|
Псалом 125
|
Псалом 125
|
|
0
|
0
|
|
Пѣ́снь степе́ней.
|
Пісня ступенів.
|
|
1
|
1
|
|
Внегда́ возврати́ти Го́споду плѣ́нъ Сіо́нь, бы́хомъ я́ко утѣ́шени.
|
Коли повертав Господь з полону Сион, нам здавалося, що то був сон.
|
|
2
|
2
|
|
Тогда́ испо́лнишася ра́дости уста́ на́ша, и язы́къ на́шъ весе́лія: тогда́ реку́тъ во язы́цѣхъ: возвели́чилъ є́сть Госпо́дь сотвори́ти съ ни́ми.
|
Тоді були душі наші повні радости, і з уст наших лилася пісня. Тоді між народами говорили: «Велике сотворив Господь над ними».
|
|
3
|
3
|
|
Возвели́чилъ є́сть Госпо́дь сотвори́ти съ на́ми: бы́хомъ веселя́щеся.
|
Так, Господь явив над нами велике; ми раділи серцем.
|
|
4
|
4
|
|
Возврати́, Го́споди, плѣне́ніє на́ше, я́ко пото́ки ю́гомъ.
|
Поверни ж, Господи, невільників наших, як потоки на південь.
|
|
5
|
5
|
|
Сѣ́ющіи слеза́ми, ра́достію по́жнутъ.
|
Ті, що сіють зі сльозами, пожнуть з радістю.
|
|
6
|
6
|
|
Ходя́щіи хожда́ху и пла́кахуся, мета́юще сѣ́мена своя́: гряду́ще же пріи́дутъ ра́достію, взе́млюще рукоя́ти своя́.
|
Хто з плачем ніс сіяти зерно своє, той повернеться веселий, несучи снопи свої.
|
