1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 68
|
Pал0мъ …и
|
|
1
|
1
|
| Начальнику хору. На шошаннимі. Псалом Давида. (Пророчий). | Въ конeцъ, њ и3змёншихсz [њ и3мyщихъ и3змэни1тисz], pал0мъ дв7ду, …}. |
|
2
|
2
|
| Спаси мене, Боже, бо води дійшли до душі [моєї]. | Сп7си1 мz, б9е, ћкw внид0ша в0ды до души2 моеS. |
|
3
|
3
|
| Я загруз у глибокім болоті, і нема на чому стати. Зійшов я у глибину моря, і хвилі його заливають мене. | Ўглэб0хъ въ тимёніи глубины2, и3 нёсть постоsніz: пріид0хъ во глубины6 морск‡z, и3 бyрz потопи1 мz. |
|
4
|
4
|
| Я знемігся від благань, і гортань моя зашерхла. Втомилися очі мої від очікування Бога [мого]. | Ўтруди1хсz зовhй, и3змолчE гортaнь м0й: и3счез0стэ џчи мои2, t є4же ўповaти ми2 на бGа моего2. |
|
5
|
5
|
| Бо тих, що ненавидять мене без вини, більше, ніж волосся на голові моїй. Вороги мої, що переслідують мене даремно, зміцніли, і чого я не відбирав, того вимагають від мене. | Ўмн0жишасz пaче вл†съ главы2 моеS ненави1дzщіи мS тyне: ўкрэпи1шасz врази2 мои2, и3згонsщіи мS непрaведнw: ±же не восхищaхъ, тогдA воздаsхъ. |
|
6
|
6
|
| Боже, Ти знаєш, як тяжко мені, і гріхи мої не втаєні від Тебе. | Б9е, ты2 ўвёдэлъ є3си2 безyміе моE, и3 прегрэшє1ніz мо‰ t тебє2 не ўтаи1шасz. |
|
7
|
7
|
| Нехай не осоромляться через мене ті, що надіються на Тебе, Господи, Боже Сил. Нехай не осоромляться через мене ті, що шукають Тебе, Боже. | Да не постыдsтсz њ мнЁ терпsщіи тебE, гDи, гDи си1лъ: нижE да посрaмzтсz њ мнЁ и4щущіи тебE, б9е ї}левъ. |
|
8
|
8
|
| Бо ради Тебе терплю я зневагу, і сором покриває лице моє. | Ћкw тебє2 рaди претерпёхъ поношeніе, покры2 срамотA лицE моE. |
|
9
|
9
|
| Я став чужим для братів моїх і стороннім для синів матері моєї. | Чyждь бhхъ брaтіи моeй и3 стрaненъ сыновHмъ мaтере моеS: |
|
10
|
10
|
| Бо ревність до дому Твого з’їдає мене, і зневага тих, що Тебе зневажають, впала на мене. | ћкw рeвность д0му твоегw2 снэдe мz, и3 поношє1ніz поносsщихъ ти2 напад0ша на мS. |
|
11
|
11
|
| Коли я плакав і постом смиряв душу мою, то й тим докоряють мене. | И# покрhхъ пост0мъ дyшу мою2, и3 бhсть въ поношeніе мнЁ: |
|
12
|
12
|
| Замість одежі я обгортав себе веретищем — і тим став посміховиськом для них. | и3 положи1хъ њдэsніе моE врeтище, и3 бhхъ и5мъ въ при1тчу. |
|
13
|
13
|
| Про мене говорять ті, що сидять біля воріт, про мене співають ті, що п’ють вино. | Њ мнЁ глумлsхусz сэдsщіи во вратёхъ, и3 њ мнЁ поsху пію1щіи віно2. |
|
14
|
14
|
| А я з молитвою моєю до Тебе, Господи, в час, угодний Тобі, Боже. З великої милости Твоєї, почуй мене в істині спасіння Твого. | Ѓзъ же моли1твою моeю къ тебЁ, б9е: врeмz бlговолeніz, б9е: во мн0жествэ млcти твоеS ўслhши мS, во и4стинэ спcніz твоегw2. |
|
15
|
15
|
| Виведи мене з болота, щоб не потонув я, спаси мене від ненависників моїх і від глибокої води. | Сп7си1 мz t брeніz, да не ўглёбну: да и3збaвлюсz t ненави1дzщихъ мS и3 t глуб0кихъ в0дъ. |
|
16
|
16
|
| Нехай не затопить мене буря повені, нехай не потону я в глибині. | Да не потопи1тъ менE бyрz воднaz, нижE да пожрeтъ менE глубинA, нижE сведeтъ њ мнЁ ровeнникъ ќстъ свои1хъ. |
|
17
|
17
|
| Вислухай мене, Господи, бо велика милість Твоя, заради великих щедрот Твоїх зглянься на мене. | Ўслhши мS, гDи, ћкw бlга млcть твоS: по мн0жеству щедр0тъ твои1хъ при1зри на мS. |
|
18
|
18
|
