1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Psalm 101
|
Псалом 101
|
|
1
|
1
|
|
A Prayer for the Poor; when he is deeply afflicted, and pours out his supplication before the Lord.
|
Молитва скорботного, коли він у печалі виливає перед Богом благання своє.
|
|
2
|
2
|
|
Hear my prayer, O Lord, and let my cry come to thee.
|
Господи! Вислухай молитву мою, і плач мій до Тебе нехай дійде.
|
|
3
|
3
|
|
Turn not away thy face from me: in the day when I am afflicted, incline thine ear to me: in the day when I shall call upon thee, speedily hear me.
|
Не відвертай лиця Твого від мене в день, коли я в скорботі. Прихили до мене вухо Твоє в той день, [коли] призву [Тебе]; скоро вислухай мене.
|
|
4
|
4
|
|
For my days have vanished like smoke, and my bones have been parched like a stick.
|
Бо щезають, наче дим, дні мої, і кості мої висохли.
|
|
5
|
5
|
|
I am blighted like grass, and my heart is dried up; for I have forgotten to eat my bread.
|
Я підкошений, наче трава, і висохло серце моє, бо я вже забув їсти хліб мій.
|
|
6
|
6
|
|
By reason of the voice of my groaning, my bone has cleaved to my flesh.
|
Від тяжкого зітхання мого присохли кості мої до плоті моєї.
|
|
7
|
7
|
|
I have become like a pelican of the wilderness;
|
Я став подібний до нічного птаха в пустелі, став як сова на руїнах.
|
|
8
|
8
|
|
I have become like an owl in a ruined house. I have watched, and am become as a sparrow dwelling alone on a roof.
|
Не сплю і став наче самотній птах на покрівлі.
|
|
9
|
9
|
|
All the day long mine enemies have reproached me; and they that praised me have sworn against me.
|
Кожного дня зневажають мене вороги мої, і ті, що хвалили мене, проклинають мене.
|
|
10
|
10
|
|
For I have eaten ashes as it were bread, and mingled my drink with weeping;
|
Я вже попіл їм, наче хліб, і пиття моє змішую зі сльозами.
|
|
11
|
11
|
|
because of thine anger and thy wrath: for thou hast lifted me up, and dashed me down.
|
Від лиця гніву Твого і ярости Твоєї — Ти підніс і кинув мене.
|
|
12
|
12
|
|
My days have declined like a shadow; and I am withered like grass.
|
Дні мої, наче тінь, зникають, і я висох, як та трава.
|
|
13
|
13
|
|
But thou, Lord, endurest for ever, and thy memorial to generation and generation.
|
Ти ж, Господи, перебуваєш вічно, і пам’ять про Тебе з роду в рід.
|
|
14
|
14
|
|
Thou shalt arise, and have mercy upon Sion: for it is time to have mercy upon her, for the set time is come.
|
Ти встанеш і змилосердишся над Сионом, бо вже час помилувати його, бо вже прийшов призначений час.
|
|
15
|
15
|
|
For thy servants have taken pleasure in her stones, and they shall pity her dust.
|
Бо раби Твої полюбили й каміння його, і жаль їм руїн його.
|
|
16
|
16
|
|
So the nations shall fear thy name, O Lord, and all kings thy glory.
|
І будуть народи боятись імені Твого, і всі царі землі — слави Твоєї.
|
|
17
|
17
|
|
For the Lord shall build up Sion, and shall appear in his glory.
|
Бо відбудує Господь Сион і явиться у славі Своїй.
|
|
18
|
18
|
|
He has had regard to the prayer of the lowly, and has not despised their petition.
|
Він зглянеться на молитви смиренних і не відкине благання їх.
|
|
19
|
19
|
|
Let this be written for another generation; and the people that shall be created shall praise the Lord.
|
І буде написано про це для поколінь майбутніх, і люди, що народяться, будуть хвалити Господа.
|
|
20
|
20
|
|
For he has looked out from the height of his sanctuary; the Lord looked upon the earth from heaven;
|
Бо Він прихилився з висоти святої Своєї, поглянув Господь з небес на землю,
|
|
21
|
21
|
|
to hear the groaning of the fettered ones, to loosen the sons of the slain;
|
щоб почути стогін ув’язнених, звільнити синів, на смерть засуджених,
|
|
22
|
22
|
|
to proclaim the name of the Lord in Sion, and his praise in Jerusalem;
|
щоб прославляли ім’я Господнє в Сионі і хвалили Його в Єрусалимі,
|
|
23
|
23
|
|
when the people are gathered together, and the kings, to serve the Lord.
|
коли разом зберуться народи й царства, щоб служити Господу.
|
|
24
|
24
|
|
He answered him in the way of his strength: tell me the fewness of my days.
|
Ти виснажив у дорозі сили мої, вкоротив дні віку мого.
|
|
25
|
25
|
|
Take me not away in the midst of my days: thy years are through all generations.
|
І я сказав: «Боже мій! Не знищуй мене на половині життя мого, Твої літа в роді родів вічно.
|
|
26
|
26
|
|
In the beginning thou, O Lord, didst lay the foundation of the earth; and the heavens are the works of thine hands.
|
На початку Ти, [Господи,] землю створив, і небеса — діло рук Твоїх.
|
|
27
|
27
|
|
They shall perish, but thou remainest: and they all shall wax old as a garment; and as a vesture shalt thou fold them, and they shall be changed.
|
Вони загинуть, Ти ж існуватимеш; вони, наче риза, постаріють; як одежу, переміниш їх, і вони зміняться.
|
|
28
|
28
|
|
But thou art the same, and thy years shall not fail.
|
Ти ж усе Той Самий, і літа Твої не скінчаться.
|
|
29
|
29
|
|
The children of thy servants shall dwell securely, and their seed shall prosper for ever.
|
Сини рабів Твоїх будуть жити, і насліддя їх утвердиться перед лицем Твоїм повік».
|
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
