1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 88
|
Pал0мъ п7и
|
|
1
|
1
|
|
Повчання Ефама Езрахіта.
|
Рaзума є3faма ї}лтzнина, п7}.
|
|
2
|
2
|
|
Милості [Твої], Господи, повіки співатиму, з роду в рід сповіщатиму істину Твою устами моїми.
|
Млcти тво‰, гDи, во вёкъ воспою2, въ р0дъ и3 р0дъ возвэщY и4стину твою2 ўсты6 мои1ми.
|
|
3
|
3
|
|
Бо Ти сказав: навіки милість перебуватиме, на небесах приготується істина Твоя.
|
ЗанE рeклъ є3си2: въ вёкъ млcть сози1ждетсz: на нб7сёхъ ўгот0витсz и4стина твоS.
|
|
4
|
4
|
|
«Я заповів завіт обраним Моїм, клявся Давидові, рабу Моєму:
|
Завэщaхъ завётъ и3збр†ннымъ мои6мъ, клsхсz дв7ду рабY моемY:
|
|
5
|
5
|
|
навіки утверджу нащадків твоїх і збудую з роду в рід престіл твій».
|
до вёка ўгот0ваю сёмz твоE, и3 сози1жду въ р0дъ и3 р0дъ пrт0лъ тв0й.
|
|
6
|
6
|
|
Прославлятимуть небеса дивні діла Твої, Господи, і правду Твою в Церкві святих.
|
И#сповёдzтъ нб7сA чудесA тво‰, гDи, и4бо и4стину твою2 въ цRкви с™hхъ.
|
|
7
|
7
|
|
Бо хто на небесах зрівняється з Господом? І хто подібний до Нього між синами Божими?
|
Ћкw кто2 во w4блацэхъ ўравни1тсz гDеви; ўпод0битсz гDеви въ сынёхъ б9іихъ;
|
|
8
|
8
|
|
Бог, що Його прославляють собори святих, великий і страшний для всіх, хто навкруги Нього.
|
БGъ прославлsемь въ совётэ с™hхъ, вeлій и3 стрaшенъ є4сть над8 всёми њкрeстными є3гw2.
|
|
9
|
9
|
|
Господи, Боже Сил! Хто подібний до Тебе?! Всесильний Ти, Господи, і правда Твоя навкруги Тебе.
|
ГDи б9е си1лъ, кто2 под0бенъ тебЁ; си1ленъ є3си2, гDи, и3 и4стина твоS w4крестъ тебє2.
|
|
10
|
10
|
|
Ти володарюєш над силою моря і втихомирюєш розбурхані хвилі його.
|
Ты2 вLчествуеши держaвою морск0ю: возмущeніе же в0лнъ є3гw2 ты2 ўкрочaеши.
|
|
11
|
11
|
|
Ти смирив гордого, немов пораненого, і кріпкістю сили Твоєї Ти розсипав ворогів Твоїх.
|
Ты2 смири1лъ, є3си2, ћкw ћзвена, г0рдаго: мhшцею си1лы твоеS расточи1лъ є3си2 враги2 тво‰.
|
|
12
|
12
|
|
Твої небеса і Твоя земля. Ти створив всесвіт і все, що наповнює його.
|
Тво‰ сyтъ небесA, и3 твоS є4сть землS: вселeнную и3 и3сполнeніе є3S ты2 њсновaлъ є3си2.
|
|
13
|
13
|
|
Північ і південь Ти створив єси. Фавор і Єрмон іменем Твоїм радуються.
|
Сёверъ и3 м0ре ты2 создaлъ є3си2: fавHръ и3 є3рмHнъ њ и4мени твоeмъ возрaдуетасz.
|
|
14
|
14
|
|
Сильні рамена Твої, міцна рука Твоя, високо піднесена правиця Твоя.
|
ТвоS мhшца съ си1лою: да ўкрэпи1тсz рукA твоS, и3 вознесeтсz десни1ца твоS.
|
|
15
|
15
|
|
Правосуддя і справедливість — основа Престолу Твого. Милість і істина йдуть перед лицем Твоїм.
|
Прaвда и3 судбA ўгот0ваніе пrт0ла твоегw2: млcть и3 и4стина пред8и1детэ пред8 лицeмъ твои1мъ.
|
|
16
|
16
|
|
Блаженні люди, що знають глас святковий: Господи, у світлі лиця Твого вони ходять,
|
Бlжeни лю1діе вёдущіи воскликновeніе: гDи, во свётэ лицA твоегw2 п0йдутъ,
|
|
17
|
17
|
|
і іменем Твоїм вони радуються весь день, і правдою Твоєю підносяться.
