1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 55
|
Pал0мъ н7є
|
|
1
|
1
|
|
Начальнику хору. Про голубку, що мовчить на самоті. Пісня Давида, коли филистимляни захопили його в Гефі.
|
Въ конeцъ, њ лю1дехъ t с™hхъ ўдалeнныхъ, дв7ду въ столпописaніе, внегдA ўдержaша и5 и3ноплемє1нницы въ гefэ, pал0мъ, н7е7.
|
|
2
|
2
|
|
Помилуй мене Боже, бо нападає на мене чоловік і день у день гнобить мене.
|
Поми1луй мS, б9е, ћкw попрa мz человёкъ: вeсь дeнь борS стужи1 ми.
|
|
3
|
3
|
|
Щодня нападають на мене вороги мої, бо багато тих, що поборюють мене.
|
Попрaша мS врази2 мои2 вeсь дeнь: ћкw мн0зи борю1щіи мS съ высоты2.
|
|
4
|
4
|
|
Вдень я не буду боятися, бо уповаю на Тебе.
|
Въ дeнь не [сeй рёчи [не] въ нёкіихъ не и3мёетсz] ўбою1сz, ѓзъ же ўповaю на тS.
|
|
5
|
5
|
|
Богом я хвалюсь у словах моїх, на Бога покладаю надію і не боюся; що зробить мені плоть?
|
Њ бз7э похвалю2 словесA мо‰: на бGа ўповaхъ, не ўбою1сz: что2 сотвори1тъ мнЁ пл0ть;
|
|
6
|
6
|
|
Щодня зневажають слова мої, всі думки їхні про мене — на зло.
|
Вeсь дeнь словeсъ мои1хъ гнушaхусz: на мS вс‰ помышлє1ніz и4хъ на ѕло2.
|
|
7
|
7
|
|
Збираються й ховаються, стежать за кожним кроком моїм, щоб уловити душу мою.
|
Вселsтсz и3 скрhютъ, тjи пsту мою2 сохранsтъ, ћкоже потерпёша дyшу мою2 [тjи пsту мою2 наблюдaти бyдутъ, ћкоже ждaху души2 моеS].
|
|
8
|
8
|
|
Вони гадають, що не покараєш Ти їх за неправду їхню.
|
Ни њ чес0мже tри1неши |, гнёвомъ лю1ди низведeши.
|
|
9
|
9
|
|
Боже, Тобі відомі всі страждання мої; збери сльози мої та поклади їх перед Собою. Запиши їх у книгу Твою.
|
Б9е, жив0тъ м0й возвэсти1хъ тебЁ: положи1лъ є3си2 слeзы мо‰ пред8 тоб0ю, ћкw и3 во њбэтовaніи твоeмъ.
|
|
10
|
10
|
|
Вороги мої втікають від мене, коли я кличу Тебе. З того знаю, що Ти, Боже, зі мною.
|
Да возвратsтсz врази2 мои2 вспsть, въ џньже ѓще дeнь призовy тz: сE, познaхъ, ћкw бGъ м0й є3си2 ты2.
|
|
11
|
11
|
|
Богом я хвалюся в словах, в Господі хвалю слово Його.
|
Њ бз7э похвалю2 гlг0лъ, њ гDэ похвалю2 сл0во.
|
|
12
|
12
|
|
На Бога я уповаю і не боюся: що заподіє мені людина?
|
На бGа ўповaхъ, не ўбою1сz: что2 сотвори1тъ мнЁ человёкъ;
|
|
13
|
13
|
|
В мені, Боже, молитва до Тебе, щоб возносити Тобі хвалу,
|
Во мнЁ, б9е, моли1твы, ±же воздaмъ хвалы2 твоеS:
|
|
14
|
14
|
|
бо Ти визволив душу мою від смерти, [очі мої від сліз], ноги мої від спотикання. Буду ходити перед лицем Господа у світлі живих.
|
ћкw и3збaвилъ є3си2 дyшу мою2 t смeрти, џчи мои2 t слeзъ и3 н0зэ мои2 t поползновeніz: благоугождY пред8 гDемъ во свётэ живhхъ.
|
