Псалом 17
|
Pал0мъ з7i
|
0
|
|
(Пісня Давида.) | |
1
|
1
|
Начальнику хору. Раба Господнього Давида, який виголосив слова пісні цієї до Господа, коли Господь визволив його від рук усіх ворогів його і від руки Саула. І він сказав: | Въ конeцъ, џтроку гDню дв7ду, ±же глаг0ла гDеви словесA пёсни сеS, въ дeнь, въ џньже и3збaви є3го2 гDь t руки2 всёхъ вр†гъ є3гw2 и3 и3з8 руки2 саyли: и3 речE: з7‹. |
2
|
2
|
ВозлюблюТебе, Господи, кріпосте моя. | Возлюблю1 тz, гDи, крёпосте моS: |
3
|
3
|
Господь — твердиня моя і пристановище моє, визволитель мій, Бог мій, поміч моя; на Нього моя надія, оборонець мій, ріг спасіння мого, заступник мій. | гDь ўтверждeніе моE, и3 прибёжище моE, и3 и3збaвитель м0й, бGъ м0й, пом0щникъ м0й, и3 ўповaю на него2: защи1титель м0й, и3 р0гъ спcніz моегw2, и3 застyпникъ м0й. |
4
|
4
|
З хвалою прикличу Господа і від ворогів моїх спасуся. | ХвалS призовY гDа и3 t вр†гъ мои1хъ спасyсz. |
5
|
5
|
Огорнули мене муки смертельні, і ріки беззаконня засмутили мене. | Њдержaша мS бwлёзни смє1ртныz, и3 пот0цы беззак0ніz смzт0ша мS: |
6
|
6
|
Кайдани пекельні скували мене, і сіті смертні обплутали мене. | бwлёзни ѓдwвы њбыд0ша мS, предвари1ша мS сBти смє1ртныz. |
7
|
7
|
У тісноті моїй я призивав Господа і до Бога мого взивав, і Він почув голос мій із храму [святого] Свого, і благання моє дійшло до слуху Його. | И# внегдA скорбёти ми2, призвaхъ гDа и3 къ бGу моемY воззвaхъ: ўслhша t хрaма с™aгw своегw2 глaсъ м0й, и3 в0пль м0й пред8 ни1мъ вни1детъ во ќшы є3гw2. |
8
|
8
|
І затряслася, захиталася земля, тремтіли й тряслися підвалини гір, бо запалав гнівом [Господь]. | И# подви1жесz и3 трeпетна бhсть землS, и3 њснов†ніz г0ръ смzт0шасz и3 подвиг0шасz, ћкw прогнёвасz на нS бGъ. |
9
|
9
|
Піднявся дим від гніву Його і з вуст Його — вогонь палючий, палаюче вугілля сипалося від Нього. | Взhде дhмъ гнёвомъ є3гw2, и3 џгнь t лицA є3гw2 восплaменитсz: ќгліе возгорёсz t негw2. |
10
|
10
|
Він прихилив небеса й зійшов, і морок — під ногами Його. | И# приклони2 нб7сA и3 сни1де, и3 мрaкъ под8 ногaма є3гw2. |
11
|
11
|
І возсів на херувимів, і полетів, понісся на крилах вітру. | И# взhде на херувjмы и3 летЁ, летЁ на крил{ вётрєню. |
12
|
12
|
Хмарами, як покровом, Він покрив Себе, темними хмарами води Він огорнув Себе. | И# положи2 тмY закр0въ св0й: w4крестъ є3гw2 селeніе є3гw2: темнA водA во w4блацэхъ воздyшныхъ. |
13
|
13
|
Від блиску Його перед Ним летіли хмари, град і вогненне вугілля. | T њблистaніz пред8 ни1мъ w4блацы проид0ша, грaдъ и3 ќгліе џгненное. |
14
|
14
|
І загримів у небесах Господь, і Всевишній подав голос Свій. | И# возгремЁ съ нб7сE гDь, и3 вhшній дадE глaсъ св0й. |
15
|
15
|
Пустив стріли Свої і розігнав їх. Метнув безліч блискавок і розсіяв їх. | НизпослA стрёлы и3 разгнA |, и3 мHлніи ўмн0жи и3 смzтE |. |
16
|
16
|
І відкрилися джерела вод, відкрилися основи всесвіту від заборони Твоєї, Господи, від подиху гніву Твого. | И# kви1шасz и3ст0чницы воднjи, и3 tкрhшасz њснов†ніz вселeнныz t запрещeніz твоегw2, гDи, t дохновeніz дyха гнёва твоегw2. |
