1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 88
|
Pал0мъ п7и
|
|
1
|
1
|
| Повчання Ефама Езрахіта. | Рaзума є3faма ї}лтzнина, п7}. |
|
2
|
2
|
| Милості [Твої], Господи, повіки співатиму, з роду в рід сповіщатиму істину Твою устами моїми. | Млcти тво‰, гDи, во вёкъ воспою2, въ р0дъ и3 р0дъ возвэщY и4стину твою2 ўсты6 мои1ми. |
|
3
|
3
|
| Бо Ти сказав: навіки милість перебуватиме, на небесах приготується істина Твоя. | ЗанE рeклъ є3си2: въ вёкъ млcть сози1ждетсz: на нб7сёхъ ўгот0витсz и4стина твоS. |
|
4
|
4
|
| «Я заповів завіт обраним Моїм, клявся Давидові, рабу Моєму: | Завэщaхъ завётъ и3збр†ннымъ мои6мъ, клsхсz дв7ду рабY моемY: |
|
5
|
5
|
| навіки утверджу нащадків твоїх і збудую з роду в рід престіл твій». | до вёка ўгот0ваю сёмz твоE, и3 сози1жду въ р0дъ и3 р0дъ пrт0лъ тв0й. |
|
6
|
6
|
| Прославлятимуть небеса дивні діла Твої, Господи, і правду Твою в Церкві святих. | И#сповёдzтъ нб7сA чудесA тво‰, гDи, и4бо и4стину твою2 въ цRкви с™hхъ. |
|
7
|
7
|
| Бо хто на небесах зрівняється з Господом? І хто подібний до Нього між синами Божими? | Ћкw кто2 во w4блацэхъ ўравни1тсz гDеви; ўпод0битсz гDеви въ сынёхъ б9іихъ; |
|
8
|
8
|
| Бог, що Його прославляють собори святих, великий і страшний для всіх, хто навкруги Нього. | БGъ прославлsемь въ совётэ с™hхъ, вeлій и3 стрaшенъ є4сть над8 всёми њкрeстными є3гw2. |
|
9
|
9
|
| Господи, Боже Сил! Хто подібний до Тебе?! Всесильний Ти, Господи, і правда Твоя навкруги Тебе. | ГDи б9е си1лъ, кто2 под0бенъ тебЁ; си1ленъ є3си2, гDи, и3 и4стина твоS w4крестъ тебє2. |
|
10
|
10
|
| Ти володарюєш над силою моря і втихомирюєш розбурхані хвилі його. | Ты2 вLчествуеши держaвою морск0ю: возмущeніе же в0лнъ є3гw2 ты2 ўкрочaеши. |
|
11
|
11
|
| Ти смирив гордого, немов пораненого, і кріпкістю сили Твоєї Ти розсипав ворогів Твоїх. | Ты2 смири1лъ, є3си2, ћкw ћзвена, г0рдаго: мhшцею си1лы твоеS расточи1лъ є3си2 враги2 тво‰. |
|
12
|
12
|
| Твої небеса і Твоя земля. Ти створив всесвіт і все, що наповнює його. | Тво‰ сyтъ небесA, и3 твоS є4сть землS: вселeнную и3 и3сполнeніе є3S ты2 њсновaлъ є3си2. |
|
13
|
13
|
| Північ і південь Ти створив єси. Фавор і Єрмон іменем Твоїм радуються. | Сёверъ и3 м0ре ты2 создaлъ є3си2: fавHръ и3 є3рмHнъ њ и4мени твоeмъ возрaдуетасz. |
|
14
|
14
|
| Сильні рамена Твої, міцна рука Твоя, високо піднесена правиця Твоя. | ТвоS мhшца съ си1лою: да ўкрэпи1тсz рукA твоS, и3 вознесeтсz десни1ца твоS. |
|
15
|
15
|
| Правосуддя і справедливість — основа Престолу Твого. Милість і істина йдуть перед лицем Твоїм. | Прaвда и3 судбA ўгот0ваніе пrт0ла твоегw2: млcть и3 и4стина пред8и1детэ пред8 лицeмъ твои1мъ. |
|
16
|
16
|
| Блаженні люди, що знають глас святковий: Господи, у світлі лиця Твого вони ходять, | Бlжeни лю1діе вёдущіи воскликновeніе: гDи, во свётэ лицA твоегw2 п0йдутъ, |
|
17
|
17
|