| Не відверни лиця Твого, бо я сумую, скоро почуй мене. | Не tврати2 лицA твоегw2 t џтрока твоегw2, ћкw скорблю2: ск0рw ўслhши мS. |
|
19
|
19
|
| Поглянь на душу мою і спаси її, від ворогів моїх спаси мене. | Вонми2 души2 моeй и3 и3збaви ю5: вр†гъ мои1хъ рaди и3збaви мS. |
|
20
|
20
|
| Ти знаєш приниження моє, ганьбу мою і сором мій. Вороги мої всі перед Тобою. | Тh бо вёси поношeніе моE, и3 стyдъ м0й, и3 срамотY мою2: пред8 тоб0ю вси2 њскорблsющіи мS. |
|
21
|
21
|
| Наруга сокрушила душу мою, і страждання. Я знеміг. Я очікував, що хтось буде співчувати мені, і не було, очікував, хто б заспокоїв мене, і не знайшлося. | Поношeніе чazше душA моS и3 стрaсть: и3 ждaхъ соскорбsщагw, и3 не бЁ, и3 ўтэшaющихъ, и3 не њбрэт0хъ. |
|
22
|
22
|
| І дали в їжу мені жовч і у спрагу мою напоїли мене оцтом. | И# дaша въ снёдь мою2 жeлчь, и3 въ жaжду мою2 напои1ша мS џцта. |
|
23
|
23
|
| Нехай буде трапеза їхня тенетами їм, і мирна вечеря — пасткою. | Да бyдетъ трапeза и4хъ пред8 ни1ми въ сёть и3 въ воздаsніе и3 въ соблaзнъ. |
|
24
|
24
|
| Нехай потемніють очі їхні, щоб не бачили, і спини їхні назавжди зігни. | Да помрачaтсz џчи и4хъ, є4же не ви1дэти, и3 хребeтъ и4хъ вhну слzцы2. |
|
25
|
25
|
| Вилий на них гнів Твій, і полум’я його нехай обійме їх. | Пролjй на нS гнёвъ тв0й, и3 ћрость гнёва твоегw2 да пости1гнетъ и5хъ. |
|
26
|
26
|
| Нехай житло їхнє стане пустим, і в наметах їхніх нехай не залишиться нікого живого. | Да бyдетъ дв0ръ и4хъ пyстъ, и3 въ жили1щихъ и4хъ да не бyдетъ живhй. |
|
27
|
27
|
| Бо кого покарав Ти, над тим вони ще й знущаються. І тому, кого поранив Ти, вони ще збільшують страждання. | ЗанE є3г0же ты2 порази1лъ є3си2, тjи погнaша, и3 къ болёзни ћзвъ мои1хъ приложи1ша. |
|
28
|
28
|
| Збери докупи всі беззаконня їхні, і нехай не увійдуть вони в правду Твою. | Приложи2 беззак0ніе къ беззак0нію и4хъ, и3 да не вни1дутъ въ прaвду твою2. |
|
29
|
29
|
| Нехай буде викреслено їх із книг живих, і між праведними нехай не напишуться. | Да потребsтсz t кни1ги живhхъ, и3 съ првdными да не напи1шутсz. |
|
30
|
30
|
| А я бідний і страждаю, поміч Твоя, Боже, нехай визволить мене. | Ни1щъ и3 болsй є4смь ѓзъ: спcніе твоE, б9е, да пріи1метъ мS. |
|
31
|
31
|
| Я буду славити в піснях ім’я Бога [мого], буду прославляти Його хвалою. | Восхвалю2 и4мz бGа моегw2 съ пёснію, возвели1чу є3го2 во хвалeніи: |
|
32
|
32
|
| І це буде більш приємне Господу, ніж жертви волів і телят з рогами і копитами. | и3 ўг0дно бyдетъ бGу пaче телцA ю4на, р0ги и3зносsща и3 пaзнwкти. |
|
33
|
33
|
| Побачать це принижені і звеселяться. І оживуть серця ваші, ви, що шукаєте Господа. | Да ќзрzтъ ни1щіи и3 возвеселsтсz: взыщи1те бGа, и3 живA бyдетъ душA вaша. |
|
34
|
34
|
| Бо почув Господь убогих Своїх і не забув в’язнів Своїх. | Ћкw ўслhша ўбHгіz гDь, и3 њков†нныz сво‰ не ўничижи2. |
|
35
|
35
|
| Нехай хвалять Його небо і земля, море і все, що живе в них. | Да восхвaлzтъ є3го2 нб7сA и3 землS, м0ре и3 вс‰ жив{щаz въ нeмъ. |
|
36
|
36
|
| Бо спасе Господь Сион, і збудує міста Іуди для людей Своїх, і поселяться там, і будуть нащадками Його. | Ћкw бGъ сп7сeтъ сіHна, и3 сози1ждутсz грaди їудeйстіи, и3 вселsтсz тaмw и3 наслёдzтъ и5: |
|
37
|
37
|
| І нащадки рабів Його утвердяться в ньому, і ті, що люблять ім’я Його, будуть жити в ньому. | и3 сёмz рабHвъ твои1хъ ўдержи1тъ и5, и3 лю1бzщіи и4мz твоE вселsтсz въ нeмъ. |