17
|
17
|
Він простяг руку з висоти і взяв мене, і з глибокої води визволив мене. | НизпослA съ высоты2 и3 пріsтъ мS, воспріsтъ мS t в0дъ мн0гихъ. |
18
|
18
|
Він визволив мене від ворогів моїх сильних і від ненависників моїх, що були сильнішими від мене. | И#збaвитъ мS t врагHвъ мои1хъ си1льныхъ и3 t ненави1дzщихъ мS: ћкw ўтверди1шасz пaче менє2. |
19
|
19
|
Вони повстали на мене в час біди моєї, та Господь укріпив мене. | Предвари1ша мS въ дeнь њѕлоблeніz моегw2: и3 бhсть гDь ўтверждeніе моE. |
20
|
20
|
Він вивів мене на простір і визволив мене, бо Він возлюбив мене. | И# и3зведe мz на широтY: и3збaвитъ мS, ћкw восхотё мz. |
21
|
21
|
Господь воздав мені за правдою моєю і за чистотою рук моїх відплатив мені. | И# воздaстъ ми2 гDь по прaвдэ моeй, и3 по чистотЁ рукY моє1ю воздaстъ ми2, |
22
|
22
|
Бо я зберіг путі Господні і не був нечестивим перед Богом моїм. | ћкw сохрани1хъ пути6 гDни и3 не нечeствовахъ t бGа моегw2. |
23
|
23
|
Бо всі заповіді Його були переді мною, і від повелінь Його я не відхилявся. | Ћкw вс‰ судбы6 є3гw2 предо мн0ю, и3 њправд†ніz є3гw2 не tступи1ша t менє2. |
24
|
24
|
Я був непорочний перед Ним і берігся, щоб не згрішити мені. | И# бyду непор0ченъ съ ни1мъ и3 сохраню1сz t беззак0ніz моегw2. |
25
|
25
|
І воздав мені Господь за правдою моєю і за чистотою рук моїх перед очима Його. | И# воздaстъ ми2 гDь по прaвдэ моeй и3 по чистотЁ рукY моє1ю пред8 nчи1ма є3гw2. |
26
|
26
|
Господи, Ти чиниш з милостивим милостиво, і з справедливим за справедливістю його, | Съ прпdбнымъ прпdбнъ бyдеши, и3 съ мyжемъ непови1ннымъ непови1ненъ бyдеши, |
27
|
27
|
з чистим — за чистотою його, а з лукавим — за лукавством його. | и3 со и3збрaннымъ и3збрaнъ бyдеши, и3 со стропти1вымъ разврати1шисz. |
28
|
28
|
Бо Ти народ поневолений спасаєш і пиху гордих приборкуєш. | Ћкw ты2 лю1ди смирє1нныz сп7сeши и3 џчи г0рдыхъ смири1ши. |
29
|
29
|
Ти засвічуєш світильник мій. Господь Бог мій просвічує темряву мою. | Ћкw ты2 просвэти1ши свэти1лникъ м0й, гDи: б9е м0й, просвэти1ши тмY мою2. |
30
|
30
|
З Тобою я перемагаю військо, з Богом моїм я через мур перейду. | Ћкw тоб0ю и3збaвлюсz t и3скушeніz, и3 бGомъ мои1мъ прейдY стёну. |
31
|
31
|
Бог мій! Непорочні путі Його, чисте слово Його, Він оборонець усіх, що надіються на Нього. | БGъ м0й, непор0ченъ пyть є3гw2: словесA гDнz разжжє1на. Защи1титель є4сть всёхъ ўповaющихъ на него2. |
32
|
32
|
Бо хто Бог, крім Господа? Хто захисник, крім Бога нашого? | Ћкw кто2 бGъ, рaзвэ гDа; и3ли2 кто2 бGъ, рaзвэ бGа нaшегw; |
33
|
33
|
Бог підперізує мене силою, рівняє переді мною дорогу мою. | БGъ препоzсyzй мS си1лою, и3 положи2 непор0ченъ пyть м0й: |
34
|
34
|
Робить ноги мої швидкими, як у оленя, і на висотах моїх ставить мене. | совершazй н0зэ мои2 ћкw є3лeни, и3 на выс0кихъ поставлszй мS: |
35
|
35
