|
Псалом 13
|
Псалом 13
|
|
0
|
0
|
|
Въ коне́цъ, псало́мъ Дави́ду.
|
Начальнику хору. Псалом Давида.
|
|
1
|
1
|
|
Рече́ безу́менъ въ се́рдцы своє́мъ: нѣ́сть Бо́гъ. Растлѣ́ша и омерзи́шася въ начина́ніихъ: нѣ́сть творя́й благосты́ню.
|
Сказав безумний у серці своїм: «Бога нема». Впали в розпусту, опоганилися в ділах своїх; не стало тих, хто чинив би добро.
|
|
2
|
2
|
|
Госпо́дь съ небесе́ прини́че на сы́ны человѣ́ческія, ви́дѣти, а́ще є́сть разумѣва́яй, или́ взыска́яй Бо́га.
|
Господь поглянув з неба на синів людських, щоб побачити: чи є розумний, що шукає Бога?
|
|
3
|
3
|
|
Вси́ уклони́шася, вку́пѣ неключи́ми бы́ша: нѣ́сть творя́й благосты́ню, нѣ́сть до єди́наго.
|
Всі заблудили, всі нікчемні стали: нема тих, хто чинив би добро, нема жодного.
|
|
4
|
4
|
|
Ни ли́ уразумѣ́ютъ вси́ дѣ́лающіи беззако́ніє, снѣда́ющіи лю́ди моя́ въ снѣ́дь хлѣ́ба? Го́спода не призва́ша.
|
Невже не прийдуть до розуму всі, що роблять беззаконня, заїдають людей моїх, мов їдять хліб, і Господа не призивають?
|
|
5
|
5
|
|
Та́мо убоя́шася стра́ха, идѣ́же не бѣ́ стра́хъ: я́ко Госпо́дь въ ро́дѣ пра́ведныхъ.
|
Вони убояться там, [де немає страху]. Бо Господь в роді праведних:
|
|
6
|
6
|
|
Совѣ́тъ ни́щаго посрами́сте: Госпо́дь же упова́ніє єго́ є́сть.
|
ви насміялися над убогим, а Господь — надія його.
|
|
7
|
7
|
|
Кто́ да́стъ от Сіо́на спасе́ніє Ізра́илево? Внегда́ возврати́тъ Госпо́дь плѣне́ніє люді́й Свои́хъ, возра́дуєтся Іа́ковъ, и возвесели́тся Ізра́иль.
|
«Хто дасть із Сиону спасіння Ізраїлеві?» Коли поверне Господь з неволі народ Свій, тоді зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль.
|