|
и3 њ и4мени твоeмъ возрaдуютсz вeсь дeнь, и3 прaвдою твоeю вознесyтсz.
|
|
18
|
18
|
|
Бо Ти похвала сили їхньої, і милістю Твоєю підноситься ріг наш.
|
Ћкw похвалA си1лы и4хъ ты2 є3си2, и3 во бlговолeніи твоeмъ вознесeтсz р0гъ нaшъ:
|
|
19
|
19
|
|
Бо Господь — Захист наш і Святий Ізраїлів — Цар наш.
|
ћкw гDне є4сть заступлeніе, и3 с™aгw ї}лева цRS нaшегw.
|
|
20
|
20
|
|
Колись говорив Ти у видінні святому Твоєму і сказав: «Я подав поміч мужньому, підніс обраного з людей Моїх.
|
ТогдA гlалъ є3си2 въ видёніи сыновHмъ твои6мъ, и3 рeклъ є3си2: положи1хъ п0мощь на си1льнаго, вознес0хъ и3збрaннаго t людjй мои1хъ:
|
|
21
|
21
|
|
Я знайшов Давида, слугу Мого, і миром святим Моїм помазав його.
|
њбрэт0хъ дв7да рабA моего2, є3лeемъ с™hмъ мои1мъ помaзахъ є3го2.
|
|
22
|
22
|
|
Рука Моя захистить його і сила Моя підкріпить його.
|
И$бо рукA моS застyпитъ є3го2, и3 мhшца моS ўкрэпи1тъ є3го2:
|
|
23
|
23
|
|
Не подолає ворог його, і син беззаконня не візьме в неволю його.
|
ничт0же ўспёетъ врaгъ на него2, и3 сhнъ беззак0ніz не приложи1тъ њѕл0бити є3го2.
|
|
24
|
24
|
|
Розіб’ю перед ним ворогів його, і знищу ненависників його.
|
И# ссэкY t лицA є3гw2 враги2 є3гw2, и3 ненави1дzщыz є3го2 побэждY:
|
|
25
|
25
|
|
Істина Моя і милість Моя з ним, і ім’ям Моїм піднесеться сила його.
|
и3 и4стина моS и3 млcть моS съ ни1мъ, и3 њ и4мени моeмъ вознесeтсz р0гъ є3гw2:
|
|
26
|
26
|
|
І покладу на море руку його і на ріки — правицю його.
|
и3 положY на м0ри рyку є3гw2, и3 на рэкaхъ десни1цу є3гw2.
|
|
27
|
27
|
|
І буде він звати Мене: «Ти Отець мій і Бог мій, твердиня спасіння мого.»
|
Т0й призовeтъ мS: nц7ъ м0й є3си2 ты2, бGъ м0й и3 застyпникъ спcніz моегw2.
|
|
28
|
28
|
|
І Я первенця піднесу Мого* високо, вище царів землі.
|
И# ѓзъ пeрвенца положY є3го2, высокA пaче царeй земнhхъ:
|
|
29
|
29
|
|
Навіки збережу йому милість Мою, і завіт Мій вірний йому.
|
въ вёкъ сохраню2 є3мY млcть мою2, и3 завётъ м0й вёренъ є3мY:
|
|
30
|
30
|
|
І продовжу навіки рід його, і престіл його — як дні неба.
|
и3 положY въ вёкъ вёка сёмz є3гw2, и3 пrт0лъ є3гw2 ћкw днjе нeба.
|
|
31
|
31
|
|
А якщо сини його покинуть закон Мій і не будуть ходити за заповідями Моїми,
|
Ѓще њстaвzтъ сhнове є3гw2 зак0нъ м0й, и3 въ судбaхъ мои1хъ не п0йдутъ:
|
|
32
|
32
|
|
якщо зневажать устави Мої і повелінь моїх не збережуть,
|
ѓще њправд†ніz мо‰ њсквернsтъ, и3 зaповэдій мои1хъ не сохранsтъ:
|
|
33
|
33
|
|
то Я з жезлом прийду на беззаконня їх і з тяжкою карою — на неправду їх.
|
посэщY жезл0мъ беззакHніz и4хъ, и3 рaнами непр†вды и4хъ,
|
|
34
|
34
|
|
Милості ж Моєї не відійму від нього й не переміню правди Моєї,
|
млcть же мою2 не разорю2 t ни1хъ, ни превреждY во и4стинэ моeй:
|
|
35
|
35
|
|
не зламаю завіту Мого і не зміню того, що вийшло з уст Моїх.
|
нижE њскверню2 завёта моегw2, и3 и3сходsщихъ t ќстъ мои1хъ не tвeргусz.
