|
Псалом 58
|
Псалом 58
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, да не растли́ши, Дави́ду въ столпописа́ніє, внегда́ посла́ Сау́лъ и стреже́ до́мъ єго́, є́же умертви́ти єго́.
|
Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли Саул послав стерегти дім його, щоб умертвити його.
|
|
2
|
2
|
|
Изми́ мя от вра́гъ мои́хъ, Бо́же, и от востаю́щихъ на мя́ изба́ви мя́:
|
Визволи мене від ворогів моїх, Боже мій, від тих, що повстали на мене, захисти мене.
|
|
3
|
3
|
|
изба́ви мя́ от дѣ́лающихъ беззако́ніє, и от му́жъ крове́й спаси́ мя.
|
Спаси мене від тих, що чинять беззаконня, і від кровожерних врятуй мене.
|
|
4
|
4
|
|
Я́ко се́, улови́ша ду́шу мою́, нападо́ша на мя́ крѣ́пцыи: ниже́ беззако́ніє моє́, ниже́ грѣ́хъ мо́й, Го́споди:
|
Бо ось вони підстерігають душу мою, збираються на мене сильні, не за беззаконня мої і не за гріх мій.
|
|
5
|
5
|
|
безъ беззако́нія теко́хъ и испра́вихъ: воста́ни въ срѣ́теніє моє́ и ви́ждь.
|
Господи! Без провини моєї вони йдуть на мене. Встань же на допомогу мені і поглянь.
|
|
6
|
6
|
|
И Ты́, Го́споди Бо́же си́лъ, Бо́же Ізра́илевъ, вонми́ посѣти́ти вся́ язы́ки: да не уще́дриши вся́ дѣ́лающыя беззако́ніє.
|
Господи, Боже Сил, Боже Ізраїлів, встань, відвідай усі народи, не помилуй нікого з тих, що чинять беззаконня.
|
|
7
|
7
|
|
Возвратя́тся на ве́черъ, и вза́лчутъ я́ко пе́съ, и обы́дутъ гра́дъ.
|
Щовечора сходяться вони, жадібні до крови, як пес, і обходять місто.
|
|
8
|
8
|
|
Се́, ті́и отвѣща́ютъ усты́ свои́ми, и ме́чь во устна́хъ и́хъ: я́ко кто́ слы́ша?
|
Ось вони лихословлять язиками своїми, в устах їхніх не слова, а мечі, бо думають: хто їх чує?
|
|
9
|
9
|
|
И Ты́, Го́споди, посмѣє́шися и́мъ, уничижи́ши вся́ язы́ки.
|
Але Ти, Господи, посмієшся з них, осоромиш усі народи.
|
|
10
|
10
|
|
Держа́ву мою́ къ Тебѣ́ сохраню́: я́ко Ты́, Бо́же, засту́пникъ мо́й єси́.
|
Сила моя в Тобі, Боже! Ти Заступник мій.
|
|
11
|
11
|
|
Бо́гъ мо́й, ми́лость Єго́ предвари́тъ мя́: Бо́гъ мо́й, яви́тъ мнѣ́ на вразѣ́хъ мои́хъ.
|
Ти — Бог мій, і милість Твоя попередить мене. Бог дасть мені перемогу над ворогами моїми.
|
|
12
|
12
|
|
Не убі́й и́хъ, да не когда́ забу́дутъ зако́нъ Тво́й: расточи́ я́ си́лою Твоє́ю и низведи́ я́, защи́тниче мо́й, Го́споди,
|
Не убивай їх, щоб люди не забули Закону Твого. Розвій їх силою Твоєю, Захиснику мій, Господи.
|
|
13
|
13
|
|
грѣ́хъ у́стъ и́хъ, сло́во усте́нъ и́хъ: и я́ти да бу́дутъ въ горды́ни своє́й, и от кля́твы и лжи́ возвѣстя́тся въ кончи́нѣ,
|
Слова уст їхніх — то гріх душі їхньої; хай будуть спіймані у гордині їхній за прокльони їхні та за неправду, яку вони говорять.
|
|
14
|
14
|
|
во гнѣ́вѣ кончи́ны, и не бу́дутъ: и увѣ́дятъ, я́ко Бо́гъ влады́чествуєтъ Іа́ковомъ и концы́ земли́.
|
Розвій їх гнівом Твоїм так, щоб не стало їх, та щоб пізнали люди, що Бог володіє народами в усіх кінцях землі.
|
|
15
|
15
|
|
Возвратя́тся на ве́черъ, и вза́лчутъ я́ко пе́съ, и обы́дутъ гра́дъ:
|
Вони сходяться вечорами, спраглі крови, як пси, і обходять місто.
|
|
16
|
16
|
|
ті́и разы́дутся я́сти: а́ще ли же не насы́тятся, и поро́пщутъ.
|
Вони шукають поживи, але неситі лягають спати.
|
|
17
|
17
|
|
А́зъ же воспою́ си́лу Твою́ и возра́дуюся зау́тра о ми́лости Твоє́й: я́ко бы́лъ єси́ засту́пникъ мо́й и прибѣ́жище моє́ въ де́нь ско́рби моєя́.
|
А я буду оспівувати силу Твою, щоранку прославлятиму милість Твою, бо Ти був оборонцем моїм і захисником моїм у час біди моєї.
|
|
18
|
18
|
|
Помо́щникъ мо́й єси́, Тебѣ́ пою́: я́ко Бо́гъ засту́пникъ мо́й єси́, Бо́же мо́й, ми́лость моя́.
|
Сило моя! Тобі я буду співати, бо Ти Заступник мій і Бог мій, Який милує мене.
|
