|
Псалом 136
|
Pал0мъ рlѕ
|
|
0
|
0
|
| Давида.] (Пісня перед Богом про неволю прор. Єремії). | Дв7ду їеремjемъ, Rlѕ7. |
|
1
|
1
|
| На ріках вавилонських, там ми сиділи і плакали, коли згадували Сион наш. | На рэкaхъ вавmлHнскихъ, тaмw сэд0хомъ и3 плaкахомъ, внегдA помzнyти нaмъ сіHна: |
|
2
|
2
|
| На вербах посеред нього повісили ми арфи наші. | на вeрбіихъ посредЁ є3гw2 њбёсихомъ nргaны нaшz. |
|
3
|
3
|
| Там бо питали нас про слова пісень полонителі наші, що знали про наш спів: «Заспівайте нам пісень сионських». | Ћкw тaмw вопроси1ша ны2 плёншіи нaсъ њ словесёхъ пёсней, и3 вeдшіи нaсъ њ пёніи: восп0йте нaмъ t пёсней сіHнскихъ. |
|
4
|
4
|
| Як же нам співати пісню Господню на землі чужій? | Кaкw воспоeмъ пёснь гDню на земли2 чуждeй; |
|
5
|
5
|
| Якщо забуду тебе, Єрусалиме, нехай буде забута правиця моя. | Ѓще забyду тебE, їеrли1ме, забвeна бyди десни1ца моS. |
|
6
|
6
|
| Нехай прилипне язик мій до гортані моєї, якщо не пом’яну тебе і коли не поставлю Єрусалим початком радости моєї. | Прильпни2 љзhкъ м0й гортaни моемY, ѓще не помzнY тебє2, ѓще не предложY їеrли1ма, ћкw въ начaлэ весeліz моегw2. |
|
7
|
7
|
| Пом’яни, Господи, синів Едомських, що в день єрусалимський кричали: «Руйнуйте його до останку». | Помzни2, гDи, сhны є3дw6мскіz въ дeнь їеrли1мль глаг0лющыz: и3стощaйте, и3стощaйте до њсновaній є3гw2. |
|
8
|
8
|
| Дочко Вавилона, окаянна, блаженний той, хто відплатить тобі за все, що ти заподіяла нам. | Дщи2 вавmлHнz њкаsннаz, бlжeнъ, и4же воздaстъ тебЁ воздаsніе твоE, є4же воздалA є3си2 нaмъ: |
|
9
|
9
|
| Блаженний, хто візьме і розіб’є дітей твоїх об камінь. Слава… | бlжeнъ, и4же и4метъ и3 разбіeтъ младeнцы тво‰ њ кaмень. |