Псалом 108
|
Pал0мъ Rи
|
0
|
0
|
Начальнику хору. Псалом Давида. | Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, R}. |
1
|
1
|
Боже хвали моєї! Не мовчи. | Б9е, хвалы2 моеS не премолчи2: |
2
|
2
|
Бо відкрилися на мене уста нечестиві й уста підступні; говорять про мене слова неправди. | ћкw ўстA грBшнича и3 ўстA льсти1вагw на мS tверз0шасz, глаг0лаша на мS љзhкомъ льсти1вымъ, |
3
|
3
|
Словами ненависти звідусіль оточують мене і повстають проти мене без причини; | и3 словесы2 ненави1стными њбыд0ша мS, и3 брaшасz со мн0ю тyне. |
4
|
4
|
за любов мою вони ворогують проти мене, я ж молюся; | Вмёстw є4же люби1ти мS, њболгaху мS, ѓзъ же молsхсz: |
5
|
5
|
віддають мені злом за добро, і ненавистю — за любов мою. | и3 положи1ша на мS ѕл†z за бlг†z, и3 нeнависть за возлюблeніе моE. |
6
|
6
|
Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього. | Постaви на него2 грёшника, и3 діaволъ да стaнетъ њдеснyю є3гw2: |
7
|
7
|
Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх. | внегдA суди1тисz є3мY, да и3зhдетъ њсуждeнъ, и3 моли1тва є3гw2 да бyдетъ въ грёхъ. |
8
|
8
|
Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший. | Да бyдутъ днjе є3гw2 мaли, и3 є3пjскопство є3гw2 да пріи1метъ и4нъ: |
9
|
9
|
Діти його хай будуть сиротами і дружина його — вдовою. | да бyдутъ сhнове є3гw2 си1ри, и3 женA є3гw2 вдовA: |
10
|
10
|
Будуть вони блукати та просити хліба і будуть вигнані із домів їх. | дви1жущесz да преселsтсz сhнове є3гw2 и3 воспр0сzтъ, да и3згнaни бyдутъ и3з8 домHвъ свои1хъ. |
11
|
11
|
Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його. | Да взhщетъ заимодaвецъ вс‰, є3ли6ка сyть є3гw2: и3 да восхи1тzтъ чуждjи труды2 є3гw2. |
12
|
12
|
Хай не буде йому заступника, і ніхто не приголубить сиріт його; | Да не бyдетъ є3мY застyпника, нижE да бyдетъ ўщедрszй сирwты2 є3гw2: |
13
|
13
|
нехай згинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й імені його. | да бyдутъ ч†да є3гw2 въ погублeніе, въ р0дэ є3ди1нэмъ да потреби1тсz и4мz є3гw2. |
14
|
14
|
Нехай згадаються перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його не буде очищений. | Да воспомzнeтсz беззак0ніе nтє1цъ є3гw2 пред8 гDемъ, и3 грёхъ мaтере є3гw2 да не њчи1ститсz: |
15
|
15
|
Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі, | да бyдутъ пред8 гDемъ вhну, и3 да потреби1тсz t земли2 пaмzть и4хъ: |
16
|
16
|
за те, що не виявив він милости, а переслідував людину бідну, беззахисну, засмучену серцем, щоб убити її. | занeже не помzнY сотвори1ти ми1лость, и3 погнA человёка ни1ща и3 ўб0га, и3 ўмилeна сeрдцемъ ўмертви1ти. |
17
|
17
|
Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, — і воно одійшло від нього. | И# возлюби2 клsтву, и3 пріи1детъ є3мY: и3 не восхотЁ блгcвeніz, и3 ўдали1тсz t негw2. |
18
|
18
|
Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його; | И# њблечeсz въ клsтву ћкw въ ри1зу, и3 вни1де ћкw водA во ўтр0бу є3гw2 и3 ћкw є3лeй въ кHсти є3гw2: |
19
|
19
|
і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується. | да бyдетъ є3мY ћкw ри1за, въ ню1же њблачи1тсz, и3 ћкw п0zсъ, и4мже вhну њпоzсyетсz. |
20
|
20
|
Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою! | СіE дёло њболгaющихъ мS ў гDа и3 глаг0лющихъ лук†ваz на дyшу мою2. |
21
|
21
|
Ти ж, Господи, Господи, захисти мене заради імені Твого, бо блага милість Твоя. | И# ты2, гDи, гDи, сотвори2 со мн0ю и4мене рaди твоегw2, ћкw бlга млcть твоS: |
22
|
22
|
Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені. | и3збaви мS, ћкw ни1щъ и3 ўб0гъ є4смь ѓзъ, и3 сeрдце моE смzтeсz внyтрь менє2. |
23
|
23
|
Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її. | Ћкw сёнь, внегдA ўклони1тисz є4й, tsхсz: стрzс0хсz ћкw прyзи. |
24
|
24
|
Коліна мої знесиліли від посту, і тіло моє сохне без поживи. | Кwлёна мо‰ и3знем0госта t постA, и3 пл0ть моS и3змэни1сz є3лeа рaди. |
25
|
25
|
І став я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами. | И# ѓзъ бhхъ поношeніе и5мъ: ви1дэша мS, покивaша главaми свои1ми. |
26
|
26
|
Допоможи мені, Господи, Боже мій! Спаси мене з милости Твоєї. | Помози1 ми, гDи б9е м0й, и3 сп7си1 мz по млcти твоeй: |
27
|
27
|
Нехай пізнають, що це — Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив. | и3 да разумёютъ, ћкw рукA твоS сіS, и3 ты2, гDи, сотвори1лъ є3си2 ю5. |
28
|
28
|
Вони проклинають, а Ти благослови. Вони нападають, але нехай будуть посоромлені; а раб Твій нехай возрадується. | Прокленyтъ тjи, и3 ты2 блгcви1ши: востаю1щіи на мS да постыдsтсz, рaбъ же тв0й возвесели1тсz. |
29
|
29
|
А ворогів моїх нехай покриє безчестя і, як одежею, нехай вони покриються соромом своїм. | Да њблекyтсz њболгaющіи мS въ срамотY и3 њдeждутсz ћкw nдeждою студ0мъ свои1мъ. |
30
|
30
|
А я голосно буду славити Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його, | И#сповёмсz гDеви ѕэлw2 ўсты6 мои1ми и3 посредЁ мн0гихъ восхвалю2 є3го2: |
31
|
31
|
бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти його від тих, що шукають душу мою. | ћкw престA њдеснyю ўб0гагw, є4же спcти2 t гонsщихъ дyшу мою2. |
1001
|
1001
|
Слава… | Слaва: |