|
|
36
|
36
|
|
Один раз клявся Я святістю Моєю і не скажу неправду Давиду.
|
Е#ди1ною клsхсz њ с™ёмъ моeмъ: ѓще дв7ду солжY;
|
|
37
|
37
|
|
Насіння його перебуватиме повіки, і престіл його — як сонце переді Мною,
|
Сёмz є3гw2 во вёкъ пребyдетъ, и3 прест0лъ є3гw2 ћкw с0лнце предо мн0ю,
|
|
38
|
38
|
|
як місяць, так буде він стояти вічно. Свідок на небесах певний».
|
и3 ћкw лунA совершeна въ вёкъ, и3 свидётель на нб7си2 вёренъ.
|
|
39
|
39
|
|
А ось тепер Ти відкинув, занедбав і прогнівався на помазаника Твого.
|
Тh же tри1нулъ є3си2 и3 ўничижи1лъ, негодовaлъ є3си2 помaзаннаго твоего2:
|
|
40
|
40
|
|
Зневажив завіт Твій з рабом Твоїм і скинув на землю вінець його.
|
разори1лъ є3си2 завётъ рабA твоегw2, њскверни1лъ є3си2 на земли2 с™hню є3гw2:
|
|
41
|
41
|
|
Ти зруйнував навкруги мури його і твердині його обернув на руїну.
|
разори1лъ є3си2 вс‰ њпл0ты є3гw2, положи1лъ є3си2 твє1рдаz є3гw2 стрaхъ.
|
|
42
|
42
|
|
Грабують його всі, хто проходить шляхом, став він посміховиськом у сусідів своїх.
|
Расхищaху є3го2 вси2 мимоходsщіи путeмъ, бhсть поношeніе сосёдwмъ свои6мъ.
|
|
43
|
43
|
|
Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх ворогів його.
|
Возвhсилъ є3си2 десни1цу стужaющихъ є3мY, возвесели1лъ є3си2 вс‰ враги2 є3гw2:
|
|
44
|
44
|
|
Ти обернув назад вістря меча його і не підкріпив його в бою.
|
tврати1лъ є3си2 п0мощь мечA є3гw2 и3 не заступи1лъ є3си2 є3го2 во брaни:
|
|
45
|
45
|
|
Відібрав славу його і престіл його повалив на землю.
|
разори1лъ є3си2 t њчищeніz є3гw2, прест0лъ є3гw2 на зeмлю повeрглъ є3си2:
|
|
46
|
46
|
|
Ти вкоротив дні влади його і вкрив його соромом.
|
ўмaлилъ є3си2 дни6 врeмене є3гw2, њбліsлъ є3си2 є3го2 студ0мъ.
|
|
47
|
47
|
|
Доки ж, Господи, будеш відвертати від нас лице Твоє, доки буде палати над нами гнів Твій?
|
Док0лэ, гDи, tвращaешисz въ конeцъ, разжжeтсz ћкw џгнь гнёвъ тв0й;
|
|
48
|
48
|
|
Спом’яни, який вік мій. Хіба не на марне Ти створив усіх синів людських?
|
Помzни2, кjй м0й состaвъ: є3дa бо всyе создaлъ є3си2 вс‰ сhны человёчєскіz;
|
|
49
|
49
|
|
Хто з людей пожив і не зазнав смерти? Хто визволив душу свою від руки пекла?
|
Кто2 є4сть человёкъ, и4же поживeтъ и3 не ќзритъ смeрти, и3збaвитъ дyшу свою2 и3з8 руки2 ѓдовы;
|
|
50
|
50
|
|
Де давні милості Твої, Господи, що ними клявся Ти Давидові в істині Твоїй?
|
ГдЁ сyть млcти тво‰ дрє1вніz, гDи, и4миже клsлсz є3си2 дв7ду во и4стинэ твоeй;
|
|
51
|
51
|
|
Згадай, Господи, наругу над слугами Твоїми, яку я ношу в серці своїм від сильніших народів.
|
Помzни2, гDи, поношeніе р†бъ твои1хъ, є4же ўдержaхъ въ нёдрэ моeмъ мн0гихъ kзы6къ:
|
|
52
|
52
|
|
Від ворогів Твоїх, Господи, що знеславлюють ім’я помазаника Твого.
|
и4мже поноси1ша врази2 твои2, гDи, и4мже поноси1ша и3змэнeнію хрістA твоегw2.
|
|
53
|
53
|
|
Благословен Господь навіки. Амінь, амінь.
|
Блгcвeнъ гDь во вёкъ: бyди, бyди.
|
|
1001
|
1001
|
|
Слава…
|
Слaва:
|
