1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 104
|
Pал0мъ Rд
|
|
0
|
0
|
| (Алилуя.) | Ґллилyіа, Rд7. |
|
1
|
1
|
| Прославляйте Господа і призивайте ім’я Його. Сповіщайте між народами про діла Його. | И#сповёдайтесz гDеви и3 призывaйте и4мz є3гw2, возвэсти1те во kзhцэхъ дэлA є3гw2: |
|
2
|
2
|
| Співайте Йому і славте Його, розповідайте про всі чудеса Його. | восп0йте є3мY и3 п0йте є3мY, повёдите вс‰ чудесA є3гw2. |
|
3
|
3
|
| Хваліться іменем святим Його. Нехай радіє серце тих, що шукають Господа. | Хвали1тесz њ и4мени с™ёмъ є3гw2: да возвесели1тсz сeрдце и4щущихъ гDа: |
|
4
|
4
|
| Шукайте Господа й сили Його, шукайте лиця Його завжди. | взыщи1те гDа и3 ўтверди1тесz, взыщи1те лицA є3гw2 вhну. |
|
5
|
5
|
| Згадуйте чуда Його, що він створив, знамення Його й суди уст Його. | Помzни1те чудесA є3гw2, ±же сотвори2, чудесA є3гw2 и3 судбы6 ќстъ є3гw2, |
|
6
|
6
|
| Ви, насіння Авраамове, раби Його, сини Якова — обрані Його. | сёмz ґвраaмле раби2 є3гw2, сhнове ї†кwвли и3збрaнніи є3гw2. |
|
7
|
7
|
| Він є Господь Бог наш: по всій землі суди Його. | Т0й гDь бGъ нaшъ: по всeй земли2 судбы6 є3гw2. |
|
8
|
8
|
| Він навіки пам’ятає завіт Свій, слово, [яке] заповідав у тисячі родів, | ПомzнY въ вёкъ завётъ св0й, сл0во, є4же заповёда въ тhсzщы родHвъ, |
|
9
|
9
|
| яке заповідав Авраамові, і клятву Свою Ісаакові. | є4же завэщA ґвраaму, и3 клsтву свою2 їсаaку: |
|
10
|
10
|
| І поставив його законом для Якова та Ізраїля в завіт вічний, | и3 постaви ю5 їaкwву въ повелёніе и3 ї}лю въ завётъ вёченъ, |
|
11
|
11
|
| кажучи: «Дам тобі землю Ханаанську в поділ насліддя вашого». | гlz: тебЁ дaмъ зeмлю ханаaню, ќже достоsніz вaшегw. |
|
12
|
12
|
| Коли їх було ще мало за кількістю, дуже мало, і були вони чужинцями в ній, | ВнегдA бhти и5мъ м†лымъ числ0мъ, малёйшымъ и3 пришeлцємъ въ нeй, |
|
13
|
13
|
| і переходили вони від народу до народу, з царства до племені іншого, | и3 преид0ша t kзhка въ kзhкъ и3 t цaрствіz въ лю1ди и4ны: |
|
14
|
14
|
| Він не дозволив нікому кривдити їх і забороняв про них царям: | не њстaви человёка њби1дэти и5хъ и3 њбличи2 њ ни1хъ цари6: |
|
15
|
15
|
| «Не доторкайтеся до помазаних Моїх і не чиніть зла пророкам Моїм». | не прикасaйтесz пом†заннымъ мои6мъ, и3 во прbр0цэхъ мои1хъ не лукaвнуйте. |
|
16
|
16
|
| І прикликав голод на землю, і знищив усяке хлібне стебло. | И# призвA глaдъ на зeмлю: всsко ўтверждeніе хлёбное сотры2. |
|
17
|
17
|
| Послав перед ними чоловіка; в рабство був проданий Йосиф. | ПослA пред8 ни1ми человёка: въ рабA пр0данъ бhсть їHсифъ. |
|
18
|
18
|
| Скували кайданами ноги йому, в залізних путах була душа його, | Смири1ша во њк0вахъ н0зэ є3гw2, желёзо пр0йде душA є3гw2, |
|
19
|
19
|
| аж поки сповнилося слово Його, слово Господнє випробувало його. | д0ндеже пріи1де сл0во є3гw2: сл0во гDне разжжE є3го2. |
|
20
|
20
|
| Послав цар і звільнив його, володар народу випустив його. | ПослA цaрь и3 разрэши2 є3го2: кнsзь людjй, и3 њстaви [tпусти2] є3го2. |
|
21
|
21
|
| І поставив його господарем над усім домом своїм і правителем над усім володінням своїм. | Постaви є3го2 господи1на д0му своемY и3 кнsзz всемY стzжaнію своемY, |
|
22
|
22
|
| Щоб він настановляв вельмож його за душею своєю і старійшин його навчав мудрости. | наказaти кн‰зи є3гw2 ћкw себE и3 стaрцы є3гw2 ўмудри1ти. |
|
23
|
23
|
| Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, і переселився Яків у землю Хамову. | И# вни1де ї}ль во є3гЂпетъ, и3 їaкwвъ пришeлствова въ зeмлю хaмову. |
