|
Псалом 73
|
Псалом 73
|
|
0
|
0
|
|
Ра́зума Аса́фу.
|
Псалом Асафа. (Повчання.)
|
|
1
|
1
|
|
Вску́ю, Бо́же, отри́нулъ єси́ до конца́? Разгнѣ́вася я́рость Твоя́ на о́вцы па́жити Твоєя́?
|
Навіщо, Боже, відкинув Ти нас назавжди? Навіщо розпалився гнів Твій на овець стада Твого?
|
|
2
|
2
|
|
Помяни́ со́нмъ Тво́й, єго́же стяжа́лъ єси́ испе́рва, изба́вилъ єси́ жезло́мъ достоя́нія Твоєго́, гора́ Сіо́нъ сія́ {же́злъ достоя́нія Твоєго́, го́ру Сіо́нъ сію́}, въ не́йже всели́лся єси́.
|
Пом’яни людей Твоїх, яких спочатку зібрала рука Твоя. Ти обрав, як жезл насліддя Твого, гору Сион, на якій оселився Ти.
|
|
3
|
3
|
|
Воздви́гни ру́цѣ Твои́ на горды́ни и́хъ въ коне́цъ, єли́ка лука́внова вра́гъ во святѣ́мъ Твоє́мъ.
|
Піднеси руку Твою і поглянь на злочинство їх: що наробив ворог у святині Твоїй — у храмі Твоїм!
|
|
4
|
4
|
|
И восхвали́шася ненави́дящіи Тя́ посредѣ́ пра́здника Твоєго́: положи́ша зна́менія своя́ зна́менія, и не позна́ша,
|
Як звірі, рикають вороги Твої у храмі зібрання Твого. Поставили знамена свої замість знамен наших.
|
|
5
|
5
|
|
я́ко во исхо́дѣ превы́ше: я́ко въ дубра́вѣ дре́вянѣ сѣки́рами разсѣко́ша
|
Наче в гущавині лісовій, високо змахували сокирами.
|
|
6
|
6
|
|
две́ри єго́ вку́пѣ, сѣ́чивомъ и оско́рдомъ разруши́ша и́.
|
Всі двері і всі оздоби ломами та молотами порозбивали.
|
|
7
|
7
|
|
Возжго́ша огне́мъ святи́ло Твоє́: на земли́ оскверни́ша жили́ще и́мене Твоєго́.
|
Вогнем спалили святиню Твою на землі, осквернили оселю імені Твого.
|
|
8
|
8
|
|
Рѣ́ша въ се́рдцы своє́мъ ю́жики и́хъ вку́пѣ: пріиди́те, и отста́вимъ вся́ пра́здники Бо́жія от земли́.
|
Сказали вони в серці своїм: «Зруйнуємо їх зовсім». І спалили всі міста зібрань Божих на землі.
|
|
9
|
9
|
|
Зна́менія и́хъ {зна́меній на́шихъ} не ви́дѣхомъ: нѣ́сть ктому́ проро́ка, и на́съ не позна́єтъ ктому́.
|
Знамен наших ми вже не бачимо, нема вже й пророка. І нема між нами такого, хто сказав би, доки це буде.
|
|
10
|
10
|
|
Доко́лѣ, Бо́же, поно́ситъ вра́гъ? Раздражи́тъ проти́вный и́мя Твоє́ до конца́?
|
Доки, Боже, буде ворог мучити нас, доки противник буде ображати ім’я Твоє?
|
|
11
|
11
|
|
Вску́ю отвраща́єши ру́ку Твою́ и десни́цу Твою́ от среды́ нѣ́дра Твоєго́ въ коне́цъ?
|
Навіщо відхиляєш руку Твою і силу Твою? Гнівом могутности Твоєї урази їх.
|
|
12
|
12
|
|
Бо́гъ же, Ца́рь на́шъ, пре́жде вѣ́ка содѣ́ла спасе́ніє посредѣ́ земли́.
|
Бог же, Цар наш, раніше віків учинив спасіння посеред землі.
|
|
13
|
13
|
|
Ты́ утверди́лъ єси́ си́лою Твоє́ю мо́ре: Ты́ сте́рлъ єси́ главы́ зміє́въ въ водѣ́:
|
Ти розділив силою Твоєю море, Ти знищив голови зміїв у воді.
|
|
14
|
14
|
|
Ты́ сокруши́лъ єси́ главу́ змі́єву, да́лъ єси́ того́ бра́шно лю́демъ єѳіо́пскимъ.
|
Ти розбив голову дракона, дав його на поживу людям [ефіопським].
|
|
15
|
15
|
|
Ты́ расто́рглъ єси́ исто́чники и пото́ки: Ты́ изсуши́лъ єси́ рѣ́ки иѳа́мскія.
|
Ти відкрив джерела й потоки, і Ти ж висушив великі ріки.
|
|
16
|
16
|
|
Тво́й є́сть де́нь, и Твоя́ є́сть но́щь: Ты́ соверши́лъ єси́ зарю́ и со́лнце.
|
Твій день і Твоя ніч. Ти створив зорі і сонце.
|
|
17
|
17
|
|
Ты́ сотвори́лъ єси́ вся́ предѣ́лы земли́: жа́тву и ве́сну Ты́ созда́лъ єси́ я́.
|
Ти поставив межі землі, і Ти ж установив літо й зиму.
|
|
18
|
18
|
|
Помяни́ сія́: вра́гъ поноси́ Го́сподеви, и лю́діє безу́мніи раздражи́ша и́мя Твоє́.
|
Згадай це: ворог зневажає Господа, і люди нечестиві ображають ім’я Твоє.
|
|
19
|
19
|
|
Не преда́ждь звѣре́мъ ду́шу исповѣ́дающуюся Тебѣ́: ду́шъ убо́гихъ Твои́хъ не забу́ди до конца́.
|
Не віддавай звірам душ тих, що прославляють Тебе. Душ убогих Твоїх не забудь до кінця.
|
|
20
|
20
|
|
При́зри на завѣ́тъ Тво́й: я́ко испо́лнишася помраче́нніи земли́ домо́въ беззако́ній.
|
Подивись на завіт Твій, бо всі темні місця землі наповнилися домами беззаконня.
|
|
21
|
21
|
|
Да не возврати́тся смире́нный посра́мленъ: ни́щъ и убо́гъ восхвали́та и́мя Твоє́.
|
Нехай не повернеться смиренний осоромленим, принижений і убогий нехай прославляють ім’я Твоє.
|
|
22
|
22
|
|
Воста́ни, Бо́же, суди́ прю́ Твою́: помяни́ поноше́ніє Твоє́, є́же от безу́мнаго ве́сь де́нь.
|
Встань, Боже, захисти діло Твоє, згадай зневажання Тебе від беззаконного кожен день.
|
|
23
|
23
|
|
Не забу́ди гла́са моли́твенникъ Твои́хъ: горды́ня ненави́дящихъ Тя́ взы́де вы́ну {да восхо́дитъ вы́ну къ Тебѣ́}.
|
Не забудь голосу тих, що благають Тебе, бо гординя тих, що ненавидять Тебе, підіймається проти Тебе завжди.
|
