1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 65
|
Pал0мъ …є
|
|
0
|
|
| Начальнику хору. Пісня. | |
|
1
|
1
|
| Викликніть Господу, вся земле! | Въ конeцъ, пёснь pалмA воскrніz, …е7. |
|
2
|
2
|
| Співайте ж імені Його, віддайте славу й хвалу Йому. | Воскли1кните гDеви всS землS, п0йте же и4мени є3гw2, дади1те слaву хвалЁ є3гw2. |
|
3
|
3
|
| Промовляйте Богові: «Як величні діла Твої, перед множеством сили Твоєї скоряться Тобі вороги Твої». | Рцhте бGу: к0ль стр†шна дэлA тво‰; во мн0жествэ си1лы твоеS с0лжутъ тебЁ врази2 твои2. |
|
4
|
4
|
| Вся земля нехай поклониться Тобі й співає Тобі. Нехай співає імені Твоєму, Всевишній!» | ВсS землS да покл0нитсz тебЁ и3 поeтъ тебЁ, да поeтъ же и4мени твоемY, вhшній. |
|
5
|
5
|
| Прийдіть, погляньте на діла Божі, Який страшний Він у Своїх ділах над синами людськими! | Пріиди1те и3 ви1дите дэлA б9іz, к0ль стрaшенъ въ совётэхъ пaче сынHвъ человёческихъ. |
|
6
|
6
|
| Він море обернув на сушу, ріку перейшли ногами. Там ми веселилися в Ньому. | Њбращazй м0ре въ сyшу, въ рэцЁ пр0йдутъ ногaми: тaмw возвесели1мсz њ нeмъ, |
|
7
|
7
|
| Він могутністю Своєю світом володіє вічно. Очі Його дивляться на всі народи, щоб не підносились у собі гнобителі. | вLчествующемъ си1лою своeю вёкомъ: џчи є3гw2 на kзhки призирaетэ: преwгорчевaющіи да не возн0сzтсz въ себЁ. |
|
8
|
8
|
| Благословляйте, народи, Бога нашого і проголошуйте хвалу Йому. | Благослови1те, kзhцы, бGа нaшего, и3 ўслhшанъ сотвори1те глaсъ хвалы2 є3гw2, |
|
9
|
9
|
| Він дав життя душі нашій і не попустив, щоб ноги наші захиталися. | пол0жшагw дyшу мою2 въ жив0тъ, и3 не дaвшаго во смzтeніе н0гъ мои1хъ. |
|
10
|
10
|
| Ти випробував нас, Боже, Ти переплавив нас, як переплавляється срібло. | Ћкw и3скуси1лъ ны2 є3си2, б9е, разжeглъ ны2 є3си2, ћкоже разжизaетсz сребро2. |
|
11
|
11
|
| Ти попустив нам потрапити в сітку, поклав тягарі на плечі наші. | Ввeлъ ны2 є3си2 въ сёть, положи1лъ є3си2 скHрби на хребтЁ нaшемъ. |
|
12
|
12
|
| Ти допустив, щоб чужі люди сіли на шию нам. Ми йшли через вогонь і воду, але Ти вивів нас на волю. | Возвeлъ є3си2 человёки на главы6 нaшz: проид0хомъ сквозЁ џгнь и3 в0ду, и3 и3звeлъ є3си2 ны2 въ пок0й. |
|
13
|
13
|
| Увійду в дім Твій з жертвами всепалення, виконаю перед Тобою обітниці мої, | Вни1ду въ д0мъ тв0й со всесожжeніемъ, воздaмъ тебЁ моли6твы мо‰, |
|
14
|
14
|
| що їх проголосили уста мої і висловив язик мій у скорботі моїй. | ±же и3зрек0стэ ўстнЁ мои2, и3 глаг0лаша ўстA мо‰ въ ск0рби моeй. |
|
15
|
15
|
| Великі жертви принесу Тобі з пахощами, принесу Тобі овець, волів і козлів. | Всесожжє1ніz т{чна вознесY тебЁ съ кади1ломъ, и3 nвны2, вознесY тебЁ волы2 съ козлы6. |
|
16
|
16
|
| Прийдіть усі, хто боїться Бога, послухайте мене, і я скажу вам, що вчинив Він для душі моєї. | Пріиди1те, ўслhшите, и3 повёмъ вaмъ, вси2 боsщіисz бGа, є3ли6ка сотвори2 души2 моeй. |
|
17
|
17
|
| Я взивав до Нього устами моїми і величав Його язиком моїм. | Къ немY ўсты6 мои1ми воззвaхъ, и3 вознес0хъ под8 љзhкомъ мои1мъ. |
|
18
|
18
|
| І якби була неправда в серці моїм, то не почув би мене Господь. | Непрaвду ѓще ўзрёхъ въ сeрдцы моeмъ, да не ўслhшитъ менє2 гDь. |
|
19
|
19
|
| А Господь почув мене і прихилився до голосу благання мого. | Сегw2 рaди ўслhша мS бGъ, внsтъ глaсу молeніz моегw2. |
|
20
|
20
|
| Благословенний Господь, що не відкинув моління мого і милости Своєї не відвернув від мене. | Блгcвeнъ бGъ, и4же не tстaви моли1тву мою2 и3 млcть свою2 t менє2. |