|
24
|
24
|
| І дуже розмножив Бог людей Своїх, і зробив їх сильнішими від ворогів їхніх. | И# возрасти2 лю1ди сво‰ ѕэлw2 и3 ўкрэпи2 | пaче врагHвъ и4хъ. |
|
25
|
25
|
| Попустив серце єгиптян зненавидіти народ Його, чинити напасті рабам Його. | Преврати2 сeрдце и4хъ возненави1дэти лю1ди є3гw2, лeсть сотвори1ти въ рабёхъ є3гw2. |
|
26
|
26
|
| Тоді послав Мойсея, раба Свого, і Аарона, якого вибрав. | ПослA мwmсeа рабA своего2, ґарHна, є3г0же и3збрA себЁ: |
|
27
|
27
|
| Вони показали між ними слова знамень Його і чудеса [Його] в землі Хамовій. | положи2 въ ни1хъ словесA знaменій свои1хъ и3 чудeсъ свои1хъ въ земли2 хaмовэ. |
|
28
|
28
|
| Наслав темряву і зробив морок, і не могли суперечити слову Його. | ПослA тмY и3 помрачи2, ћкw преwгорчи1ша словесA є3гw2. |
|
29
|
29
|
| Перемінив воду їх на кров і поморив усю рибу їх. | Преложи2 в0ды и4хъ въ кр0вь и3 и3змори2 ры6бы и4хъ. |
|
30
|
30
|
| Закишіла земля їх жабами, навіть у покоях царів їхніх. | ВоскипЁ землS и4хъ жaбами въ сокр0вищницахъ царeй и4хъ. |
|
31
|
31
|
| Сказав Він, і роями з’явились оводи й комарі у всій країні їх. | РечE, и3 пріид0ша пє1сіz м{хи и3 скн‡пы во вс‰ предёлы и4хъ. |
|
32
|
32
|
| Послав на них град замість дощу, і вогонь палючий на землю їх. | Положи2 дожди6 и4хъ грaды, џгнь попалsющь въ земли2 и4хъ: |
|
33
|
33
|
| Побив виноград і смоковниці їх, і дерева поламав у країні їх. | и3 порази2 віногрaды и4хъ и3 смHквы и4хъ, и3 сотры2 всsкое дрeво предBлъ и4хъ. |
|
34
|
34
|
| Сказав, і прийшли сарана та гусінь — без ліку. | РечE, и3 пріид0ша прyзи и3 гyсєницы, и5мже не бЁ числA, |
|
35
|
35
|
| І пожерли всю траву на землі їх, поїли увесь урожай на полях їх. | и3 снэд0ша всsку травY въ земли2 и4хъ, и3 поzд0ша всsкъ пл0дъ земли2 и4хъ. |
|
36
|
36
|
| І умертвив всякого первістка в землі їх, початки всієї сили їх. | И# порази2 всsкаго пeрвенца въ земли2 и4хъ, начaтокъ всsкагw трудA и4хъ: |
|
37
|
37
|
| І вивів ізраїльтян із сріблом і золотом, і не було хворого в колінах (поколіннях) їх. | и3 и3зведE | съ сребр0мъ и3 злaтомъ: и3 не бЁ въ колёнэхъ и4хъ болsй. |
|
38
|
38
|
| Зрадів Єгипет, коли вийшли вони, бо обійняв його страх перед ними. | Возвесели1сz є3гЂпетъ во и3схождeніи и4хъ: ћкw нападE стрaхъ и4хъ на нS. |
|
39
|
39
|
| Господь розпростер над ними хмару, як покров [їм], і вогняний стовп, — щоб світив [їм] уночі. | РаспрострE w4блакъ въ покр0въ и5мъ, и3 џгнь, є4же просвэти1ти и5мъ н0щію. |
|
40
|
40
|
| Просили вони, і Він послав їм перепелиць і хлібом небесним насичував їх. | Проси1ша, и3 пріид0ша крaстєли, и3 хлёба небeснагw насhти |: |
|
41
|
41
|
| Розколов скелю, і потекла вода, зашуміла рікою по землі сухій. | развeрзе кaмень, и3 потек0ша в0ды, потек0ша въ безв0дныхъ рёки: |
|
42
|
42
|
| Бо згадав Він слово Своє до Авраама, раба Свого, | ћкw помzнY сл0во с™0е своE, є4же ко ґвраaму рабY своемY. |
|
43
|
43
|
| і вивів народ Свій з радощами, обраних Своїх — з веселощами. | И# и3зведE лю1ди сво‰ въ рaдости и3 и3збр†нныz сво‰ въ весeліи. |
|
44
|
44
|
| І дав їм землю народів, і успадкували вони працю чужих народів. | И# дадE и5мъ страны6 kзы6къ, и3 труды2 людjй наслёдоваша: |
|
45
|
45
|
| Щоб заповіді Його виконували й дотримувалися закону Його. Алилуя! | ћкw да сохранsтъ њправд†ніz є3гw2 и3 зак0на є3гw2 взhщутъ. |
|
1001
|
1001
|
| Слава… | Слaва: |
