Псалом 58
|
Pал0мъ н7и
|
1
|
1
|
Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли Саул послав стерегти дім його, щоб умертвити його. | Въ конeцъ, да не растли1ши, дв7ду въ столпописaніе, внегдA послA саyлъ и3 стрежE д0мъ є3гw2, є4же ўмертви1ти є3го2, н7}. |
2
|
2
|
Визволи мене від ворогів моїх, Боже мій, від тих, що повстали на мене, захисти мене. | И#зми1 мz t вр†гъ мои1хъ, б9е, и3 t востаю1щихъ на мS и3збaви мS: |
3
|
3
|
Спаси мене від тих, що чинять беззаконня, і від кровожерних врятуй мене. | и3збaви мS t дёлающихъ беззак0ніе, и3 t м{жъ кровeй сп7си1 мz. |
4
|
4
|
Бо ось вони підстерігають душу мою, збираються на мене сильні, не за беззаконня мої і не за гріх мій. | Ћкw сE, ўлови1ша дyшу мою2, напад0ша на мS крёпцыи: нижE беззак0ніе моE, нижE грёхъ м0й, гDи: |
5
|
5
|
Господи! Без провини моєї вони йдуть на мене. Встань же на допомогу мені і поглянь. | без8 беззак0ніz тек0хъ и3 и3спрaвихъ: востaни въ срётеніе моE и3 ви1ждь. |
6
|
6
|
Господи, Боже Сил, Боже Ізраїлів, встань, відвідай усі народи, не помилуй нікого з тих, що чинять беззаконня. | И# ты2, гDи б9е си1лъ, б9е ї}левъ, вонми2 посэти1ти вс‰ kзhки: да не ўщeдриши вс‰ дёлающыz беззак0ніе. |
7
|
7
|
Щовечора сходяться вони, жадібні до крови, як пес, і обходять місто. | Возвратsтсz на вeчеръ, и3 взaлчутъ ћкw пeсъ, и3 њбhдутъ грaдъ. |
8
|
8
|
Ось вони лихословлять язиками своїми, в устах їхніх не слова, а мечі, бо думають: хто їх чує? | СE, тjи tвэщaютъ ўсты6 свои1ми, и3 мeчь во ўстнaхъ и4хъ: ћкw кто2 слhша; |
9
|
9
|
Але Ти, Господи, посмієшся з них, осоромиш усі народи. | И# ты2, гDи, посмэeшисz и5мъ, ўничижи1ши вс‰ kзhки. |
10
|
10
|
Сила моя в Тобі, Боже! Ти Заступник мій. | Держaву мою2 къ тебЁ сохраню2: ћкw ты2, б9е, застyпникъ м0й є3си2. |
11
|
11
|
Ти — Бог мій, і милість Твоя попередить мене. Бог дасть мені перемогу над ворогами моїми. | БGъ м0й, млcть є3гw2 предвари1тъ мS: бGъ м0й, kви1тъ мнЁ на вразёхъ мои1хъ. |
12
|
12
|
Не убивай їх, щоб люди не забули Закону Твого. Розвій їх силою Твоєю, Захиснику мій, Господи. | Не ўбjй и5хъ, да не когдA забyдутъ зак0нъ тв0й: расточи2 | си1лою твоeю и3 низведи2 |, защи1тниче м0й, гDи, |
13
|
13
|
Слова уст їхніх — то гріх душі їхньої; хай будуть спіймані у гордині їхній за прокльони їхні та за неправду, яку вони говорять. | грёхъ ќстъ и4хъ, сл0во ўстeнъ и4хъ: и3 ћти да бyдутъ въ гордhни своeй, и3 t клsтвы и3 лжи2 возвэстsтсz въ кончи1нэ, |
14
|
14
|
Розвій їх гнівом Твоїм так, щоб не стало їх, та щоб пізнали люди, що Бог володіє народами в усіх кінцях землі. | во гнёвэ кончи1ны, и3 не бyдутъ: и3 ўвёдzтъ, ћкw бGъ вLчествуетъ їaкwвомъ и3 концы6 земли2. |
15
|
15
|
Вони сходяться вечорами, спраглі крови, як пси, і обходять місто. | Возвратsтсz на вeчеръ, и3 взaлчутъ ћкw пeсъ, и3 њбhдутъ грaдъ: |
16
|
16
|
Вони шукають поживи, але неситі лягають спати. | тjи разhдутсz ћсти: ѓще ли же не насhтzтсz, и3 пор0пщутъ. |
17
|
17
|
А я буду оспівувати силу Твою, щоранку прославлятиму милість Твою, бо Ти був оборонцем моїм і захисником моїм у час біди моєї. | Ѓзъ же воспою2 си1лу твою2 и3 возрaдуюсz заyтра њ млcти твоeй: ћкw бhлъ є3си2 застyпникъ м0й и3 прибёжище моE въ дeнь ск0рби моеS. |
18
|
18
|
Сило моя! Тобі я буду співати, бо Ти Заступник мій і Бог мій, Який милує мене. | Пом0щникъ м0й є3си2, тебЁ пою2: ћкw бGъ застyпникъ м0й є3си2, б9е м0й, млcть моS. |