| і іменем Твоїм вони радуються весь день, і правдою Твоєю підносяться. | и3 њ и4мени твоeмъ возрaдуютсz вeсь дeнь, и3 прaвдою твоeю вознесyтсz. |
|
18
|
18
|
| Бо Ти похвала сили їхньої, і милістю Твоєю підноситься ріг наш. | Ћкw похвалA си1лы и4хъ ты2 є3си2, и3 во бlговолeніи твоeмъ вознесeтсz р0гъ нaшъ: |
|
19
|
19
|
| Бо Господь — Захист наш і Святий Ізраїлів — Цар наш. | ћкw гDне є4сть заступлeніе, и3 с™aгw ї}лева цRS нaшегw. |
|
20
|
20
|
| Колись говорив Ти у видінні святому Твоєму і сказав: «Я подав поміч мужньому, підніс обраного з людей Моїх. | ТогдA гlалъ є3си2 въ видёніи сыновHмъ твои6мъ, и3 рeклъ є3си2: положи1хъ п0мощь на си1льнаго, вознес0хъ и3збрaннаго t людjй мои1хъ: |
|
21
|
21
|
| Я знайшов Давида, слугу Мого, і миром святим Моїм помазав його. | њбрэт0хъ дв7да рабA моего2, є3лeемъ с™hмъ мои1мъ помaзахъ є3го2. |
|
22
|
22
|
| Рука Моя захистить його і сила Моя підкріпить його. | И$бо рукA моS застyпитъ є3го2, и3 мhшца моS ўкрэпи1тъ є3го2: |
|
23
|
23
|
| Не подолає ворог його, і син беззаконня не візьме в неволю його. | ничт0же ўспёетъ врaгъ на него2, и3 сhнъ беззак0ніz не приложи1тъ њѕл0бити є3го2. |
|
24
|
24
|
| Розіб’ю перед ним ворогів його, і знищу ненависників його. | И# ссэкY t лицA є3гw2 враги2 є3гw2, и3 ненави1дzщыz є3го2 побэждY: |
|
25
|
25
|
| Істина Моя і милість Моя з ним, і ім’ям Моїм піднесеться сила його. | и3 и4стина моS и3 млcть моS съ ни1мъ, и3 њ и4мени моeмъ вознесeтсz р0гъ є3гw2: |
|
26
|
26
|
| І покладу на море руку його і на ріки — правицю його. | и3 положY на м0ри рyку є3гw2, и3 на рэкaхъ десни1цу є3гw2. |
|
27
|
27
|
| І буде він звати Мене: «Ти Отець мій і Бог мій, твердиня спасіння мого.» | Т0й призовeтъ мS: nц7ъ м0й є3си2 ты2, бGъ м0й и3 застyпникъ спcніz моегw2. |
|
28
|
28
|
| І я первенця піднесу Мого високо, вище царів землі. | И# ѓзъ пeрвенца положY є3го2, высокA пaче царeй земнhхъ: |
|
29
|
29
|
| Навіки збережу йому милість Мою, і завіт Мій вірний йому. | въ вёкъ сохраню2 є3мY млcть мою2, и3 завётъ м0й вёренъ є3мY: |
|
30
|
30
|
| І продовжу навіки рід його, і престіл його — як дні неба. | и3 положY въ вёкъ вёка сёмz є3гw2, и3 пrт0лъ є3гw2 ћкw днjе нeба. |
|
31
|
31
|
| А якщо сини його покинуть закон Мій і не будуть ходити за заповідями Моїми, | Ѓще њстaвzтъ сhнове є3гw2 зак0нъ м0й, и3 въ судбaхъ мои1хъ не п0йдутъ: |
|
32
|
32
|
| якщо зневажать устави Мої і повелінь моїх не збережуть, | ѓще њправд†ніz мо‰ њсквернsтъ, и3 зaповэдій мои1хъ не сохранsтъ: |
|
33
|
33
|
| то Я з жезлом прийду на беззаконня їх і з тяжкою карою — на неправду їх. | посэщY жезл0мъ беззакHніz и4хъ, и3 рaнами непр†вды и4хъ, |
|
34
|
34
|
| Милості ж Моєї не відійму від нього й не переміню правди Моєї, | млcть же мою2 не разорю2 t ни1хъ, ни превреждY во и4стинэ моeй: |
|
35
|
35
|
| не зламаю завіту Мого і не зміню того, що вийшло з уст Моїх. | нижE њскверню2 завёта моегw2, и3 и3сходsщихъ t ќстъ мои1хъ не tвeргусz. |
|
36
|
36
|
