Псалом 57
|
Pал0мъ н7з
|
1
|
1
|
Начальнику хору. Не погуби. Псалом Давида. | Въ конeцъ, да не растли1ши, дв7ду въ столпописaніе, н7з7. |
2
|
2
|
Чи правду говорите ви, сильні; чи за правдою судите ви, сини людські? | Ѓще вои1стинну ќбw прaвду глаг0лете, пр†ваz суди1те, сhнове человёчестіи. |
3
|
3
|
Ні, беззаконня складаєте ви в серці. Неправду сплітають руки ваші на землі. | И$бо въ сeрдцы беззак0ніе дёлаете на земли2, непрaвду рyки вaшz сплетaютъ. |
4
|
4
|
Від правди відступили грішні, від народження свого, від утроби матері блудять, кажучи неправду. | Њчужди1шасz грBшницы t ложeснъ, заблуди1ша t чрeва, глаг0лаша лжY. |
5
|
5
|
Отрута в них, як у змії, як у глухого аспида, що затикає вуха свої, | Ћрость и4хъ по под0бію ѕміинY, ћкw ѓспіда глyха и3 затыкaющагw ќши свои2, |
6
|
6
|
щоб не чути того, хто проклинає, хоч би й як умів він заклинати. | и4же не ўслhшитъ глaса њбавaющихъ, њбавaемь њбавaетсz t премyдра. |
7
|
7
|
Боже, сокруши зуби їхні у щелепах їхніх. Розірви, Господи, пащі звірів. | БGъ сокруши1тъ зyбы и4хъ во ўстёхъ и4хъ: членHвныz львHвъ сокруши1лъ є4сть гDь. |
8
|
8
|
Нехай щезнуть вони, як вода розлита, а коли пустять вони стріли свої, нехай вони не матимуть сили. | Ўничижaтсz ћкw водA мимотекyщаz: напрzжeтъ лyкъ св0й, д0ндеже и3знем0гутъ. |
9
|
9
|
Нехай упаде на них вогонь, щоб розтанули, як віск, і вже не побачили сонця. | Ћкw в0скъ растazвъ tи1мутсz: падE џгнь на ни1хъ, и3 не ви1дэша с0лнца. |
10
|
10
|
Раніше, ніж закиплять котли злоби їхньої, нехай буря гніву Божого рознесе вогонь їхній. | Прeжде є4же разумёти тє1рніz вaшегw рaмна, ћкw жи6вы, ћкw во гнёвэ пожрeтъ |. |
11
|
11
|
А праведник звеселиться, коли побачить помсту Божу та пройде ногами по крові нечестивців. | Возвесели1тсz првdникъ, є3гдA ўви1дитъ tмщeніе: рyцэ свои2 ўмhетъ въ кр0ви грёшника. |
12
|
12
|
І скажуть люди: «Справді добре бути праведним! Бо є Бог, є Суддя справедливий на землі!» | И# речeтъ человёкъ: ѓще ќбw є4сть пл0дъ првdнику, u5бо є4сть бGъ судS и5мъ на земли2. |
1001
|
1001
|
Слава… | Слaва: |