|
Псалом 29
|
Псалом 29
|
|
1
|
1
|
|
Псало́мъ пѣ́сни обновле́нія до́му Дави́дова.
|
Псалом Давида; пісня на оновлення дому.
|
|
2
|
2
|
|
Вознесу́ Тя, Го́споди, я́ко подъя́лъ мя́ єси́, и не возвесели́лъ єси́ враго́въ мои́хъ о мнѣ́.
|
Прославлю Тебе, Господи, бо Ти підняв мене і не допустив, щоб вороги мої тішилися наді мною.
|
|
3
|
3
|
|
Го́споди Бо́же мо́й, воззва́хъ къ Тебѣ́, и изцѣли́лъ мя́ єси́.
|
Господи, Боже мій! Я взивав до Тебе, і Ти зцілив мене.
|
|
4
|
4
|
|
Го́споди, возве́лъ єси́ от а́да ду́шу мою́, спа́слъ мя́ єси́ от низходя́щихъ въ ро́въ.
|
Господи, Ти вивів душу мою з пекла, Ти повернув мене до життя, визволив мене з-поміж тих, що сходять у могилу.
|
|
5
|
5
|
|
По́йте Го́сподеви, преподо́бніи Єго́, и исповѣ́дайте па́мять святы́ни Єго́:
|
Співайте Господу, всі святі Його, прославляйте святу пам’ять Його,
|
|
6
|
6
|
|
я́ко гнѣ́въ въ я́рости Єго́, и живо́тъ въ во́ли Єго́: ве́черъ водвори́тся пла́чь, и зау́тра ра́дость.
|
бо на мить гнів Його і на все життя — милість Його; звечора плач, а на ранок — радість.
|
|
7
|
7
|
|
А́зъ же рѣ́хъ во оби́ліи моє́мъ: не подви́жуся во вѣ́къ.
|
І я говорив у дні благоденства мого: «Не похитнуся я повіки».
|
|
8
|
8
|
|
Го́споди, во́лею Твоє́ю пода́ждь добро́тѣ моє́й си́лу: отврати́лъ же єси́ лице́ Твоє́, и бы́хъ смуще́нъ.
|
Господи, Ти з милости Своєї укріпив гору мою, але відвернув Ти лице Твоє, і я захитався.
|
|
9
|
9
|
|
Къ Тебѣ́, Го́споди, воззову́, и къ Бо́гу моєму́ помолю́ся.
|
Тоді до Тебе, Господи, я взивав і до Бога [мого] молився, кажучи:
|
|
10
|
10
|
|
Ка́я по́льза въ кро́ви моє́й, внегда́ сходи́ти ми́ во истлѣ́ніє? Єда́ исповѣ́стся Тебѣ́ пе́рсть? Или́ возвѣсти́тъ и́стину Твою́?
|
«Яка користь у крові моїй, коли я зотлію? Чи ж буде порох славити Тебе та сповіщати про істину Твою?
|
|
11
|
11
|
|
Слы́ша Госпо́дь и поми́лова мя́: Госпо́дь бы́сть помо́щникъ мо́й.
|
Господи, почуй мене і помилуй мене; Господи, прийди на поміч мені».
|
|
12
|
12
|
|
Обрати́лъ єси́ пла́чь мо́й въ ра́дость мнѣ́, растерза́лъ єси́ вре́тище моє́ и препоя́салъ мя́ єси́ весе́ліємъ,
|
І Ти змінив плач мій на радість, зняв з мене одежу смутку і одягнув мене веселістю.
|
|
13
|
13
|
|
я́ко да воспоє́тъ Тебѣ́ сла́ва моя́, и не умилю́ся. Го́споди Бо́же мо́й, во вѣ́къ исповѣ́мся Тебѣ́.
|
Нехай же славить Тебе душа моя і не вмовкає. Господи, Боже мій, буду славити Тебе повік.
|
