|
Псалом 18
|
Псалом 18
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, псало́мъ Дави́ду.
|
Начальнику хору. Псалом Давида.
|
|
2
|
2
|
|
Небеса́ повѣ́даютъ сла́ву Бо́жію, творе́ніє же руку́ Єго́ возвѣща́єтъ тве́рдь.
|
Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.
|
|
3
|
3
|
|
Де́нь дни́ отрыга́єтъ глаго́лъ, и но́щь но́щи возвѣща́єтъ ра́зумъ.
|
День дневі сповіщає про них, і одна ніч ночі дає звістку.
|
|
4
|
4
|
|
Не су́ть рѣ́чи, ниже́ словеса́, и́хже не слы́шатся гла́си и́хъ.
|
Нема ні мови, ні говору, де не чувся б голос їх.
|
|
5
|
5
|
|
Во всю́ зе́млю изы́де вѣща́ніє и́хъ, и въ концы́ вселе́нныя глаго́лы и́хъ: въ со́лнцѣ положи́ селе́ніє Своє́:
|
По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх. Він поставив у них сонце,
|
|
6
|
6
|
|
и то́й я́ко жени́хъ исходя́й от черто́га своєго́, возра́дуєтся я́ко исполи́нъ тещи́ пу́ть.
|
і воно, мов жених, виходить із весільного чертога свого. Радіє, мов велетень, щоб обійти коло своє.
|
|
7
|
7
|
|
От кра́я небесе́ исхо́дъ єго́, и срѣ́теніє єго́ до кра́я небесе́: и нѣ́сть, и́же укры́єтся теплоты́ єго́.
|
Від краю небес вихід його, і захід його на краю їх, і ніщо не сховається від тепла його.
|
|
8
|
8
|
|
Зако́нъ Госпо́день непоро́ченъ, обраща́яй ду́шы: свидѣ́телство Госпо́дне вѣ́рно, умудря́ющеє младе́нцы.
|
Закон Господній непорочний, душу оживляє: свідчення Господні вірні, навчають простих.
|
|
9
|
9
|
|
Оправда́нія Госпо́дня пра́ва, веселя́щая се́рдце: за́повѣдь Госпо́дня свѣтла́, просвѣща́ющая о́чи.
|
Повеління Господні праведні — звеселяють серце. Заповідь Господня світла — просвітлює очі.
|
|
10
|
10
|
|
Стра́хъ Госпо́день чи́стъ, пребыва́яй въ вѣ́къ вѣ́ка: судьбы́ Госпо́дни и́стинны, оправда́нны вку́пѣ,
|
Страх Господній чистий і перебуває вічно. Суди Господні — істина, всі справедливі,
|
|
11
|
11
|
|
вожделѣ́нны па́че зла́та и ка́мене че́стна мно́га, и сла́ждшя па́че ме́да и со́та.
|
дорожчі за золото й дорогоцінне каміння; солодші за мед із сотів.
|
|
12
|
12
|
|
И́бо ра́бъ Тво́й храни́тъ я́: внегда́ сохрани́ти я́, воздая́ніє мно́го.
|
Бо раб Твій охороняється ними. І хто додержує їх, тому нагорода велика.
|
|
13
|
13
|
|
Грѣхопаде́нія кто́ разумѣ́єтъ? От та́йныхъ мои́хъ очи́сти мя́,
|
Хто зрозуміє гріхи свої? І від тайних моїх очисти мене.
|
|
14
|
14
|
|
и от чужди́хъ пощади́ раба́ Твоєго́: а́ще не облада́ютъ мно́ю, тогда́ непоро́ченъ бу́ду, и очи́щуся от грѣха́ вели́ка.
|
І від навмисних утримай мене, раба Твого, щоб не оволоділи вони мною. Тоді я буду непорочним і очищеним від гріха великого.
|
|
15
|
15
|
|
И бу́дутъ во благоволе́ніє словеса́ у́стъ мои́хъ, и поуче́ніє се́рдца моєго́ предъ Тобо́ю вы́ну, Го́споди, помо́щниче мо́й и изба́вителю мо́й.
|
Нехай же слова уст моїх і думки серця мого будуть приємні Тобі, Господи, Твердине моя і Спасителю мій.
|
