1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 55
|
Pал0мъ н7є
|
|
1
|
1
|
| Начальнику хору. Про голубку, що мовчить на самоті. Пісня Давида, коли филистимляни захопили його в Гефі. | Въ конeцъ, њ лю1дехъ t с™hхъ ўдалeнныхъ, дв7ду въ столпописaніе, внегдA ўдержaша и5 и3ноплемє1нницы въ гefэ, pал0мъ, н7е7. |
|
2
|
2
|
| Помилуй мене Боже, бо нападає на мене чоловік і день у день гнобить мене. | Поми1луй мS, б9е, ћкw попрa мz человёкъ: вeсь дeнь борS стужи1 ми. |
|
3
|
3
|
| Щодня нападають на мене вороги мої, бо багато тих, що поборюють мене. | Попрaша мS врази2 мои2 вeсь дeнь: ћкw мн0зи борю1щіи мS съ высоты2. |
|
4
|
4
|
| Вдень я не буду боятися, бо уповаю на Тебе. | Въ дeнь не [сeй рёчи [не] въ нёкіихъ не и3мёетсz] ўбою1сz, ѓзъ же ўповaю на тS. |
|
5
|
5
|
| Богом я хвалюсь у словах моїх, на Бога покладаю надію і не боюся; що зробить мені плоть? | Њ бз7э похвалю2 словесA мо‰: на бGа ўповaхъ, не ўбою1сz: что2 сотвори1тъ мнЁ пл0ть; |
|
6
|
6
|
| Щодня зневажають слова мої, всі думки їхні про мене — на зло. | Вeсь дeнь словeсъ мои1хъ гнушaхусz: на мS вс‰ помышлє1ніz и4хъ на ѕло2. |
|
7
|
7
|
| Збираються й ховаються, стежать за кожним кроком моїм, щоб уловити душу мою. | Вселsтсz и3 скрhютъ, тjи пsту мою2 сохранsтъ, ћкоже потерпёша дyшу мою2 [тjи пsту мою2 наблюдaти бyдутъ, ћкоже ждaху души2 моеS]. |
|
8
|
8
|
| Вони гадають, що не покараєш Ти їх за неправду їхню. | Ни њ чес0мже tри1неши |, гнёвомъ лю1ди низведeши. |
|
9
|
9
|
| Боже, Тобі відомі всі страждання мої; збери сльози мої та поклади їх перед Собою. Запиши їх у книгу Твою. | Б9е, жив0тъ м0й возвэсти1хъ тебЁ: положи1лъ є3си2 слeзы мо‰ пред8 тоб0ю, ћкw и3 во њбэтовaніи твоeмъ. |
|
10
|
10
|
| Вороги мої втікають від мене, коли я кличу Тебе. З того знаю, що Ти, Боже, зі мною. | Да возвратsтсz врази2 мои2 вспsть, въ џньже ѓще дeнь призовy тz: сE, познaхъ, ћкw бGъ м0й є3си2 ты2. |
|
11
|
11
|
| Богом я хвалюся в словах, в Господі хвалю слово Його. | Њ бз7э похвалю2 гlг0лъ, њ гDэ похвалю2 сл0во. |
|
12
|
12
|
| На Бога я уповаю і не боюся: що заподіє мені людина? | На бGа ўповaхъ, не ўбою1сz: что2 сотвори1тъ мнЁ человёкъ; |
|
13
|
13
|
| В мені, Боже, молитва до Тебе, щоб возносити Тобі хвалу, | Во мнЁ, б9е, моли1твы, ±же воздaмъ хвалы2 твоеS: |
|
14
|
14
|
| бо Ти визволив душу мою від смерти, [очі мої від сліз], ноги мої від спотикання. Буду ходити перед лицем Господа у світлі живих. | ћкw и3збaвилъ є3си2 дyшу мою2 t смeрти, џчи мои2 t слeзъ и3 н0зэ мои2 t поползновeніz: благоугождY пред8 гDемъ во свётэ живhхъ. |