|
Привчає руки мої до боротьби і м’язи мої робить, як лук мідний. | научazй рyцэ мои2 на брaнь, и3 положи1лъ є3си2 лyкъ мёдzнъ мы6шца мо‰: |
36
|
36
|
Ти, Господи, даєш мені щит спасіння Твого, правиця Твоя підтримує мене і ласка Твоя звеличує мене. | и3 дaлъ ми2 є3си2 защищeніе спcніz, и3 десни1ца твоS воспріsтъ мS: и3 наказaніе твоE и3спрaвитъ мS въ конeцъ, и3 наказaніе твоE то2 мS научи1тъ. |
37
|
37
|
Ти розширюєш кроки мої піді мною, і не хитаються ноги мої. | Ўшири1лъ є3си2 стwпы2 мо‰ подо мн0ю, и3 не и3знемог0стэ плеснB мои2. |
38
|
38
|
Я жену ворогів моїх і настигаю їх, і не повертаюся, аж доки не знищу їх. | ПоженY враги2 мо‰, и3 пости1гну |, и3 не возвращyсz, д0ндеже скончaютсz: |
39
|
39
|
Уражаю їх, і вони не можуть встати, падають під ногами моїми. | њскорблю2 и5хъ, и3 не возм0гутъ стaти, падyтъ под8 ногaма мои1ма. |
40
|
40
|
Бо Ти підперезав мене силою на битву, кинув під ноги мої тих, що повстали на мене. | И# препоsсалъ мS є3си2 си1лою на брaнь, спsлъ є3си2 вс‰ востаю1щыz на мS под8 мS. |
41
|
41
|
Ти повернув до мене спиною ворогів моїх, і я нищив тих, що ненавиділи мене. | И# врагHвъ мои1хъ дaлъ ми2 є3си2 хребeтъ и3 ненави1дzщыz мS потреби1лъ є3си2. |
42
|
42
|
Вони кричали, та нікому було рятувати; до Господа — але Він не послухав їх. | Воззвaша, и3 не бЁ спасazй: ко гDу, и3 не ўслhша и4хъ. |
43
|
43
|
Я розсіваю їх, як порох перед вітром, як багно на вулиці, топчу їх. | И# и3стню2 | ћкw прaхъ пред8 лицeмъ вётра, ћкw брeніе путjй поглaжду |. |
44
|
44
|
Ти врятував мене від людського заколоту, поставив мене на чолі народів. Народ, якого не знав я, служить мені. | И#збaвиши мS t прерэкaніz людjй: постaвиши мS во главY kзhкwвъ: лю1діе, и4хже не вёдэхъ, раб0таша ми2, |
45
|
45
|
Лише почувши про мене, народи підкоряються мені, чужинці запобігають переді мною, | въ слyхъ ќха послyшаша мS. Сhнове чуждjи солгaша ми2, |
46
|
46
|
навіть в укріпленнях своїх іноплемінники бліднуть і тремтять. | сhнове чуждjи њбетшaша и3 њхром0ша t стeзь свои1хъ. |
47
|
47
|
Живий Господь і благословенний Бог. І нехай прославлений буде Бог спасіння мого! | Жи1въ гDь, и3 блгcвeнъ бGъ, и3 да вознесeтсz бGъ спcніz моегw2, |
48
|
48
|
Бог, що відплачує за мене і підкорює мені народи, | бGъ даsй tмщeніе мнЁ и3 покори1вый лю1ди под8 мS, |
49
|
49
|
Він визволив мене від ворогів моїх, підніс мене над тими, що воювали проти мене, і від чоловіка неправедного визволив мене. | и3збaвитель м0й t вр†гъ мои1хъ гнэвли1выхъ: t востаю1щихъ на мS вознесeши мS, t мyжа непрaведна и3збaвиши мS. |
50
|
50
|
За те буду славити Тебе, Господи, між народами й співатиму імені Твоєму. | Сегw2 рaди и3сповёмсz тебЁ во kзhцэхъ, гDи, и3 и4мени твоемY пою2: |
51
|
51
|
Ти велично спасаєш царя і виявляєш милість до помазаника Свого Давида і роду його навіки. | величazй спасє1ніz царє1ва и3 творsй млcть хрістY своемY дв7ду и3 сёмени є3гw2 до вёка. |
1001
|
1001
|
Слава… | Слaва: |