Псалом 138
|
Pал0мъ рlи
|
0
|
0
|
Начальнику хору. Псалом Давида. (Захарії). | Въ конeцъ дв7ду, pал0мъ захaріинъ, въ разсёzніи, Rl}. |
1
|
1
|
Господи, Ти випробував мене і знаєш мене. | ГDи, и3скуси1лъ мS є3си2 и3 познaлъ мS є3си2: ты2 познaлъ є3си2 сэдaніе моE и3 востaніе моE. |
2
|
2
|
Ти знаєш, коли я сяду і коли я встану. Ти наперед знаєш думки мої. | Ты2 разумёлъ є3си2 помышлє1ніz мо‰ и3здалeча: |
3
|
3
|
Стежку мою і місце перебування мого Ти визначив, і всі путі мої відомі Тобі. | стезю2 мою2 и3 ќже моE ты2 є3си2 и3зслёдовалъ и3 вс‰ пути6 мо‰ прови1дэлъ є3си2. |
4
|
4
|
Ще нема слова на язиці моїм, а вже Ти, Господи, все знаєш. | Ћкw нёсть льсти2 въ љзhцэ моeмъ: сE, гDи, ты2 познaлъ є3си2 |
5
|
5
|
Ти ствердив мене і поклав на мене руку Твою. | вс‰ послBднzz и3 дрє1внzz: ты2 создaлъ є3си2 мS и3 положи1лъ є3си2 на мнЁ рyку твою2. |
6
|
6
|
Дивне для мене всевідання [Твоє]; високе воно для мене, і я не можу збагнути його. | Ўдиви1сz рaзумъ тв0й t менє2, ўтверди1сz, не возмогY къ немY. |
7
|
7
|
Куди піду я від Духа Твого і від лиця Твого куди втечу? | Кaмw пойдY t д¦а твоегw2; и3 t лицA твоегw2 кaмw бэжY; |
8
|
8
|
Зійду на небо — Ти там перебуваєш; зійду в пекло — і там Ти. | Ѓще взhду на нб7о, ты2 тaмw є3си2: ѓще сни1ду во ѓдъ, тaмw є3си2. |
9
|
9
|
Чи візьму крила в ранньої зорі і переселюся на самий край моря, | Ѓще возмY крилB мои2 рaнw и3 вселю1сz въ послёднихъ м0рz, |
10
|
10
|
і там рука Твоя поведе мене, і правиця Твоя триматиме мене. | и3 тaмw бо рукA твоS настaвитъ мS, и3 ўдержи1тъ мS десни1ца твоS. |
11
|
11
|
Сказав би я: може, темрява сховає мене, то й темрява стане світлою перед Тобою. | И# рёхъ: є3дA тмA поперeтъ мS; и3 н0щь просвэщeніе въ слaдости моeй. |
12
|
12
|
Не сховає від Тебе й темрява, бо й ніч перед Тобою як день; і пітьма перед Тобою як світло. | Ћкw тмA не помрачи1тсz t тебє2, и3 н0щь ћкw дeнь просвэти1тсz: ћкw тмA є3S, тaкw и3 свётъ є3S. |
13
|
13
|
Ти створив усе нутро моє, витворив мене в утробі матері моєї. | Ћкw ты2 создaлъ [стzжaлъ] є3си2 ўтрHбы мо‰, воспріsлъ мS є3си2 и3з8 чрeва мaтере моеS. |
14
|
14
|
Прославляю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене. Дивні діла Твої, і душа моя добре це знає. | И#сповёмсz тебЁ, ћкw стрaшнw ўдиви1лсz є3си2: ч{дна дэлA тво‰, и3 душA моS знaетъ ѕэлw2. |
15
|
15
|
Не були втаєні від Тебе кості мої, коли в тайні зачався я, коли в утробі витворювалося тіло моє. | Не ўтаи1сz к0сть моS t тебє2, ю4же сотвори1лъ є3си2 въ тaйнэ, и3 состaвъ м0й въ преисп0днихъ земли2. |
16
|
16
|
Очі Твої бачили зародок мій, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли ще й одного з них не було. | Несодёланное моE ви1дэстэ џчи твои2, и3 въ кни1зэ твоeй вси2 напи1шутсz: во днeхъ сози1ждутсz, и3 никт0же въ ни1хъ. |
17
|
17
|
О, які величні для мене замисли Твої, Боже! І яка велика кількість їх! | Мнё же ѕэлw2 чeстни бhша дрyзи твои2, б9е, ѕэлw2 ўтверди1шасz владhчєствіz и4хъ: |
18
|
18
|
Став би лічити їх, та їх більше, ніж піску; коли я пробуджуюсь, я все ще перед Тобою. | и3зочтY и5хъ, и3 пaче пескA ўмн0жатсz: востaхъ, и3 є3щE є4смь съ тоб0ю. |
19
|
19
|
О, коли б Ти, Боже, знищив нечестивого! Відійдіть від мене, кровожерні! | Ѓще и3збіeши грёшники, б9е: мyжіе кровeй, ўклони1тесz t менє2. |
20
|
20
|
Вороги Твої, Господи, говорять проти Тебе зневажливо; марне замишляють вороги Твої. | Ћкw ревни1ви є3стE въ помышлeніихъ, пріи1мутъ въ суетY грaды тво‰. |
21
|
21
|
Чи ж мені не мати ненависти проти тих, що Тебе, Господи, ненавидять? І чи не цуратися тих, що повстають проти Тебе? | Не ненави1дzщыz ли тS, гDи, возненави1дэхъ, и3 њ вразёхъ твои1хъ и3стazхъ; |
22
|
22
|
Повною ненавистю ненавиджу їх; ворогами моїми стали вони. | Совершeнною нeнавистію возненави1дэхъ |: во враги2 бhша ми2. |
23
|
23
|
Випробуй мене, Боже, і побач серце моє, досліди думки мої. | И#скуси1 мz, б9е, и3 ўвёждь сeрдце моE: и3стzжи1 мz и3 разумёй стєзи2 мо‰: |
24
|
24
|
Подивись, чи не на шляху я беззаконня і чи на добрій я дорозі? Якщо ні, то настанови мене на путь вічну. | и3 ви1ждь, ѓще пyть беззак0ніz во мнЁ, и3 настaви мS на пyть вёченъ. |