|
Псалом 40
|
Псалом 40
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, псало́мъ Дави́ду.
|
Начальнику хору. Псалом Давида. (Пророчий).
|
|
2
|
2
|
|
Блаже́нъ разумѣва́яй на ни́ща и убо́га, въ де́нь лю́тъ изба́витъ єго́ Госпо́дь.
|
Блаженний, хто дбає про [вбогих і] бідних, в день скорботи спасає його Господь.
|
|
3
|
3
|
|
Госпо́дь да сохрани́тъ єго́ и живи́тъ єго́, и да ублажи́тъ єго́ на земли́ и да не преда́стъ єго́ въ ру́ки враго́въ єго́.
|
Господь збереже його й охоронить життя його. Блаженним він буде на землі, і Ти, Господи, не віддаси його в руки ворогів його.
|
|
4
|
4
|
|
Госпо́дь да помо́жетъ єму́ на одрѣ́ болѣ́зни єго́: все́ ло́же єго́ обрати́лъ єси́ въ болѣ́зни єго́.
|
Господь допоможе йому в час хвороби його, все ложе його Ти оздоровиш у болісті його.
|
|
5
|
5
|
|
А́зъ рѣ́хъ: Го́споди, поми́луй мя́, изцѣли́ ду́шу мою́, я́ко согрѣши́хъ Ти́.
|
Я сказав: «Господи, помилуй мене і зціли душу мою, бо згрішив я перед Тобою».
|
|
6
|
6
|
|
Врази́ мои́ рѣ́ша мнѣ́ зла́я: когда́ у́мретъ, и поги́бнетъ и́мя єго́?
|
Вороги мої в злобі кажуть про мене: «Коли він помре та згине ім’я його?»
|
|
7
|
7
|
|
И вхожда́ше ви́дѣти, всу́є глаго́лаше се́рдце єго́: собра́ беззако́ніє себѣ́, исхожда́ше во́нъ и глаго́лаше вку́пѣ.
|
А коли приходять провідати мене, говорять облесливо, ховають злобу в серці, а вийшовши, змовляються.
|
|
8
|
8
|
|
На мя́ шепта́ху вси́ врази́ мои́, на мя́ помышля́ху зла́я мнѣ́.
|
Ненависники шепочуть між собою, замишляють зло проти мене.
|
|
9
|
9
|
|
Сло́во законопресту́пноє возложи́ша на мя́: єда́ спя́й не приложи́тъ воскресну́ти?
|
Словом лихим ображають мене, говорячи: «Він ліг і вже не встане».
|
|
10
|
10
|
|
И́бо человѣ́къ ми́ра моєго́, на него́же упова́хъ, яды́й хлѣ́бы моя́, возвели́чи на мя́ запина́ніє.
|
Навіть чоловік, що жив у згоді зі мною, що їв хліб мій і на якого я надіявся, — підняв проти мене п’яту свою.
|
|
11
|
11
|
|
Ты́ же, Го́споди, поми́луй мя́ и возста́ви мя́, и возда́мъ и́мъ.
|
Ти ж, Господи, помилуй мене, підійми мене, щоб я віддав їм.
|
|
12
|
12
|
|
Въ се́мъ позна́хъ, я́ко восхотѣ́лъ мя́ єси́, я́ко не возра́дуєтся вра́гъ мо́й о мнѣ́.
|
З того дізнаюсь я, що Ти любиш мене, коли ворог мій не потішиться наді мною.
|
|
13
|
13
|
|
Мене́ же за незло́біє прія́лъ, и утверди́лъ мя́ єси́ предъ Тобо́ю въ вѣ́къ.
|
А мене Ти охорониш заради лагідности моєї, і поставиш перед лицем Твоїм навіки.
|
|
14
|
14
|
|
Благослове́нъ Госпо́дь Бо́гъ Ізра́илевъ от вѣ́ка и до вѣ́ка: бу́ди, бу́ди.
|
Благословенний Господь, Бог Ізраїля од віку й до віку! Амінь, амінь!
|
