1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 30
|
Pал0мъ l
|
|
1
|
1
|
| Начальнику хору. Псалом Давида. [Під час повстання]. | Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, и3зступлeніz, l. |
|
2
|
2
|
| На Тебе, Господи, уповаю. Не дай мені осоромитися повіки, правдою Твоєю спаси мене. | На тS, гDи, ўповaхъ, да не постыжyсz во вёкъ: прaвдою твоeю и3збaви мS и3 и3зми1 мz. |
|
3
|
3
|
| Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене; будь мені Богом Заступником і Домом пристановища, щоб спасти мене. | Приклони2 ко мнЁ ќхо твоE, ўскори2 и3з8sти мS: бyди ми2 въ бGа защи1тителz и3 въ д0мъ прибёжища, є4же спcти1 мz. |
|
4
|
4
|
| Бо Ти сила моя і пристановище моє. Заради імені Твого наставляєш мене і насичуєш мене. | Ћкw держaва моS и3 прибёжище моE є3си2 ты2: и3 и4мене твоегw2 рaди настaвиши мS и3 препитaеши мS. |
|
5
|
5
|
| Виведи мене з сіті, яку таємно поставили на мене, бо Ти Заступник мій, Господи. | И#зведeши мS t сёти сеS, ю4же скрhша ми2: ћкw ты2 є3си2 защи1титель м0й, гDи. |
|
6
|
6
|
| В руки Твої віддаю дух мій — Ти визволив мене, Господи, Боже істини. | Въ рyцэ твои2 предложY дyхъ м0й: и3збaвилъ мS є3си2, гDи б9е и4стины. |
|
7
|
7
|
| Я ненавиджу тих, що надіються на ідолів, я ж на Господа уповаю. | Возненави1дэлъ є3си2 хранsщыz суєты2 вотщE: ѓзъ же на гDа ўповaхъ. |
|
8
|
8
|
| Возрадуюсь і звеселюся милістю Твоєю, бо Ти зглянувся на смирення моє і визволив з недолі душу мою. | Возрaдуюсz и3 возвеселю1сz њ млcти твоeй, ћкw призрёлъ є3си2 на смирeніе моE, сп7слъ є3си2 t нyждъ дyшу мою2 |
|
9
|
9
|
| Не віддав мене в руки ворогів, а поставив на просторі ноги мої. | и3 нёси менE затвори1лъ въ рукaхъ врaжіихъ, постaвилъ є3си2 на прострaннэ н0зэ мои2. |
|
10
|
10
|
| Помилуй мене, Господи, бо я у скорботі; висохло від горя око моє, і душа моя і все нутро моє. | Поми1луй мS, гDи, ћкw скорблю2: смzтeсz ћростію џко моE, душA моS и3 ўтр0ба моS. |
|
11
|
11
|
| Бо виснажилося у недузі життя моє, і роки мої в зітханнях. У стражданнях моїх знемогла сила моя, і кості мої висохли. | Ћкw и3зчезE въ болёзни жив0тъ м0й, и3 лBта мо‰ въ воздыхaніихъ: и3знем0же нищет0ю крёпость моS, и3 кHсти мо‰ смzт0шасz. |
|
12
|
12
|
| Від нападів ворогів моїх я став посміховиськом навіть у сусідів моїх і страхіттям для знайомих моїх; ті, що бачать мене, геть тікають від мене. | T всёхъ вр†гъ мои1хъ бhхъ поношeніе, и3 сосёдwмъ мои6мъ ѕэлw2, и3 стрaхъ знaємымъ мои6мъ: ви1дzщіи мS в0нъ бэжaша t менє2. |
|
13
|
13
|
| Я забутий у серцях, як мертвий; я став наче посуд розбитий. | Забвeнъ бhхъ ћкw мeртвъ t сeрдца: бhхъ ћкw сосyдъ погублeнъ. |
|
14
|
14
|
| Бо я чую, як мене ганьблять ті, що живуть навколо мене, коли вони збираються та радяться, щоб взяти душу мою. | Ћкw слhшахъ гаждeніе [ўкорeніе] мн0гихъ живyщихъ w4крестъ: внегдA собрaтисz и5мъ вкyпэ на мS, пріsти дyшу мою2 совэщaша. |
|
15
|
15
|
| Але я на Тебе, Господи, уповаю і кажу: «Ти — Бог мій». | Ѓзъ же на тS, гDи, ўповaхъ, рёхъ: ты2 є3си2 бGъ м0й. |
|
16
|
16
|
| У руці Твоїй доля моя. Визволи мене з рук ворогів моїх, від гонителів моїх. | Въ рукY твоє1ю жрє1біи мои2: и3збaви мS и3з8 руки2 вр†гъ мои1хъ и3 t гонsщихъ мS. |
|
17
|
17
|
| Просвіти лице Твоє на раба Твого, спаси мене милістю Твоєю, Господи. | Просвэти2 лицE твоE на рабA твоего2: сп7си1 мz млcтію твоeю. |
|
18
|
18
|
| Нехай не осоромлюся тим, що призиваю Тебе, нехай осоромляться нечестиві і зійдуть у пекло. | ГDи, да не постыжyсz, ћкw призвaхъ тS: да постыдsтсz нечести1віи, и3 сни1дутъ во ѓдъ. |
|
19
|
19
|
| Нехай замовкнуть уста улесливі, що говорять беззаконня проти праведного, гордовито і зневажливо. | НBмы да бyдутъ ўстны2 льсти6выz, глаг0лющыz на првdнаго беззак0ніе, гордhнею и3 ўничижeніемъ. |
|
20
|
20
|
| Яке велике множество благости Твоєї, Господи, яку зберігаєш Ти для тих, що бояться Тебе, яку наготував Ти для тих, що уповають на Тебе перед синами людськими! | К0ль мн0гое мн0жество бlгости твоеS, гDи, ю4же скрhлъ є3си2 боsщымсz тебє2, содёлалъ є3си2 ўповaющымъ на тS, пред8 сы6ны человёческими: |
|
21
|
21
|
| Ти сховаєш їх у сяйві лиця Твого від заколотів людських, укриєш їх під покровом Твоїм від ворожнечі народів. | скрhеши и5хъ въ тaйнэ лицA твоегw2 t мzтeжа человёческа, покрhеши и5хъ въ кр0вэ t прерэкaніz љзы6къ. |
|
22
|
22
|
| Благословенний Господь, Який явив мені дивну милість Свою у місті захищеному. | Блгcвeнъ гDь, ћкw ўдиви2 млcть свою2 во грaдэ њграждeніz. |
|
23
|
23
|
| Я ж сказав у відчаї моїм: «Відкинутий я від очей Твоїх». Але почув Ти голос молитви моєї, коли я взивав до Тебе. | Ѓзъ же рёхъ во и3зступлeніи моeмъ: tвeрженъ є4смь t лицA џчію твоє1ю: сегw2 рaди ўслhшалъ є3си2 глaсъ моли1твы моеS, внегдA воззвaхъ къ тебЁ. |
|
24
|
24
|
| Любіть Господа, всі преподобні Його, бо Господь охороняє вірних Своїх і з лишком відплачує гордовитим. | Возлюби1те гDа, вси2 прпdбніи є3гw2: ћкw и4стины взыскaетъ гDь и3 воздаeтъ и3зли1ше творsщымъ гордhню. |
|
25
|
25
|
| Будьте мужні, і нехай кріпиться серце ваше, всі, хто уповає на Господа. | Мужaйтесz, и3 да крэпи1тсz сeрдце вaше, вси2 ўповaющіи на гDа. |
