1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 49
|
Pал0мъ м7f
|
|
0
|
0
|
| Псалом Асафа. | Pал0мъ ґсaфу, м7f7. |
|
1
|
1
|
| Бог богів, Господь промовив і закликає землю від сходу сонця і до заходу. | БGъ богHвъ гDь гlа, и3 призвA зeмлю t востHкъ с0лнца до з†падъ. |
|
2
|
2
|
| Від Сиону велич краси Його. | T сіHна бlголёпіе красоты2 є3гw2: |
|
3
|
3
|
| Гряде Бог наш — і не мовчить, перед ним вогонь, що все палить, навкруги Нього сильна буря. | бGъ ћвэ пріи1детъ, бGъ нaшъ, и3 не премолчи1тъ: џгнь пред8 ни1мъ возгори1тсz, и3 w4крестъ є3гw2 бyрz ѕёлна. |
|
4
|
4
|
| Він закликає з висоти небо і землю — судити народ Свій: | Призовeтъ нeбо свhше, и3 зeмлю, разсуди1ти лю1ди сво‰. |
|
5
|
5
|
| «Зберіть до Мене святих Моїх, що вступили в завіт зі Мною при жертві!» | Собери1те є3мY прпdбныz є3гw2, завэщaющыz завётъ є3гw2 њ жeртвахъ. |
|
6
|
6
|
| Небеса проголосять правду Його, бо Суддя цей є Бог. | И# возвэстsтъ нб7сA прaвду є3гw2: ћкw бGъ судіS є4сть. |
|
7
|
7
|
| «Слухай, народе Мій, Я буду говорити. Ізраїлю! Я буду свідчити проти тебе. Я — Бог, твій Бог. | Ўслhшите, лю1діе мои2, и3 возгlю вaмъ, ї}лю, и3 засвидётелствую тебЁ: бGъ, бGъ тв0й є4смь ѓзъ. |
|
8
|
8
|
| Не за жертви твої буду докоряти тобі, бо всепалення твої завжди переді Мною. | Не њ жeртвахъ твои1хъ њбличY тS, всесожжє1ніz же тво‰ предо мн0ю сyть вhну: |
|
9
|
9
|
| Не прийму ні телят від дому твого, ні козлів із дворів твоїх, | не пріимY t д0му твоегw2 телцє1въ, нижE t стaдъ твои1хъ козлHвъ. |
|
10
|
10
|
| бо Мої всі звірі лісові і тварини на всіх горах. | Ћкw мои2 сyть вси2 ѕвёріе дубрaвніи, ск0ти въ горaхъ и3 вол0ве: |
|
11
|
11
|
| Я знаю всіх птахів небесних і вся краса поля переді Мною. | познaхъ вс‰ пти6цы небє1сныz, и3 красотA сeлнаz со мн0ю є4сть. |
|
12
|
12
|
| Коли б я зголоднів, то не сказав би тобі, бо світ увесь Мій і все, що є в ньому. | Ѓще взaлчу, не рекY тебЁ: моs бо є4сть вселeннаz и3 и3сполнeніе є3S. |
|
13
|
13
|
| Хіба Я споживаю м’ясо телят чи п’ю кров козлів? | Е#дA ћмъ мzсA ю4нча; и3ли2 кр0вь козлHвъ пію2; |
|
14
|
14
|
| Принеси Богу жертву хвали і виконай перед Всевишнім обітниці твої. | Пожри2 бGови жeртву хвалы2 и3 воздaждь вhшнему моли6твы тво‰: |
|
15
|
15
|
| І призови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене». | и3 призови1 мz въ дeнь ск0рби твоеS, и3 и3змy тz, и3 прослaвиши мS. |
|
16
|
16
|
| А до грішника каже Бог: «Навіщо говориш ти про настанови Мої і завіт Мій береш у вуста свої? | Грёшнику же речE бGъ: вскyю ты2 повёдаеши њправд†ніz мо‰ и3 воспріeмлеши завётъ м0й ўсты2 твои1ми; |
|
17
|
17
|
| Ти ж зненавидів настанови Мої і слова Мої відкидаєш від себе. | Тh же возненави1дэлъ є3си2 наказaніе и3 tвeрглъ є3си2 словесA мо‰ вспsть. |
|
18
|
18
|
| Коли бачиш злодія, то сходишся з ним, і з перелюбником спілкуєшся. | Ѓще ви1дэлъ є3си2 тaтz, тeклъ є3си2 съ ни1мъ, и3 съ прелюбодёемъ ўчaстіе твоE полагaлъ є3си2: |
|
19
|
19
|
| Уста твої невпинно злословлять, і язик твій сплітає підступи. | ўстA тво‰ ўмн0жиша ѕл0бу, и3 љзhкъ тв0й сплетaше льщє1ніz: |
|
20
|
20
|
| Сидиш і наговорюєш на брата твого і на сина матері твоєї зводиш наклеп. | сэдS на брaта твоего2 клеветaлъ є3си2 и3 на сhна мaтере твоеS полагaлъ є3си2 соблaзнъ. |
|
21
|
21
|
| Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. Але Я викрию тебе і поставлю перед тобою [гріхи твої]. | Сі‰ сотвори1лъ є3си2, и3 ўмолчaхъ, вознепщевaлъ є3си2 беззак0ніе, ћкw бyду тебЁ под0бенъ: њбличy тz и3 предстaвлю пред8 лицeмъ твои1мъ грэхи2 тво‰. |
|
22
|
22
|
| Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб я не зловив вас, і тоді вже ніхто не врятує вас. | Разумёйте ќбw сі‰, забывaющіи бGа, да не когдA похи1титъ, и3 не бyдетъ и3збавлszй. |
|
23
|
23
|
| Хто приносить жертву хвали, той прославляє Мене, і це дорога, якою Я явлю йому спасіння Моє». | Жeртва хвалы2 прослaвитъ мS, и3 тaмw пyть, и4мже kвлю2 є3мY сп7сeніе моE. |
