|
Псалом 42
|
Псалом 42
|
|
0
|
0
|
|
Псало́мъ Дави́ду, не надпи́санъ у Євре́й.
|
(Псалом Давида).
|
|
1
|
1
|
|
Суди́ ми, Бо́же, и разсуди́ прю́ мою́: от язы́ка не преподо́бна, от человѣ́ка непра́ведна и льсти́ва изба́ви мя́.
|
Суди мене, Боже, і розсуди тяжбу мою з народом недобрим. Від людини лукавої і злої визволи мене.
|
|
2
|
2
|
|
Зане́ Ты́ єси́, Бо́же, крѣ́пость моя́, вску́ю отри́нулъ мя́ єси́? И вску́ю сѣ́туя хожду́, внегда́ оскорбля́єтъ вра́гъ?
|
Бо Ти — Бог сили моєї. Навіщо Ти відкинув мене? Чому я, сумуючи, ходжу, коли ворог ображає мене?
|
|
3
|
3
|
|
Посли́ свѣ́тъ Тво́й и и́стину Твою́: та́ мя́ наста́виста, и введо́ста мя́ въ го́ру святу́ю Твою́ и въ селе́нія Твоя́.
|
Пошли світло Твоє й істину Твою, нехай вони ведуть мене і виведуть на святу гору Твою і в оселі Твої.
|
|
4
|
4
|
|
И вни́ду къ же́ртвеннику Бо́жію, къ Бо́гу веселя́щему ю́ность мою́: исповѣ́мся Тебѣ́ въ гу́слехъ, Бо́же, Бо́же мо́й.
|
І ввійду я до жертовника Божого, що наповнює радістю серце моє, і буду славити Тебе піснями, як на гуслях, Боже, Боже мій.
|
|
5
|
5
|
|
Вску́ю приско́рбна єси́, душе́ моя́? И вску́ю смуща́єши мя́? Упова́й на Бо́га, я́ко исповѣ́мся Єму́, спасе́ніє лица́ моєго́ и Бо́гъ мо́й.
|
Чому сумуєш, душе моя? Навіщо хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду славити Його, Спасителя мого і Бога мого.
|
