1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 141
|
Pал0мъ рм7а
|
|
0
|
|
| Повчання Давида. Молитва його, коли він був у печері. | |
|
1
|
1
|
| Голосом моїм до Господа взиваю: голосом моїм до Господа молюся. | Рaзума дв7ду, внегдA бhти є3мY въ вертeпэ молsщемусz, Rм7№. |
|
2
|
2
|
| Розповім Йому всі печалі мої, і скорботу мою Йому сповіщу. | Глaсомъ мои1мъ ко гDу воззвaхъ, глaсомъ мои1мъ ко гDу помоли1хсz. |
|
3
|
3
|
| Коли знемагав у мені дух мій, Ти знав стежки мої. На дорозі, де ходив я, поставили сіть на мене. | Пролію2 пред8 ни1мъ молeніе моE, печaль мою2 пред8 ни1мъ возвэщY. |
|
4
|
4
|
| Дивився я навкруги — і ніхто не впізнавав мене. Не стало захисту, і ніхто не дбав про душу мою. | ВнегдA и3зчезaти t менє2 дyху моемY, и3 ты2 познaлъ є3си2 стєзи2 мо‰: на пути2 сeмъ, по немyже хождaхъ, скрhша сёть мнЁ. |
|
5
|
5
|
| Я до Тебе взивав, Господи, й казав: Ти — надія моя і доля моя на землі живих. | Сматрsхъ њдеснyю и3 возглsдахъ, и3 не бЁ знazй менE: поги1бе бёгство t менє2, и3 нёсть взыскazй дyшу мою2. |
|
6
|
6
|
| Вислухай моління моє, бо я дуже знесилений; спаси мене від гонителів моїх, бо вони сильніші за мене. | Воззвaхъ къ тебЁ, гDи, рёхъ: ты2 є3си2 ўповaніе моE, чaсть моS є3си2 на земли2 живhхъ. |
|
7
|
7
|
| Виведи з темниці душу мою, щоб славити ім’я Твоє. На мене чекають праведники, поки явиш мені милість Твою. | Вонми2 молeнію моемY, ћкw смири1хсz ѕэлw2: и3збaви мS t гонsщихъ мS, ћкw ўкрепи1шасz пaче менє2. |
