1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 79
|
Pал0мъ o7f
|
|
1
|
1
|
| Начальнику хору. На музичному інструменті шошанним-едуф. Псалом Асафа. | Въ конeцъ, њ и3змёншихсz, свидёніе ґсaфу, pал0мъ о7f7. |
|
2
|
2
|
| Пастирю Ізраїля, поглянь! Ти, Який водив Йосифа, наче ягня, і сидиш на херувимах, явися. | Пасhй ї}лz вонми2: наставлszй ћкw nвчA їHсифа, сэдsй на херувjмэхъ, kви1сz: |
|
3
|
3
|
| Перед Єфремом, Веніаміном, Манассією, Господи, піднеси силу Твою і прийди, спаси нас. | пред8 є3фрeмомъ и3 веніамjномъ и3 манассjемъ воздви1гни си1лу твою2, и3 пріиди2 во є4же спcти2 нaсъ. |
|
4
|
4
|
| Боже, наверни нас, осяй нас світом лиця Твого, і ми спасемося. | Б9е, њбрати1 ны, и3 просвэти2 лицE твоE, и3 спасeмсz. |
|
5
|
5
|
| Господи, Боже Сил! Доки будеш гніватися на молитву рабів Твоїх? | ГDи б9е си1лъ, док0лэ гнёваешисz на моли1тву р†бъ твои1хъ; |
|
6
|
6
|
| Ти наситив нас хлібом слізним і напоїв нас сльозами великою мірою. | Напитaеши нaсъ хлёбомъ слeзнымъ, и3 напои1ши нaсъ слезaми въ мёру. |
|
7
|
7
|
| Ти поклав нас на осудження сусідам нашим, і вороги наші знущаються з нас. | Положи1лъ є3си2 нaсъ въ прерэкaніе сосёдwмъ нaшымъ, и3 врази2 нaши подражни1ша ны2. |
|
8
|
8
|
| Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося. | ГDи б9е си1лъ, њбрати1 ны, и3 просвэти2 лицE твоE, и3 спасeмсz. |
|
9
|
9
|
| З Єгипту приніс Ти, Господи, виноградну лозу, прогнав народи і насадив її. | Віногрaдъ и3з8 є3гЂпта пренeслъ є3си2: и3згнaлъ є3си2 kзhки, и3 насади1лъ є3си2 и5: |
|
10
|
10
|
| Ти очистив місце для неї, зміцнив коріння її і вона заповнила землю. | путесотвори1лъ є3си2 пред8 ни1мъ, и3 насади1лъ є3си2 корє1ніz є3гw2, и3 и3сп0лни зeмлю. |
|
11
|
11
|
| Гори покрилися тінню її, і віття її стало як у кедрів Божих. | Покры2 г0ры сёнь є3гw2, и3 вBтвіz є3гw2 кeдры б9іz: |
|
12
|
12
|
| Вона простягла паростки свої аж до моря, і віття свої — до ріки (Євфрату). | прострE р0зги є3гw2 [сво‰] до м0рz, и3 дaже до рёкъ tр†сли є3гw2 [сво‰]. |
|
13
|
13
|
| Навіщо зруйнував Ти огорожу навкруги виноградника цього? Обриває його кожний, хто йде дорогою. | Вскyю низложи1лъ є3си2 њпл0тъ є3гw2, и3 њб8имaютъ и5 вси2 мимоходsщіи путeмъ; |
|
14
|
14
|
| Підриває коріння його вепр лісовий, і дикий звір пожирає його. | ЊзобA и5 вeпрь t дубрaвы, и3 ўединeнный ди1вій поzдE и5. |
|
15
|
15
|
| Боже Сил, обернися! Споглянь з небес, Боже, і подивись! Завітай у виноградник цей. | Б9е си1лъ, њбрати1сz u5бо, и3 при1зри съ нб7сE и3 ви1ждь, и3 посэти2 віногрaдъ сeй: |
|
16
|
16
|
| І охорони його, бо його насадила правиця Твоя і сина людського, якого Ти виростив для Себе. | и3 соверши2 и5, є3г0же насади2 десни1ца твоS, и3 на сhна человёческаго, є3г0же ўкрепи1лъ є3си2 себЁ. |
|
17
|
17
|
| Спалено його вогнем і порубано його; від грізного погляду лиця Твого загинуть. | Пожжeнъ nгнeмъ и3 раск0панъ: t запрещeніz лицA твоегw2 поги1бнутъ. |
|
18
|
18
|
| Але нехай буде рука Твоя над мужем правиці Твоєї, і над сином людським, якого Ти укріпив для Себе. | Да бyдетъ рукA твоS на мyжа десни1цы твоеS и3 на сhна человёческаго, є3г0же ўкрэпи1лъ є3си2 себЁ, |
|
19
|
19
|
| А ми не відступимо від Тебе. Оживи нас, і ми будемо призивати ім’я Твоє. | и3 не tстyпимъ t тебє2: њживи1ши ны2, и3 и4мz твоE призовeмъ. |
|
20
|
20
|
| Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося. | ГDи б9е си1лъ, њбрати1 ны, и3 просвэти2 лицE твоE, и3 спасeмсz. |
