ́зни:
|
Вони занепадали від гноблення, біди і скорботи,
|
|
40
|
40
|
|
излія́ся уничиже́ніє на кня́зи и́хъ, и облазни́ {заблужда́ти сотвори́} я́ по непрохо́днѣй, а не по пути́.
|
тоді Він посилав безчестя на князів їхніх і залишав їх блукати по пустелі, де немає шляхів.
|
|
41
|
41
|
|
И помо́же убо́гу от нищеты́ и положи́ я́ко о́вцы оте́чествія.
|
Убогого Він спасав від біди і примножував рід його, як отари овець.
|
|
42
|
42
|
|
У́зрятъ пра́віи и возвеселя́тся, и вся́коє беззако́ніє загради́тъ уста́ своя́.
|
Бачать це праведники і радіють, а беззаконні замикають уста свої.
|
|
43
|
43
|
|
Кто́ прему́дръ и сохрани́тъ сія́? И уразумѣ́ютъ ми́лости Госпо́дни.
|
Хто мудрий, той помітить це і зрозуміє милості Господні.
|