| Один раз клявся Я святістю Моєю і не скажу неправду Давиду. | Е#ди1ною клsхсz њ с™ёмъ моeмъ: ѓще дв7ду солжY; |
|
37
|
37
|
| Насіння його перебуватиме повіки, і престіл його — як сонце переді Мною, | Сёмz є3гw2 во вёкъ пребyдетъ, и3 прест0лъ є3гw2 ћкw с0лнце предо мн0ю, |
|
38
|
38
|
| як місяць, так буде він стояти вічно. Свідок на небесах певний». | и3 ћкw лунA совершeна въ вёкъ, и3 свидётель на нб7си2 вёренъ. |
|
39
|
39
|
| А ось тепер Ти відкинув, занедбав і прогнівався на помазаника Твого. | Тh же tри1нулъ є3си2 и3 ўничижи1лъ, негодовaлъ є3си2 помaзаннаго твоего2: |
|
40
|
40
|
| Зневажив завіт Твій з рабом Твоїм і скинув на землю вінець його. | разори1лъ є3си2 завётъ рабA твоегw2, њскверни1лъ є3си2 на земли2 с™hню є3гw2: |
|
41
|
41
|
| Ти зруйнував навкруги мури його і твердині його обернув на руїну. | разори1лъ є3си2 вс‰ њпл0ты є3гw2, положи1лъ є3си2 твє1рдаz є3гw2 стрaхъ. |
|
42
|
42
|
| Грабують його всі, хто проходить шляхом, став він посміховиськом у сусідів своїх. | Расхищaху є3го2 вси2 мимоходsщіи путeмъ, бhсть поношeніе сосёдwмъ свои6мъ. |
|
43
|
43
|
| Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх ворогів його. | Возвhсилъ є3си2 десни1цу стужaющихъ є3мY, возвесели1лъ є3си2 вс‰ враги2 є3гw2: |
|
44
|
44
|
| Ти обернув назад вістря меча його і не підкріпив його в бою. | tврати1лъ є3си2 п0мощь мечA є3гw2 и3 не заступи1лъ є3си2 є3го2 во брaни: |
|
45
|
45
|
| Відібрав славу його і престіл його повалив на землю. | разори1лъ є3си2 t њчищeніz є3гw2, прест0лъ є3гw2 на зeмлю повeрглъ є3си2: |
|
46
|
46
|
| Ти вкоротив дні влади його і вкрив його соромом. | ўмaлилъ є3си2 дни6 врeмене є3гw2, њбліsлъ є3си2 є3го2 студ0мъ. |
|
47
|
47
|
| Доки ж, Господи, будеш відвертати від нас лице Твоє, доки буде палати над нами гнів Твій? | Док0лэ, гDи, tвращaешисz въ конeцъ, разжжeтсz ћкw џгнь гнёвъ тв0й; |
|
48
|
48
|
| Спом’яни, який вік мій. Хіба не на марне Ти створив усіх синів людських? | Помzни2, кjй м0й состaвъ: є3дa бо всyе создaлъ є3си2 вс‰ сhны человёчєскіz; |
|
49
|
49
|
| Хто з людей пожив і не зазнав смерти? Хто визволив душу свою від руки пекла? | Кто2 є4сть человёкъ, и4же поживeтъ и3 не ќзритъ смeрти, и3збaвитъ дyшу свою2 и3з8 руки2 ѓдовы; |
|
50
|
50
|
| Де давні милості Твої, Господи, що ними клявся Ти Давидові в істині Твоїй? | ГдЁ сyть млcти тво‰ дрє1вніz, гDи, и4миже клsлсz є3си2 дв7ду во и4стинэ твоeй; |
|
51
|
51
|
| Згадай, Господи, наругу над слугами Твоїми, яку я ношу в серці своїм від сильніших народів. | Помzни2, гDи, поношeніе р†бъ твои1хъ, є4же ўдержaхъ въ нёдрэ моeмъ мн0гихъ kзы6къ: |
|
52
|
52
|
| Від ворогів Твоїх, Господи, що знеславлюють ім’я помазаника Твого. | и4мже поноси1ша врази2 твои2, гDи, и4мже поноси1ша и3змэнeнію хрістA твоегw2. |
|
53
|
53
|
| Благословен Господь навіки. Амінь, амінь. | Блгcвeнъ гDь во вёкъ: бyди, бyди. |
|
1001
|
1001
|
| Слава… | Слaва: |
