Псалом 70
|
Pал0мъ o7
|
0
|
0
|
(Псалом Давида.) | Дв7ду pал0мъ, сынHвъ їwнадaвовыхъ и3 пeрвыхъ плёншихсz, не надпи1санъ ў є3врє1й, о7. |
1
|
1
|
На Тебе, Господи, я уповаю, не дай мені осоромитися повік. | На тS, гDи, ўповaхъ, да не постыжyсz въ вёкъ. |
2
|
2
|
Правдою Твоєю врятуй мене і визволи мене, прихили до мене вухо Твоє і спаси мене. | Прaвдою твоeю и3збaви мS и3 и3зми1 мz: приклони2 ко мнЁ ќхо твоE и3 сп7си1 мz. |
3
|
3
|
Будь мені Богом Захисником, твердинею пристановища, щоб спасти мене. | Бyди ми2 въ бGа защи1тителz и3 въ мёсто крёпко спcти1 мz: ћкw ўтверждeніе моE и3 прибёжище моE є3си2 ты2. |
4
|
4
|
Боже мій, визволи мене з руки нечестивого, з руки беззаконника, що гнобить мене. | Б9е м0й, и3збaви мS и3з8 руки2 грёшнагw, и3з8 руки2 законопрестyпнагw и3 њби1дzщагw: |
5
|
5
|
Бо Ти надія моя, Господи Боже мій, надія моя від юности моєї. | ћкw ты2 є3си2 терпёніе моE, гDи, гDи, ўповaніе моE t ю4ности моеS. |
6
|
6
|
В Тобі утвердився я від утроби матері моєї, від народження мого Ти мій покровитель, і Тобі хвала моя завжди. | Въ тебЁ ўтверди1хсz t ўтр0бы, t чрeва мaтере моеS ты2 є3си2 м0й покрови1тель: њ тебЁ пёніе моE вhну. |
7
|
7
|
Для багатьох я був наче диво, але Ти тверда моя надія. | Ћкw чyдо бhхъ мнHгимъ: и3 ты2 пом0щникъ м0й крёпокъ. |
8
|
8
|
Нехай наповняться уста мої хвалою Тобі, [щоб я оспівував славу Твою і] кожен день — велич Твою. | Да и3сп0лнzтсz ўстA мо‰ хвалeніz, ћкw да воспою2 слaву твою2, вeсь дeнь великолёпіе твоE. |
9
|
9
|
Не покинь мене в час старості, коли буде покидати мене сила моя. Не залиш мене. | Не tвeржи менє2 во врeмz стaрости: внегдA њскудэвaти крёпости моeй, не њстaви менє2. |
10
|
10
|
Бо вороги мої говорять проти мене, і ті, що підстерігають душу мою, радяться між собою, | Ћкw рёша врази2 мои2 мнЁ, и3 стргyщіи дyшу мою2 совэщaша вкyпэ, |
11
|
11
|
кажучи: «Бог покинув його, переслідуйте і схопіть його, бо нема визволителя». | глаг0люще: бGъ њстaвилъ є4сть є3го2, пожени1те и3 и3ми1те є3го2, ћкw нёсть и3збавлszй. |
12
|
12
|
Боже, не віддаляйся від мене. Боже, на поміч мені прийди. | Б9е м0й, не ўдали1сz t менє2: б9е м0й, въ п0мощь мою2 вонми2. |
13
|
13
|
Нехай осоромляться, нехай щезнуть усі, що повстали на душу мою. Нехай покриють сором і безчестя тих, що шукають загибелі моєї. | Да постыдsтсz и3 и3зчeзнутъ њклеветaющіи дyшу мою2, да њблекyтсz въ стyдъ и3 срaмъ и4щущіи ѕл†z мнЁ. |
14
|
14
|
А я завжди буду уповати [на Тебе] і примножувати всяку похвалу Тобі. | Ѓзъ же всегдA воз8уповaю на тS, и3 приложY на всsку похвалY твою2. |
15
|
15
|
Уста мої будуть звіщати правду Твою, кожен день — благодіяння Твої, що їм я не знаю числа. | ЎстA мо‰ возвэстsтъ прaвду твою2, вeсь дeнь спcніе твоE, ћкw не познaхъ кни6жнаz. |
16
|
16
|
Завжди буду думати про силу Господа Бога, згадувати правду Твою. Тільки Твою, Боже. | Вни1ду въ си1лэ гDни: гDи, помzнY прaвду тебє2 є3ди1нагw. |
17
|
17
|
Ти навчав мене від юности моєї, і донині я сповіщаю про чудеса Твої. | Б9е м0й, и5мже научи1лъ мS є3си2 t ю4ности моеS, и3 донн7э возвэщY чудесA тво‰. |
18
|
18
|
І до старості, і до сивини не покинь мене, Боже, доки не розкажу про силу Твою всьому народові і всьому грядущому про могутність Твою. | И# дaже до стaрости и3 престарёніz, б9е м0й, не њстaви менє2, д0ндеже возвэщY мhшцу твою2 р0ду всемY грzдyщему, |
19
|
19
|
Правда Твоя, Боже, до небес. Великі діла вчинив Ти; Боже, хто подібний до Тебе? | си1лу твою2 и3 прaвду твою2, б9е, дaже до вhшнихъ, ±же сотвори1лъ ми2 є3си2 вели6чіz: б9е, кто2 под0бенъ тебЁ; |
20
|
20
|
Ти посилав на мене люту біду, але знову оживляв мене і з безодні землі виводив мене. | Е#ли6ки kви1лъ ми2 є3си2 скHрби мнHги и3 ѕлы2; и3 њбрaщьсz њживотвори1лъ мS є3си2 и3 t бeзднъ земли2 возвeлъ мS є3си2. |
21
|
21
|
Ти показав на мені правосуддя Твоє, але, обернувшись, Ти втішав мене [і з безодні землі знову виводив мене], | Ўмн0жилъ є3си2 на мнЁ вели1чествіе твоE, и3 њбрaщьсz ўтёшилъ мS є3си2, и3 t бeзднъ земли2 пaки возвeлъ мS є3си2. |
22
|
22
|
тому буду прославляти Тебе знову між народами, на струнних органах славитиму істину Твою, Боже. Буду оспівувати Тебе на гуслях, святий Ізраїлів. | И$бо ѓзъ и3сповёмсz тебЁ въ лю1дехъ, гDи, въ сосyдэхъ pал0мскихъ и4стину твою2, б9е: воспою2 тебЁ въ гyслехъ, с™hй ї}левъ. |
23
|
23
|
Радіють уста мої, коли співаю Тобі, і душа моя, яку Ти визволив; | Возрaдуетэсz ўстнЁ мои2, є3гдA воспою2 тебЁ, и3 душA моS, ю4же є3си2 и3збaвилъ: |
24
|
24
|
і язик мій щодня буде прославляти правду Твою, бо осоромлені ті, що шукали загибелі мені. | є3щe же и3 љзhкъ м0й вeсь дeнь поучи1тсz прaвдэ твоeй, є3гдA постыдsтсz и3 посрaмzтсz и4щущій ѕл†z мнЁ. |